СИСТІВА® розкриває потенціал продуктивності ярого ячменю
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Ячмінь є однією з найдавніших культурних рослин світу. Як і пшениця, він був окультурений в епоху неолітичної революції на Близькому Сході не менше 10 тис. років тому. В Європу ячмінь поширився з Малої Азії у IV-III тис. до н. е. У той же період, а можливо, і раніше його почали вирощувати на території сучасної України.

 

П.В. МАТЕРИНСЬКИЙканд. с.-г. наук
С.М.ЧОЛОВСЬКИЙканд. с.-г. наук 

Попри свою прадавню історію ячмінь залишається однією з ключових культур зернового клину України, поступаючись за площею і обсягами виробництва тільки пшениці й кукурудзі. Щороку на теренах нашої країни виробляється близько 7-10 млн т зерна ячменю, яке реалізується як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. У 2015-2016 маркетинговому році (МР) експорт зерна ячменю в Україні становив 4,32 млн т, що майже вдвічі більше у порівнянні з аналогічним періодом 2013-2014 і 2014-2015 МР (рис. 1). Однак, не дивлячись на експортну привабливість, ячмінь не можна віднести до культур, які користуються популярністю в аграріїв. Головними причинами цього є обмежений ринок збуту та нестабільна реалізаційна ціна.
 
Рис. 1. Динаміка експорту українського зерна

Джерело: УКАБ, УЗА, USAID, Мінагропрод

Світова торгівля ячменем становить 12% загального його виробництва. Лідером серед світових покупців фуражного ячменю є і залишається Саудівська Аравія. Також основними імпортерами на світовому ринку ячменю є Китай, Нідерланди, Бельгія, Японія, Іспанія, Італія, Іран, Лівія та інші. В десятку світових експортерів входять Франція, Україна, Австралія, Німеччина, Росія, Канада, Англія, Данія, Румунія та Аргентина. Як бачимо, Україні доводиться конкурувати з доволі серйозними суперниками за світовий ринок зерна ячменю, і головними аргументами у такій боротьбі є висока якість продукції та низька її собівартість.

Маючи в своєму розпорядженні сорти озимого та ярого ячменю з потенціалом урожайності зерна 70-90 ц/га і більше, вітчизняні аграрії в середньому по країні збирають до 35 ц/га. Зрозуміло, що за такого рівня урожайності говорити про ефективне ведення господарювання не доводиться. При цьому причину виникнення такої ситуації зазвичай шукають в обмеженому ресурсному потенціалі та погодних умовах, тоді як вона криється значно глибше, зокрема в підходах до формування продуктивності посівів.

Якщо проаналізувати технології вирощування ярого ячменя у господарствах різних форм власності, то можна помітити, що підходи до його вирощування, в своїй більшості, є аналогічними, як і до вирощування пшениці. А це докорінно неправильно. Адже пшениця у порівнянні з ярим дворядним ячменем має значно вищу потенційну продуктивність колоса. Отже, вона здатна сформувати досить високий рівень урожайності навіть у зріджених посівах, тоді як при вирощуванні ячменю навіть за максимальної продуктивності колоса потрібно чималу увагу приділяти формуванню оптимальної густоти продуктивного стеблостою. Документальне підтвердження цьому твердженню можна знайти у публікаціях як вітчизняних, так і європейських науковців (табл. 1).
 
Табл.1 Підходи до формування продуктивності посівів зернових культур
згідно з рекомендаціями Асоціації виробників зерна Великобританії (HGCA)

Джерело: Асоціація виробників зерна Великобританії (HGCA)

Таким чином, вже на початкових етапах органогенезу необхідно подбати про формування оптимальної густоти рослин ячменя та закладку достатньої кількості продуктивних пагонів. Це не можливо без збалансованого мінерального живлення та повноцінного функціонування фотосинтетичного апарату. Також не слід забувати і про те, що у період кущіння-початок виходу в трубку відбувається не тільки формування густоти продуктивного стеблостою, а й закладка елементів колоса. Формуються підвалини майбутнього врожаю.

Наступний елемент формування урожайності зерна, на якому потрібно сконцентрувати увагу, — це формування натури зерна, його виповненості. Яскравим прикладом важливості цього елементу є вирощування пивоварного ячменю. Саме намагаючись отримати зерно ячменю, придатне для пивоваріння, з низьким вмістом білка (менше 10%) і високим виходом солоду (більше 80%), товаровиробники допускаються наступної, найбільш розповсюдженої помилки — це використання низьких та середніх норм азотних добрив, що є першою перепоною на шляху формування високого рівня урожайності цієї культури. Головним аргументом такого підходу є те, що азот мінеральних добрив використовується для синтезу білків, а отже, є причиною його підвищеного вмісту в зерні. Однак це твердження є правильним лише частково.

Високий вміст білка у зерні ярого ячменю ми отримуємо в результаті різкого скорочення тривалості вегетаційного періоду, зокрема періоду наливу зерна. Причин може бути декілька, скажімо, погодні умови, але в більшості випадків — це ураження рослин хворобами. Наслідком є зниження продуктивності фотосинтезу, менша кількість синтезованих вуглеводів, які в подальшому нагромаджуються у зернівці в вигляді крохмальних зерен ендосперму. Тобто, іншими словами, ми отримуємо щупле або невеликих розмірів зерно, де зростає частка зародка та покривних тканин (тут головним чином сконцентровані білки) по відношенню до ендосперму, що і є причиною високого вмісту білка.

Крім того, таке зерно має нижчу енергію проростання, відтак, і нижчий вихід солоду. Саме виходячи з цих міркувань, якщо ми хочемо мати рентабельне виробництво пивоварного ячменя, потрібно вносити середні та підвищенні норми азотних добрив у збалансованому співвідношенні з фосфорними і калійними до або під час сівби, використовувати ефективний захист від бур’янів, хвороб і шкідників, що дозволить максимально подовживши тривалість вегетаційного періоду і функціонування фотосинтетичного апарату. За таких умов ми отримаємо високий рівень урожайності і виповнене, крупне зерно (маса 1000 зерен більше 45 г) з низьким вмістом білка, яке буде придатне для виробництва солоду (рис. 2).
 
Рис. 2. Співвідношення між вмістом протеїну (зародок) і крохмалю (ендосперм)
у зерні пивоварного ячменю залежно від погодних умов під час
вирощування та поширення хвороб

Джерело: NSW: Barley growth & development, 2008

Найбільшої шкоди фотосинтетичній продуктивності посівів ячменю завдають сітчаста, смугаста і темно-бура плямистості, ринхоспоріоз, борошниста роса, кореневі гнилі тощо. Недобір врожаю у результаті ураження хворобами в середньому становить 20-30%, однак за епіфітотійного поширення може сягати 50-60% і більше. Ефективна система захисту в сучасних умовах господарювання стає більш важливим елементом технології вирощування ячменю, ніж навіть система удобрення. Адже від фізіологічного стану рослин напряму залежить засвоєння ними елементів живлення, вологи і перетворення їх у процесі фотосинтезу у запасні речовини зернівки, тобто урожай. Також потрібно пам’ятати, що пивоварні якості зерна ярого ячменю залежать від фотосинтетичної продуктивності колоса, прапорцевого і підпрапорцевого, третього листків, адже вони головним чином відповідають за налив зерна, його виповненість (натуру) протягом періоду цвітіння-воскова стиглість (рис. 3).
 
Рис. 3. Частка окремих частин рослини у забезпечені
надходження асимілянтів до зернівки ярого ячменю
А от рівень урожайності визначає функціонування всього листо-стебельного апарату як на початку вегетації — закладка продуктивних пагонів, так і на завершення — озерненість колоса, маса 1000 зерен. Зменшення площі фотосинтетичної поверхні в результаті ураження хворобами досить часто є причиною редукування продуктивних пагонів, абортивності колосків у колосі, квіток у колосках та формування щуплого зерна. Тому лише комплексний підхід до системи захисту посівів ячменю від сівби до біологічної стиглості є запорукою успіху.

Ключовим елементом ефективної системи захисту ячменю є раннє виявлення та ідентифікація хвороб. Адже обумовлені ними втрати залежать від багатьох факторів, наприклад: терміну ураження та інтенсивності розвитку патогена, погодних умов чи толерантності сорту до збудника тощо. Не слід забувати і те, що основним джерелом інфекції грибних хвороб є післяжнивні рештки, однак такі хвороби, як сітчаста, лінійна, темно-бура плямистості та ринхоспоріоз можуть поширюватися і з насіннєвим матеріалом, що є причиною ураження рослин ячменю у ранні фази росту і розвитку. Тому потреба у фунгіцидному захисті листової поверхні може виникати вже на початку кущення і зберігатися до повної стиглості.

Дотепер із грибними хворобами, які пошкоджують листкову поверхню ячменю, боролися виключно обприскуванням посівів фунгіцидами. В зв’язку з цим аграріям доводилося постійно проводити моніторинг фітопатологічного стану посівів і за появи перших симптомів ураження хворобами обробляти. Однак швидкість реагування на проблему значною мірою залежить від наявності вільного обприскувача та його технічного стану, відповідних фунгіцидів, а також погодних умов. З появою на ринку фунгіциду Систіва® робота аграріїв значно спрощується. Систіва® — перший фунгіцид, який ефективно і протягом тривалого періоду — від проростання до появи прапорцевого листка — контролює найбільш шкодочинні хвороби ячменю. Однак, на відміну від традиційних фунгіцидів, він наноситься на насіння під час передпосівної підготовки. Застосувавши Систіва® перед посівом, ми уникаємо проведення першої фунгіцидної обробки, яка зазвичай припадає на період кущіння-початок виходу рослин в трубку (ВВСН 25-32). Більше того, ви впевнені, що інвестиція у Систіва® найбільш окупна, оскільки забезпечуєте своєчасне та технологічно правильне внесення препарату, тоді як фунгіциди, що вносяться у бакових сумішах з іншими засобами технології, можуть вже потрапити на рослину запізно. Як наслідок, із Систіва® ми гарантуємо ефективний контроль головних хвороб ячменю, своєчасний та надійний фунгіцидний захист, отримуємо економію паливо-мастильних матеріалів, зменшуємо навантаження на техніку, раціональніше використовуємо матеріальні і трудові ресурси у піковий період весняних польових робіт.

Довготривалий фунгіцидний ефект препарату забезпечує нова діюча речовина з хімічного класу карбоксаміди — Ксеміум® (флуксапіроксад), яка належить до групи SDHI — інгібітори сукцинатдегідрогенази. Завдяки яскраво вираженим ліпофільним та гідрофільним властивостям вона легко проникає через клітинні оболонки, розчиняється у клітинному сокові і переміщується по ксилемі, забезпечуючи ефективний захист кореневої системи, сформованої надземної частини рослини, а також нових приростів. Відмінні системні властивості забезпечують ефективний контроль сітчастої і смугастої плямистостей, ринхоспоріозу, видів іржі тощо. Для прикладу, використання Систіва® у посівах ярого ячменю у 2015-2016 рр. в умовах Агроцентрів компанії BASF, які розташовані в Київській і Хмельницькій областях, забезпечило ефективний контроль сітчастої плямистості на рівні 84-95% до фази молочної стиглості зерна. Ступінь розвитку хвороб протягом цього періоду на контролі в середньому становив 29% (рис. 4).
 
Рис. 4. Контроль сітчастої плямистості (Drechslera teres) в посівах
ярого ячменю фунгіцидом-протруйником Систіва® протягом
періоду кущіння-молочна стиглість в умовах Київської та
Хмельницької обл., 2015-2016 рр.
(в середньому за результатами чотирьох дослідів)
Також слід звернути увагу на те, що використання Систіва® є більш ефективним, ніж однократне внесення фунгіцидів на початку виходу рослин в трубку як щодо контролю сітчастої плямистості, так і формування врожаю. В ході випробувань Систіва® продемонструвала відмінну ефективність проти сітчастої плямистості аж до фази молочної стиглості зерна, тоді як ефективність фунгіцидів, внесених на початку виходу рослин ячменю в трубку (ВВСН 30-31), йшла на спад. Це в подальшому вилилося у додаткових 10 ц/га врожаю у порівнянні з контролем та у 1-7 ц/га у порівнянні з внесенням фунгіцидів (рис. 5, 6).
 
Рис. 5. Порівняння ефективності контролю сітчастої плямистості
та вплив на урожайність Систіва® по відношенню до фунгіцидів
в умовах Київської і Хмельницької обл., 2016 р.
(у середньому за результатами двох дослідів)

Відмінний результат Систіва® демонструє не тільки завдяки прекрасним фунгіцидним властивостям, а й здатності стимулювати важливі фізіологічні процеси у рослині. Вона є представником групи продуктів, які виробляються під брендом AgCelence®. Яскравими представниками цієї групи є фунгіциди, які вже завоювали довіру споживачів: Абакус®, Адексар® СЕ Плюс, Піктор®, Альтерно®, Ретенго® тощо. Використовуючи Систіва®, сільськогосподарські товаровиробники отримують більше, ніж звичайний захист від хвороб. Діюча речовина цього фунгіциду Ксеміум® покращує польову схожість насіння, стійкість рослин до стресових умов, підвищує фотосинтетичну продуктивність посівів, активізує засвоєння азоту, що обумовлює збільшення рівеня урожайності і покращення його якості.
 
Рис. 6. Вигляд посівів ярого ячменю станом на початок
воскової стиглості зерна в умовах Хмельницької області, 2016 р.
 

 
Високу ефективність систем захисту від хвороб, де внесення фунгіцидів у період кущіння-початок виходу в трубку було замінено передпосівною обробкою насіння препаратом Систіва®підтверджено у численних виробничих дослідах (рис. 7).
 
 
Рис. 7. Ефективність фунгіцидних систем захисту ярого ячменю, 2015 р.
 
Слід зазначити, що за ефективністю контролю поширення хвороб всі системи захисту були орієнтовно на одному рівні. Однак посіви, де була присутня Систіва®, мали краще розвинуту кореневу систему, закладали більшу кількість продуктивних пагонів, що дозволило отримати на 5-15% вищу урожайність у порівнянні з традиційними інтенсивними системами захисту.

Українські аграрії на власному досвіді мали можливість переконатися, що Систіва® — це інноваційний продукт для захисту посівів ячменю, який забезпечує:

  • ефективний захист посівів від сівби до прапорцевого листка проти широкого спектру хвороб (сітчастої і смугастої плямистостей, ринхоспоріозу, борошнистої роси, кореневих гнилей, снігової плісняви тощо) незалежно від погодних умов;
  • стійкість рослин проти стресових умов (посуха, заморозки, морози) та стимулювання їх росту і розвитку;
  • активізацію процесів фотосинтезу і засвоєння азоту;
  • раціональне використання техніки і трудових ресурсів;
  • підвищення урожайності та його якості.

Використовуйте Систіва®! Будьте на гребені успіху! Щедрих Вам урожаїв!