Як відомо, краще одного разу побачити, аніж сто разів почути. У нашому ж випадку — дізнатися про досвід застосування препарату із вуст людини, яка безпосередньо використовує його на практиці. Наш колега, досвідчений агроном Юрій Степанов вирішив поділитися своїми враженнями від застосування азоксістробіну у вигляді монологу. Пропонуємо вам ознайомитися із його спостереженнями.
Завжди, коли я покладався на азоксістробін, аби вилікувати молоденькі рослини, чи повністю захистити врожай від захворювань, цей препарат ніколи мене не підводив. Жодного разу я не розчаровувався в ефективності, скажу більше: чудотворності діючої речовини. Її біологічне походження, трансламінарність, тривалість захисної дії, нерезистентність у взаємодії із триазолами та мала токсичність перетворили мене на шанувальника азоксістробіну.
При цьому, вражений фунгіцидною ефективністю азоксістробіну, впродовж певного часу я не звертав уваги на ще одну унікальну властивість препарату — зелений ефект, який є показником надлишкової продуктивності сорту або гібриду. Раніше я був щиро переконаний, що фунгіциди не підвищують врожайність, а зберігають її рівень, сформований технологом і погодою. При цьому інвестиції у фунгіцидний ефект окуповуються у три-чотири рази завдяки збереженню значної частини врожаю.
Мій досвід застосування азоксістробіну дав змогу переконатися у хибності цієї догми, оскільки препарат подарував обробленим рослинам явище зеленого ефекту, який принципово відрізняється від ефекту позеленіння листя, викликаного грозовим дощем, внесеним добривом, виліковною дією фунгіцидів чи іншими чинниками.
За будь-яких погодних умов азоксістробін зупиняє утворення у листі «демона старіння» — етилену, тим самим продовжуючи молодість і активність обробленого ярусу на чотири тижні. Така молода завзятість азксістробінового ярусу бадьорить всю рослину, принаймні на додаткові 3-7 діб вегетації.
Однак це лише видима частина урожайного айсбергу, і вона може бути невеликою, якщо запізно використати азоксістробін. А от коли наявне листя обробити в фазі формування конусу наростання, то зелений ефект (трансламінарно росте разом із платівкою листа) стає базовим для синергії причино-наслідкових зв’язків між листям ↔ мікродобривами ↔ регулятором росту ↔ корінням ↔ добривами ↔ вологою. Всю цю синергетику матеріалізує підбадьорена азоксістробіном, одягнена в зелене «бальне плаття», рослина.
Другий рік поспіль я намагаюсь виміряти зелений ефект азоксістробіну. Є фотографії, показники урожайності та економічні викладки. Втім, не виключаю, що більшість шанувальників препарату не визнають мої докази коректними.
Річ у тім, що ці дослідження слід робити за принципом єдиної різниці, тобто порівнювати дію азоксістробіну з іншими фунгіцидами, і тільки з ними. Однак погодьтеся, що це доволі витратний і довгий шлях, та ще й та сфера, за яку відповідальна держава разом із нашими податками.
Тому замість принципу єдиної різниці я наважився провести власні дослідження. Зі сподіваннями, що сила вічно молодого листя разом зі специфічним мікродобривом та регулятором росту підвищить продуктивний потенціал сорту або гібриду у порівнянні з тим же сортом та гібридом, які мають здорове, але поволі старіюче листя. Схему такої взаємодії можна зобразити «силовим трикутником».
Чи то, на жаль, чи то на щастя, проте випробування азоксістробіну в цьому аспекті провадилося у несприятливому для озимини 2018 році. Робота виконувалася на пшениці по соняшнику, яка перезимувала в стадії 2-3-х листків на запасах вологи 147 мм і мінеральним живленням 150 кг аміачної селітри. В спекотних умовах квітня і травня випало лише 13-18 мм міні-дощів. Обприскування «силовим трикутником» проведено 25.04 (2 см трубкування).
Але навіть за таких умов результат обробки можна оцінити візуально.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта