П'ять областей, стільки ж підприємств і жодного поля. Під час різних АгроЕкспедиційних кроп-турів ми часто відвідували переробні підприємства, але вони доповнювали нашу «основну місію» і супроводжували ключеву сільгоспкультуру. Цього разу ми вирішили винятково всю АгроЕкспедицію присвятити переробці. Сказано — зроблено. Отже, що ми маємо в нашому продовольчому кошику: комбікорм, олію амаранту, пшоно, рослинну олію, пластівці.
У дебютній для нас АгроЕкспедиції Переробка 2018 нам допомагали вивчати виробництва зсередини надійні партнери Credit Agricole Bank і «Бюлер». Розгляньмо, чим живе галузь на прикладі конкретних підприємств. Хоч їх було небагато, але нам таки вдалося зробити зріз щодо загального стану цієї сфери, а також з'ясувати, які основні переробні тренди.
Читайте: АгроЕкспедиція Переробка 2018
На нашому шляху були підприємства, які займаються переробкою як популярних культур, наприклад, кукурудзи, пшениці, соняшнику, так і не сильно «розкручених» — амарант і органічне просо. Якщо перші не скаржилися на брак сировини, то другі говорили, що така проблема існує.
Так, «НПК Амарант» займається переробкою амаранту. На виході підприємство отримує олію, пластівці, борошно, макуху, із яких виготовляють десятки різноманітних продуктів. І виробництво налагоджено, і попит є, але ось проблема: українські аграрії не дуже охоче займаються вирощуванням цієї відносно ризикованої культури — амаранту. Адже він вимагає суворого дотримання певних агротехнологій. Тільки в такому випадку можна за 1 тонну врожаю виручити 35 тис. грн.
Читайте АгроЕкспедиція Переробка 2018: НПК Амарант
На сьогодні площа посівів під амарантом становить понад 250 га. За словами директора Асоціації виробників амаранту і амарантового продукції Олександра Дуди, в 2019 році посівні площі органічного амаранту можуть збільшитися в 2 рази і скласти 500 га. Але ось директор і засновник компанії «НПК Амарант» Андрій Шведов розповів нам, що він веде переговори з трьома холдингами про посів у кожному з них по 1 тис. га амаранту. У цьому році «НПК Амарант» переробив 70 т зерна.
«У минулому і цьому місяці ми переробили близько 2-3 т. Цей рік взагалі був фактично у нас без сировини. На складі ще лежить близько 40 т, тому ми не поспішаємо його переробляти і починати активні поставки. Треба якось пережити цей місяць, а ось з кінця року у нас почнуться основні поставки по всіх українських мереж», — пояснює директор.
Нестачу сировини відчуває і «Агрофірма «Поле», яка переробляє органічні зернові культури. Основою її виробництва є переробка проса в пшоно. І хоча просо не така рідкісне явище на українських полях і входить в ТОП-6 культур за кількістю зібраного зерна, та за вирощування органічного проса беруться одиниці сільгосппідприємств. «Агрофірма «Поле» працює з фермерами Одеської області, де і клімат для проса відповідний, і чимало аграріїв займається органікою.
Читайте АгроЕкспедиція Переробка 2018: Агрофірма Поле
У рідній для підприємства Черкаській області, наприклад, фермери віддають перевагу кукурудзі і соняшнику за інтенсивною технологією із застосуванням пестицидів, яка спрямована на отримання високої врожайності і прибутку. Але заступник директора з технічних питань «Агрофірми «Поле» Анатолій Передерко вірить в циклічність, яка скоро приведе українське сільське господарство назад до органічного землеробства та розвитку тваринництва.
Холдинги Agricom Group і «АПК-ІНВЕСТ» проблем із сировиною не відчувають, тому що переважно його частина — це продукція власного вирощування. Департамент рослинництва компанії «АПК-ІНВЕСТ» забезпечує комбікормовий завод зерновими на 70%. Для виробництва комбікормів використовують пшеницю, ячмінь, овес. Решту потрібної сировини закуповує департамент постачання. Профільними культурами для переробного комплексу ТМ «Добродія» є овес, пшениця, жито і ячмінь. Потужності заводу дозволяють переробляти не тільки свою сировину, а й давальницьку. Співвідношення своєї і давальницької сировини залежить від виду культури.
Читайте АгроЕкспедиція Переробка 2018: завод з виробництва пластівців Agricom Group
«Створення повного циклу виробництва для агрокомпаній є джерелом додаткового прибутку і однією з можливостей для подальшого розвитку бізнесу. При зваженому менеджменті переробка кожної наступної одиниці власної або давальницької сировини та виробництво готової продукції дозволяє диверсифікувати фінансові надходження компанії. Переробку також необхідно розглядати як інструмент з управління ціновими ризиками на сировину. Це буде актуально як для продукції рослинництва, так і продукції тваринництва. Разом із тим, виробництво готової продукції також має супроводжуватися не тільки високотехнологічної переробкою сировини, а й створенням бренду і філософії кінцевого продукту. Так, за умови контролю виробничої собівартості, належному менеджменті якості та маркетинговому супроводі продукція агрокомпаній буде конкурентоспроможною як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках», — прокоментував начальник управління підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Ігор Гуржій.
Про важливість власного елеватора для холдингу або будь-якого іншого агропідприємства говорити не варто. А що на рахунок переробних виробництв? У одного з найбільших українських виробників нерафінованої соняшникової олії компанії Allseeds і елеваторні потужності відповідають цьому званню. Протягом доби на олієекстракційному заводі можуть переробляти 2400 т насіння соняшнику (1800 т/добу ріпаку або 1500 т/добу соєвих бобів). Потужність одночасного зберігання елеватора, в якому зберігається сировина для ОЕЗ, складає 120 тис. куб. м.
Читайте АгроЕкспедиція Переробка 2018: Олійноекстракційний завод Allseeds
За словами CEO Allseeds Group В'ячеслава Петрище, до 2021 року обсяг одноразового зберігання, а також швидкість приймання і навантаження, потужність переробки і перевалки сипучих вантажів компанія планує збільшити вдвічі, а то й утричі. Наявністю власних елеваторів похвалилися ще 3 підприємства, які встигла відвідати команда АгроЕкспедиція Переробка 2018. Ще одне вже готується відкрити власний елеватор.
На території комбікормового заводу «АПК-ІНВЕСТ» розташований елеваторний комплекс потужністю одноразового зберігання понад 90 тис.т. На даному етапі розвитку компанія розширює потужності до 116 тис. т. Також на заводі є склад підлогового зберігання сировини і готових комбікормів. Завдяки стелажній системі там можна зберігати до 600 т продукції.
Читайте АгроЕкспедиція Переробка 2018: Комбікормовий завод АПК-ІНВЕСТ
Виявилося, що 3 з 5 підприємств, де побувала АгроЕкспедиція Переробка 2018, працюють переважно на експорт. Одне — на український ринок, і одне —для задоволення внутрішніх потреб. Холдинг «АПК-ІНВЕСТ» — найбільший в країні виробник свинини, який входить до трійки лідерів м'ясного ринку України. Маючи закритий цикл виробництва, комбікормовий завод обслуговує потреби свинокомплексів цієї групи компаній.
В основному, на експорт працює компанія Allseeds. У рік експортує близько 270 тис. т продукції. До кінця сезону на ОЕЗ заплановано переробити 700 тис. т соняшнику, виробити близько 300 тис. т олії і 280 тис. т соняшникового шроту. У цілому за 9 місяців 2018 року Україна експортувала олії і жирів на $3,2 млрд, що на 8% менше, ніж за аналогічний період в 2017 р. До речі, за даними аналітиків з «Украгроконсалтинг», у жовтні поточного 2018/19 МГ великі і середні підприємства України випустили максимальний для даного звітного періоду обсяг соняшникової олії — 533,5 тис. т.
«В Україні повно заводів, які працюють на внутрішній ринок. Дивно будувати завод в порту і працювати так само. Наш завод орієнтований на експорт. Щорічно ми відправляємо за кордон практично 100% шроту. А він становить близько 40% від загального обсягу виробництва. На цей рік у нас за планом 750 тис. т переробки», — зазначив операційний директор групи компаній Allseeds Володимир Слабовський.
Саме соняшникова, сафлорова й бавовняна олія стали лідерами аграрного експорту за січень-жовтень 2018 р. Частка їхнього експорту склала 22,24%. Але порівняно з аналогічним періодом минулого року, сума експорту соняшникової олії впала на $0,3 млрд і становить $2,9 млрд. Основним покупцем жирів і олії українського виробництва традиційно є Індія, її частка в структурі українського експорту цього виду продукції за 9 місяців 2018 р. склала 42%, що більш ніж на 7% перевищує показник за аналогічний період минулого року.
На думку директора комбікормового заводу «АПК-ІНВЕСТ», конкурентна перевага їхнього виробництва полягає в замкнутому циклі. Завдяки такому підходу можна бути на 100% впевненим у відповідності високим стандартам кожної ланки всього ланцюгу виробництва: сировина-комбікорм-тварина-м’ясопродукт.
Переробне підприємство, що хоче закріпитися на внутрішньому ринку, а то і вийти на зовнішні, обов'язково повинно тримати високу марку, підтверджувати якість продукції. Адже конкуренція висока, і втратити споживача дуже легко, тільки якщо ти не робиш по-справжньому унікальний продукт. Продукція всіх підприємств, які ми відвідали, проходить ретельний лабораторний аналіз. У трьох з п'яти є власна лабораторія, які переважно контролюють якість вхідної сировини і визначають наявність домішок, забруднень.
«Вхідну сировину ми досліджуємо на наявність бур'янистої домішки, рівень вологості, вміст глютену. Перевіряємо все, що вимагають від нас наші клієнти. Це показники, які забезпечують безпеку кінцевої продукції. Ми також перевіряємо сировину в державних лабораторіях, але більшість наших зарубіжних клієнтів хочуть, щоб дослідження були проведені в європейських лабораторіях», — пояснює заступник начальника відділу якості компанії «Агрофірма «Поле» Неля Мовчан.
Часто так трапляється, що якість вхідної сировини не відповідає заявленим стандартам. Європейські лабораторії у цьому випадку виступають арбітражем і вирішують спори. У Allseeds суддями виступають дві нідерландські компанії. Це «Нафалаб» і «Доктор Бушмеер» — сюрвеєри, які займаються відбором проб, роблять виміри, здійснюють контроль. У «Агрофірми «Поле» — це німецькі лабораторії GALAB Laboratories, Qualis LAB, Eurofins. Чекати результатів доводиться від 2 тижнів до 1 місяця.
Звичайно, було б зручніше мати подібну лабораторію в Україні, але, за словами, заступника директора з технічних питань Анатолія Передера, у нашій країні немає подібних об'єктів, найближча лабораторія знаходиться в Румунії.
Високі вимоги до своєї продукції також ставить завод з виробництва пластівців Agricom Group. Лабораторія, що знаходиться на виробництві, ретельно перевіряє якість готової продукції. Якщо в готовому продукті попадається більше 0,03% твердих плодових оболонок вівса, які видаляються в процесі відлущування, технолог повинен або відкоригувати роботу обладнання, або зупинити виробництво. Поки таких прецедентів на підприємстві не було.
Вочевидь, на жодному підприємстві не планують «згортати» виробництво, адже бачать перспективи такого бізнесу. Керівництво кожного компанії впевнене в подальшому успіху і бачить шляхи його досягнення. Є перешкоди, наприклад, той же дефіцит сировини, які вирішують самі шляхом договорів з постачальниками, а не чекають з моря погоди.
А про успіх експорту продуктів переробки може свідчити той факт, що набирає обертів великий і перспективний ринок — Китай. Очікується, що Україна і КНР протягом 5 років можуть збільшити товарообіг до $20 млрд щорічно з нинішніх $8 млрд. Поліпшення якості виробництва робить продукти більш конкурентоспроможними як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку.
Дебютна АгроЕкспедиція Переробка 2018 офіційно завершена. Бажаємо всім переробникам попутного вітру і досягнення поставлених цілей. Сподіваємося, що АгроЕкспедиція Переробка стане доброю традицією завершувати агровиробничий сезон!
А нас попереду чекає останній штурм 2018 року — АгроЕкспедиція Елеватори 2018. Залишайтеся з нами!
Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта