Рік за роком, сезон за сезоном… Більшість агрономів на запитання, типовим чи нетиповим був той або інший сезон, лише іронічно посміхнуться. Кожен рік для аграрія — це сюрпризи й несподіванки. Іноді навіть бувають і приємні… Але кожна «нетиповість» — це плюс у скарбничку досвіду. Тож зазвичай за столом під новорічною ялинкою всі згадують особливості року, що минає.
Згадаємо і ми.
Сезонний рік аграрія починається не взимку. А в попередні літо-осінь, коли стартує сівба озимих — спочатку ріпаку, а потім зернових. Нагадаємо, за даними карти ПосівнаОнлайн 2017/2018, під урожай 2018 року було посіяно 5 млн 900 тис. га озимої пшениці, 823 тис. озимого ячменю, 147 тис. га озимого жита і 865 тис. га озимого ріпаку.
У 2017-му умови періоду сівби озимих у різних регіонах України дещо відрізнялись. На нестачу вологи не скаржились на Заході. А от Південь потерпав від посухи. У деяких районах Херсонської області зерно “кидали” в сухий ґрунт в надії на майбутній дощ. Однак пощастило не всім, тож на певних площах сходів не отримали, або ж вони були такими слабкими, що господарі їх просто переорювали і залишали під сівбу ярих до весни.
«На багатьох богарних землях практично відсутні сходи. На зрошенні сходи є, частково з'являються зріджені після парів, а на богарі сходів немає! Такого давно не було. Через аномальну посуху, наприклад, на території Білозерського району, частини Бериславського району, у Цюрупинському районі та прилеглих до самого Херсона районах, продуктивних дощів не було з травня. Тобто, більш ніж півроку. В метровому шарі та навіть у півтораметровому шарі вологи — нуль», — розповідала в інтерв’ю для SuperAgronom.com Раїса Вожегова, директор Інституту зрошуваного землеробства НААНУ.
Ця проблема минулої осені зачепила і Північну та Центральну Україну. В Київській і Сумській областях деякі аграрії навіть відмовлялись від сівби озимої пшениці, адже не бачили сенсу сіяти її в сухий ґрунт.
Втім, дані моніторингу, який проводили восени фахівці НААНУ, показали, що хоч розподіл опадів і був нерівномірним, загальна сумарна вологозабезпеченість посівів озимих по всій території країни під час осінньої вегетації зрештою вийшла навіть на рівень, вищий середнього. Тож щотижневі зведення свідчили, що в цілому посіви увійшли у зиму в задовільному стані. Самі аграрії також це підтверджують.
«Загальна площа обробітку в системі МХП становить близько 370 тис. га. У структурі сівозміни озимі традиційно займають 25%, серед них пшениця озима, ріпак озимий, озимий ячмінь і тритикале, горох озимий. В зиму 2017-2018 рр. наші посіви входили за оптимальних погодних умов осіннього періоду і характеризувалися добрим станом, що було зумовлено випаданням опадів на земельних масивах підприємств Групи МХП у жовтні-листопаді. Вони істотно поліпшили вологозапаси ґрунту, а теплий температурний режим позитивно впливав на ріст і розвиток рослин озимих культур по всіх попередниках», — розповів Олексій Сергієнко, головний агроном МХП.
Вказана ситуація стосується більше центральних та північних областей. На півдні посушлива минулорічна осінь далася взнаки.
«Загальний зембанк нашої компанії становить 38 тис. га. Оброблювані площі розташовані у Запорізькій та Дніпропетровській областях. Під урожай 2018 року ми посіяли озимої пшениці 16,7 тис. га, озимого ячменю 1,2 тис. га й озимого ріпаку 0,4 тис. га. В зиму більшість посівів входили в незадовільному стані. Та оскільки зима видалась дуже теплою, то навесні посіви були вже в доброму стані», — зазначив Олександр Огаренко, головний агроном агрохолдинга LANDFORT.
В сусідній Херсонщині, за словами Олександра Огородника, головного агронома господарства «Альфа Фарм», озимі посіви в зиму входили в такому собі, середньому, стані. На зрошенні — в кращому, а на богарі — досить слабенькі.
«Якби зима була не така тепла, а сувора й холодна, чимало посівів і не перезимувало б», — додав Олександр Петрович.
Зима повсюдно видалася теплою. І переважно малосніжною. Зелені, розкущені посіви у грудні-січні на більшості території країни начебто і радували око, але й викликали хвилювання. Яке підтвердилося, коли під кінець зими пройшли потужні снігопади, вкривши поля у деяких місцях 50-сантиметровим шаром снігу. І може, це й було би непогано, але трапилося два «але». З одного боку, подекуди через коливання температур — то танення, то підморожування — на полях утворилась досить щільна льодова кірка й посіви «задихалися» під нею. З другого боку, сніговий покрив затримався досить довго, у деяких місцях — аж до середини квітня. Через це виникли нові проблеми: сприятливі умови для розвитку хвороб (тих же кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої іржі та інших, особливо поширена була снігова пліснява) та неможливість внести добрива по мерзлоталому. Бо його просто не було як такого.
А далі не легше — тільки-но зійшов сніг, як температура повітря різко підскочила. Подекуди буквально за кілька днів із +5 ℃ до +27 ℃. Тож господарі не знали «за що хапатися» — чи то озимі підживлювати, чи то весняну сівбу розпочинати, яка і так змістилась тижнів на 2 пізніше. Причому майже в усіх регіонах.
Як згадував у коментарі для SuperAgronom.com Олександр Огородник, головний агроном господарства «Альфа Фарм», всі весняні роботи проводили у три зміни, майже паралельно і сіяли, і культивацію виконували, й озимі підживлювали. А ще у господарства був додатковий клопіт, бо значна частина площ — на поливі, й оскільки через різке потепління волога швидко випаровувалась, довелося і зрошення розпочати раніше.
Нестача вологи у ґрунті цієї весни торкнулась не лише Півдня. На Волині та Рівненщині польові роботи розпочалися також у квітні, і при цьому упродовж цього й наступного місяця випала досить мала кількість опадів — лише 30 мм.
Яскравою ознакою різкого потепління та висушення ґрунту стало швидке зникнення чималих «блюдець», які утворилися після танення снігів і були помічені на багатьох полях майже повсюдно в північній половині території України. Під час АгроЕкспедиції Посівна 2018, наприклад, в Чернігівській області, нам вдалося навіть побачили цілі польові ставки, на яких плавали водоплавні птахи. Як потім розповідали нам господарі, сонце й вітер не дали їм протриматись досить довгий час, але ж і «плями» на озимих посівах такі блюдця позалишали.
«Дуже сильна посуха супроводжувала південно-східні області, де розташовані наші господарства, від самої весни і до осені. Декілька дощів пройшло лише в ті періоди розвитку рослин, коли вологи й не потрібно було. А високі температури ще й миттєво випаровували її», — згадує Олександр Огаренко, головний агроном агрохолдинга LANDFORT.
Загалом, брак вологи відчували усі культури.
Певних стресів на тих же Волині та Рівненщині зазнав і озимий ріпак. Бо його цвітіння припало на нетипово спекотний період. Цьогоріч у цих північно-західних областях у середині-кінці квітня температура повітря могла сягати 30 градусів, що аж ніяк не характерно для цієї місцевості. У тих посівах, цвітіння яких припало якраз на дні з аномальними температурами, рослини просто поскидали чималеньку частину цвіту. Десь урожай потім врятувала генетика — якісний ріпак добрав за рахунок маси тисячі. А десь так і не дорахувалися відсотків 30 врожаю.
«Якщо говорити про озиму пшеницю, то слід відмітити, що упродовж весняної вегетації, за даними ґрунтової і функціональної діагностики живлення рослин, була гостра нестача азоту. А за даними ґрунтової діагностики азоту, наявність цього елементу, незважаючи на достатнє підживлення, в шарі ґрунту від 0 до 60 см була на рівні в середньому 35 мг на 100 га, при нормі 95-100 мг», — розповів Микола Кошіль, директор агрофірми «Камаз-Агро» (с. Острожець, Рівненська область).
Тому пощастило тим господарствам, які в перше підживлення (під час відновлення весняної вегетації) внесли 2/3 азотних добрив.
Добрива — то окрема тема. Окрім погоди, аграріям попсувала нерви і ситуація із засобами живлення. Через перипетії з вітчизняним виробництвом та ускладнення з імпортом від північного сусіда, ще восени утворився значний дефіцит передусім азотних добрив. На додаток зросли ціни на пальне та інші засоби виробництва.
Та нашим господарникам не звикати — фактично кожна посівна кампанія обходиться дорожче за попередню. Тож, аби підвищити рентабельність свого виробництва, впроваджують нові технології для збільшення врожайності, вчаться раціонально економити, випробовують нові фінансові інструменти для підтримки свого бізнесу.
Хоча, якщо повернутися знову до проблем зі зміною клімату, які породжують дефіцит вологи, то можна сказати, що добрі врожаї даються нашим аграріям дедалі важче.
Тому не лише за висновками різноманітних аналітиків ринку, а й за нашими спостереженнями, за спілкуванням із багатьма вітчизняними аграріями, дедалі більше поширюється використання точного землеробства, «награвшись» у монокультури, сільгоспвиробники потроху повертаються до урізноманітнення сівозмін, звертають увагу на інноваційні рішення як у технічному забезпеченні виробництва, так і в плані пестицидів та інших засобів, приглядаються до досвіду зарубіжних колег.
Жнива-2018 «настали» рано. 11-12 червня ми вже повідомляли, що в окремих господарствах Херсонщини і Миколаївщини розпочали збирати озимі ячмінь і пшеницю.
«Так рано ми ще не косили ніколи. А відтягувати нікуди, бо культура стоїть готова і починає горіти. Думали, вологість зерна буде підвищена, а виявляється в самий раз», — розповів нам тоді Андрій Щедрінов, власник господарства «Теллус-Юг».
Спекотне й посушливе літо змістило терміни початку збирання озимих від тижня до двох майже в усіх областях. Втім, південним таки пощастило більше, бо встигли зібрали ранні зернові «по сухому». А от у північніших регіонах на вже доспілу пшеницю накотилися рясні дощі, які подекуди затягнулись на 7-14 днів, а то і довше. Комбайни так і не змогли вчасно вийти в поле. Тож агрономам доводилось тільки із сумом спостерігати, як осипається зерно з налитого колоса та як сіріють посіви від поширення борошнистої роси — бо ж умови для неї склалися якраз, що треба. Як казали деякі аграрії: «Просили дощу — отримайте, не поперхніться».
Загальний результат — нижчий валовий збір озимих зернових, який «поглибився» нижчою якістю зерна. Отримати 2-й клас пшениці цьогоріч — це було просто якесь фантастичне везіння у деяких регіонах. І навіть 3-й вважався пристойним результатом. Хіба що на півдні, де спека і посуха не давали розвиватися хворобам, із якістю пшениці проблем було менше. Наприклад, в «Альфа Фарм», за словами Олександра Огородника, отримали переважно 2-й клас.
В інших регіонах складно було навіть компаніям, які можуть максимально використовувати засоби і технології для захисту своїх посівів.
«Тривалі безперервні опади спричинили розвиток епіфітотій збудників різного походження. І навіть якісна система захисту не дала 100% ефекту. Окрім хвороб, додались і проблеми зі шкідниками. Наприклад, цьогоріч ми стикнулись із клопами, які пошкоджували соняшник. Плюс на полях України на посівах кукурудзи з’явилася діабротика. Тому до наступного сезону ми ретельно готуємось та прораховуємо подібні ризики, щоб мати змогу оперативно мінімізувати наслідки», — зазначив Олексій Сергієнко, головний агроном МХП.
До слова, про діабротику. Цей шкідник хоч і називається західним кукурудзяним жуком, але дедалі більше просувається на схід. На теренах України він з’явився порівняно недавно, але почав проявляти активність і поширюватись досить швидко, що викликає стурбованість як у фахівців, так і у самих аграріїв.
Взагалі, за даними моніторингу, який постійно проводить Департамент фітосанітарної безпеки, контролю у сфері насінництва і розсадництва Держпродспоживслужби, у 2018 році спостерігалося зростання кількості та площі вогнищ карантинних організмів, які є обмежено поширеними на території України. Зокрема, окрім згаданої діабротики, було відмічено розширення площ, заражених американським білим метеликом, картопляною міллю, пасмо льону та ін. А білий метелик та кукурудзяний жук ще й проявляли аномальну активність.
За даними Інституту аграрної економіки, оприлюдненими вже в середині грудня, пшениці цього року було зібрано 25,1 млн т, що на 4,2% менше, ніж торік. Ячменю — 7,531 млн т (мінус 9,1% до минулорічних показників). По деяких інших зернових також одні мінуси: виробництво проса зменшилось на 3,9% — до 81,2 тис. т (правда, це сталося за рахунок зменшення на 10% площ під цією культурою, бо урожайність якраз поліпшилась і становила 1,55 т/га); через зменшення площ вирощування та зниження урожайності зменшилось і виробництво вівса — до 438,7 тис. т (-7%), а також жита — до 405 тис. тонн (-20,3%).
Якщо поглянути на діаграми з Динамічної інфографіки урожайності ранніх культур за 2016/17/18 роки, що показують трирічні дані по урожайності культур, то можна навіть візуально чітко побачити, що цей показник для всіх згаданих культур у 2018-му знизився, тією чи іншою мірою.
У цифрах було отримано такі середні по країні результати: озима пшениця 4,1 т/га (у 2017-му — 4,4 т/га); ярий ячмінь 3,3 т/га (3,5 т/га); озимий ячмінь 3,8 т/га (4,0 т/га); озимий ріпак 2,5 т/га (2,7 т/га); яра пшениця 3,2 т/га (3,4 т/га); Овес 2,3 т/га (2,7 т/га); жито 2,8 т/га (3,1 т/га); горох 2,2 т/га (2,9 т/га).
Це, як то кажуть, середня температура по палаті, зрозуміло, що цифри в різних регіонах дуже різняться, як і в окремих господарствах. Тому ми опитали агрономів декількох підприємств у різних областях про конкретно їхні дані урожайності, зокрема, ранніх культур.
Так, у господарствах агрохолдинга LANDFORT (це Запорізька і Дніпропетровська області), пшеницю зібрали з середньою урожайністю 3,0 т/га, озимий ячмінь 3,1 т/га, ярий ячмінь 2,63 т/га, рапс 1,43 т/га, горох 1,16 т/га.
В МХП, господарства якого розрашовані в Центральному, Північному та Західному регіонах, середня урожайність ріпаку озимого становила 3,24 т/га, пшениці озимої 6,12 т/га.
В «Альфа Фарм» (Херсонщина) на поливі озиму пшеницю зібрали по 8 т/га, на богарі по 5 т/га. З такими ж самими результатами збирали й озимий ячмінь.
На Волині, в господарстві «Лище» ранні культури показали такі результати: озима пшениця 7,1 т/га, озимий ріпак 4,63 т/га; яра пшениця 6,4 т/га, ярий ячмінь 6,65 т/га.
«Весняна посуха та дощі у жнива внесли корективи у врожайність ранніх зернових, тому отримали її меншу, ніж хотілося б. Не досягли запланованого врожаю озимої пшениці та ярого ячменю», — прокоментував свої дані Василь Ференц, головний агроном СГ ТОВ «Лище».
Втім, що ми усе про погане та про погане. Насправді 2018-й приніс Україні і справжній рекорд. Червневі опади попсували пшеницю, зате принесли «благодать» кукурудзі.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, обсяги виробництва зернових і зернобобових культур перевищать минулорічні показники у 61,9 млн тонн на 13,4% і становитимуть 70,2 млн тонн. Але таке збільшення валового збору зернових і зернобобових, за словами директора Інституту, Юрія Лупенка, спричинене переважно збільшенням урожайності кукурудзи на 40,8% — з 5,46 т/га до 7,69 т/га. Внаслідок цього її виробництво зросте майже на 42,7% і становитиме 35,2 млн тонн проти минулорічних 24,7 млн тонн.
Серед решти пізніх культур в плюсі, хоч і не такому значному, як кукурудза, були також соя з середнім результатом урожайності 2,3 т/га проти минулорічних 1,8 т/га; і соняшник — 2,4 т/га проти 2,2 т/га. Відзначився також і цукровий буряк. Площі якого цього року зменшились, зате за рахунок збільшення урожайності валовий збір дав оптимістичні показники.
В опитаних нами підприємствах пізні культури дали такі результати (які потрібно розглядати з урахуванням регіонів, у яких розташовані землі господарств):
У МХП в середньому по холдингу кукурудзу на зерно отримали по 10,21 т/га, соняшник — 3,22 т/га, сою — 2,93 т/га. В «Альфа Фарм» на зрошенні отримали таку урожайність: сою по 4,4 т/га, кукурудзу по 12,5 т/га, соняшник по 3,8 т/га. В «Лище» зібрали сою по 3,4 т/га, цукровий буряк по 73,3 т/га, кукурудзу по 13,7 т/га.
Результати сезону підбили, і знов до роботи. Посівна під урожай наступного року. Тут уже була своя історія.
В більшості областей якраз у період кінця серпня — початку вересня умови аж ніяк не сприяли сівбі озимих зернових. Дощі були відсутні як такі по 2 і навіть більше місяців. Волога у ґрунті знизилась до мінімуму. Багатьом господарствам довелося відкласти посівну, чекаючи на кращі умови.
Натомість у південних областях у першій декаді вересня пройшли досить інтенсивні опади. І хоч через це як збирання врожаю, так і наступну сівбу також довелось відтермінувати, зате зерно вже кидали у вологий ґрунт.
Хоча, як розповів Олександр Огородник, головний агроном «Альфа Фарм», на неполивних площах сіяли в сухий ґрунт. В їхній частині Херсонської області перші дощі пішли аж на початку жовтня.
«Ми з цього року почали практикувати підживлення озимих пшениці і ячменю ще з осені. Щоб вони в зиму входили розкущеними. Аби в разі відсутності снігового покриву і різких перепадів температури рослини не були ослабленими і краще витримали такі умови», — зазначив пан Олександр.
На решті території задощило в 20-х числах вересня, і після 25-го посівна вже активізувалась повсюдно. Як виявилось, хто поспішив — був правий, бо під кінець першої декади жовтня різко похолодало, а у Львівській і Житомирській областях навіть спостерігались короткочасні заморозки до -0,6°С.
Що ж маємо по даних щодо озимих під урожай наступного року?
За інформацією Мінагрополітики, станом на 17 грудня українські аграрії посіяли озимих зернових культур на площі 7,1 млн га (99%) при прогнозі 7,2 млн га. Обстеження посівів озимих зернових показало, що сходи отримано на площі 6,9 млн га (97%). У доброму та задовільному стані перебувають 6,0 млн га (86%), у слабкому та зрідженому стані — 0,9 млн га (14%). Крім того, із посіяних 1,03 млн га озимого ріпаку сходи отримані на площі 1,0 млн га (99%). В доброму та задовільному стані перебувають 984 тис. га (92%), у слабкому та зрідженому стані — 87 тис. га (8%).
Моніторин показав, що порівняно з минулорічними показниками, цьогорічні сходи посівів під урожай 2019 року перебувають у кращому стані. Так, 2017 року на аналогічну дату в слабкому та зрідженому стані були 19% озимих зернових та 13% озимого ріпаку.
Отже, зі всього нашого лонгріду можна виділити декілька основних характерних для нинішнього агро-року особливостей:
Що ж, 2018-й, «нетиповий» у вервечці таких же «нетипових» років, завершився. Хтось задоволений його результатами, для когось хотілося б краще. Наступний теж не обійдеться, як завжди, без сюрпризів. Але бажаємо, щоб вони були лише приємними!
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Технологічну карту СуперАгронома.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта