Наприкінці грудня в столиці України відбувся круглий стіл на тему «Вибір інформаційно-інвестиційної політики АПК України».
Як повідомив Олександр Кривенко, кореспондент газети «Агробізнес Сьогодні», захід був покликаний обговорити актуальне питання якості інформації у медіа-просторі, підвищити професіоналізм роботи тих видань, які висвітлюють сільськогосподарську тематику, а також започаткувати просвітницьку взаємодію з представниками аграрного бізнесу, креативної індустрії, юридичної практики, закладів освіти та науки, профільних об’єднань і органів влади.
Учасники круглого столу підписали Меморандум про кооперацію агроЗМІ, освіти та агробізнесу для досягнення цілей сталого розвитку ООН та стратегії України 2020.
Передбачається, що в рамках цієї ініціативи здійснюватиметься координація інформаційної, консультативної, юридичної, просвітницької підтримки підписантів Меморандуму й інших учасників сільськогосподарського ринку для розвитку малого та середнього фермерства в Україні, для забезпечення успішного виходу українських агровиробників на зовнішні ринки, для створення сприятливих умов роботи локальних і іноземних інвесторів у нашій країні, для стимулювання розробки та впровадження інноваційних технологій у сільськогосподарську індустрію.
Серед тих, хто взяв участь у круглому столі, була і Катерина Звєрєва, засновник медіа-агентства для аграріїв «SAPIENZA». Вона погодилась дати ексклюзивне інтерв’ю нашому виданню.
– Так, це була моя ідея щодо кооперації спеціалізованих засобів масової інформації, агробізнесу, закладів освіти та науки, трансферу знань. Сьогодні ми навмисно не запрошували лідерів великого сільськогосподарського бізнесу. Наразі ми також не прагнули широкого представництва з боку різноманітних органів державної влади. Для нас було важливо, насамперед, аби у присутніх тут журналістів не склалося враження, що новоутворений проект започатковано під когось, під лобіювання чиїхось інтересів. Ні. Ініціатива народилась у середовищі самих журналістів як відповідь на конкретні виклики та загрози. Актуальність ініціативи пов’язана з тим, що наразі існують кілька проблем. По-перше, нам усім бракує достовірних і якісних новин про підприємництво на сільськогосподарській ниві. Причина такої ситуації полягає в тому, що профільні ЗМІ не завжди мають достатні знання та компетенцію, щоби продукувати якісні матеріали. Друга проблема пов’язана із замовленими статтями, з, так би мовити, чорнухою.
– Так, про реальні, на жаль, інформаційні війни, які існують у пресі і які дискредитують імідж фермерів України на світому ринку. У 2017-му, коли я працювала редактором одного із спеціалізованих видань – «Agro News», то на нас нападали в інформаційному сенсі. Від учасників ринку я знаю, що в 2018-му році інше профільне ЗМІ стикнулось із певними моментами агресії з боку нечесних конкурентів. Окрім того, від фермерів мені стало відомо, що їм деякі видання за окрему плату пропонували зняти з оприлюднення якусь інформацію або поставити її. Це серйозна проблема, про яку варто говорити.
– Варто усвідомити, що всі ми, представники преси, можемо та маємо конкурувати. Водночас нема чого, як то мовиться, штовхатися ліктями на цьому полі профільних медіа. Ми маємо навчитись кооперуватись, завдяки чому зможемо підсилити один одного.
Взагалі ми маємо спільну мету – надавати більше цінної інформації нашій аудиторії, тобто представникам сільськогосподарської індустрії, про сучасні технології в усіх її сферах, про законодавство, про розвиток, про сертифікацію, про те, як підтягувати вітчизняний агробізнес до міжнародних стандартів. Іноді ж спеціалізовані ЗМІ не завжди бачать таку перспективу. Круглі столи, меморандуми, які ми організовуємо, покликані донести до всіх учасників сільськогосподарської галузі думку про те, що кооперуватись набагато краще, ніж наодинці втілювати якісь проекти.
– Ця проблема взагалі є критичною, на мій погляд. Мова йде про брак якості та брак довіри до медіа. Я б узагалі сказала, що засоби масової інформації переживають кризу в усьому світі. Якщо подивитись на пресу, скажімо, Німеччини, то ось вам вельми свіжий приклад.
Зірковий автор, редактор щотижневого журналу «Шпігель» упродовж багатьох років створював і оприлюднював репортажі, за які регулярно отримував професійні премії від авторитетних журналістських організацій. Після кожної публікації фаховий рейтинг репортера ще більше зростав, доки правда не стала відомою і самій редакції видання, і широкому загалу: всі, без виключення, матеріали були історіями, позбавленими достовірності. Автор вигадав їх, а брак правдивої інформації заповнював ретельною обробкою різноманітних побічних джерел, які безпосереднього стосунку до цих розповідей не мали. В результаті оскандалився не лише сам репортер, але й видання, яке оприлюднювало такі недобросовісні матеріали свого працівника.
Узагалі ключова ідея круглого столу, який щойно відбувся, й ініціативи, як такої, полягає в тому, щоби підвищувалась довіра до медіа, з одного боку, а з іншого, щоби була дієва кооперація й обмін досвідом між ЗМІ, між агробізнесом, між різними юридичними організаціями, які консультують тих самих сільськогосподарських виробників, між платформами які об’єднують на добровільних засадах учасників аграрного ринку.
– Працівник аграрного видання – це журналіст, який творить інформаційні продукти на стику професій, який має орієнтуватись і бути фахівцем у тій галузі, про яку він пише. Багато хто наразі звертає увагу на проблему якості та довіри до ЗМІ. У фаховій журналістиці ці речі є особливо важливими. За стандартами американської журналістики, працівник медіа зобов’язаний навіть мати фахову освіту за певною спеціальністю, щоби кваліфіковано висвітлювати конкретну тематику. В Україні вимоги такого рівня наразі відсутні. Тому з громадських ініціатив на кшталт сьогоднішньої зустрічі може народитись цікава та корисна хвиля тренінгів і інших заходів, які стимулюватимуть навчання журналістів, виховання нових кадрів, розкриття талантів. Інакше кажучи, ми маємо зробити все можливе, щоби, з одного боку, в Україні не бракувало справжніх професіоналів, які, насамперед, рухали би тему відповідального висвітлення всього, чим живе та чого потребує сільськогосподарська індустрія, які допомагали би агробізнесу, а з іншого боку, що також є дуже важливим, щоби змінилося на краще ставлення сільгоспвиробників до журналістів.
– Саме так. Пам’ятаєте, колись були популярні фільми про представників нашої професії, про їхні розслідування? У 90-х роках кінематограф показував журналіста як людину-героя з високими внутрішніми та фаховими принципами. Наразі образ працівника преси суттєво нівелювався.
– По-перше, ми живемо в умовах, за яких не лише фахові медійники, але й кожна людина може публічно висловлювати власні думки у соціальних мережах, на інших майданчиках, тобто залучитися до журналістики, а по-друге, вже і представники преси не так ретельно відбирають факти, не так глибоко копають у пошуках достовірних джерел, не так, як належить, розбираються в тематиці. З одного боку, швидкість інформації вимагає від медійників миттєвої реакції, що не дозволяє їм витрачати багато часу на підготовку продуктів за найвищими професійними традиціями, а з іншого боку, аудиторія споживачів інформації недостатньо вмотивовує журналістів більше працювати. Хочеться змінити такий стан речей на краще завдяки трансферу знань. Тому ми сьогодні підписали меморандум.
– Так, на круглому столі ми зачепили проблему юридичного аспекту та захисту інформації. Я вважаю, що до її вирішення потрібно також запрошувати державні структури, ми пропонуватимемо їм долучитись до наших ініціатив.
– Так, я дуже тішусь тим, чого вже вдалось досягнути. Прийшло багато представників галузевих видань, фахових кореспондентів, які висвітлюють аграрну тематику. Щоби успішно впоратись із викликами, що постали перед сільськогосподарською індустрією та профільною журналістикою, щоби нівелювати складні питання та успішно розвиватись, потрібно об’єднуватись на сильних речах, на позитиві. Хочеться, щоби до нашої ініціативи приєдналось якомога більше людей і організацій.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта