Вперше за 7 років Податковий індекс отримав найвищий результат

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Вперше за всю історію дослідження, Податковий індекс України становить 2,97 бала з 5 можливих. Про це свідчать дані дослідження, яке провела Європейська Бізнес Асоціація.

Нагадаємо, на  2019 рік в Україні владою запропоновано низку податкових змін щодо акцизів, ставок ренти, ПДФО.

Для аналізу було взято період за 6 місяців 2018 року (з квітня по жовтень). Результати було оприлюднено 12 грудня. З повною версією та презентацією можна ознайомитися за лінками.

Хоча індекс все ще перебуває в негативній площині, його значення вперше максимально наблизилося до нейтральної позначки. Очевидне зрушення і сигнал того, що в країні поступово починають відбуватись зміни. Але все ж хочеться швидший темп і комплексний менеджерський підхід до податкового регулювання», — наголосила виконавчий директор Європейської Бізнес-асоціації Анна Дерев’янко.

Так, майже половина експертів (48%) вважають якість податкового законодавства України задовільною. Тоді як всього лише третина (27%) респондентів не задоволені його якістю і вважають, що воно потребує вдосконалення. В аналогічний період 2017 року частка невдоволених податковим законодавством досягала 70%. Водночас, майже рівна кількість респондентів оцінила податковий режим як сприятливий (33%) та перешкоджаючий (32%). Варто наголосити, що сприятливим даний податковий режим схильні вважати переважно представники середнього та малого бізнесу, тоді як представники великого бізнесу дотримуються протилежної позиції. 

Насправді, такі результати не повинні стати приводом для самозаспокоєння законотворців. Більш того, у комплексі з іншими показниками вони створюють підстави для тривоги. Так, значний відсоток респондентів не зміг визначитись із ставленням до якості законодавства. Це можете свідчити про приховане незадоволення якістю правил. Перелік «претензій» до законодавства (постійні зміни, об’єм документів, що їх мають складати платники, протиріччя та неоднозначні положення) свідчить про наявність системних вад, які не виправити одним «яскравим» нормативним актом. А от повторюваність цих претензій свідчить про їхню застарілість, тобто невирішуваність протягом довгого часу, що не може не пригнічувати інвестиційні настрої», — коментує результати дослідження голова Податкового комітету ЄБА Володимир Котенко.

Позитивні зрушення є цього року і щодо адміністрування податків, порівняно з минулим роком. Але все ж 45% вважають процедуру обтяжливою (минулого року – 66%), тоді як 30% експертів оцінюють даний процес позитивно (минулого року – 23%). Цього року, основними гальмуючими факторами респонденти зазначали: поспішне запровадження нових правил та недостатність часу для пристосування до них, недосконалість електронної системи звітності тощо.

За пів року прояви фіскального тиску відчули на собі 29% опитаних (минулого року цей відсоток сягнув 45%). А п’ята частина опитаних взагалі не зіштовхнулися з цим явищем впродовж досліджуваного періоду. 

Серед методів тиску, які все ще спостерігаються, бізнес зазначав про необґрунтовані трактування податкового законодавства контролюючими органами, необґрунтовані інформаційні запити, «пропозиції» сплати податків авансом тощо.

До того ж, третина опитаних (33%) підтвердили, що задоволені якістю податкового обслуговування. Четверта частина опитаних (26%) висловила протилежну позицію. А минулого року незадовлених було більше половини (52%).

На думку бізнес-спільноти, полегшити ведення бізнесу у площині оподаткування може зниження ставки податку на прибуток та ПДВ, боротьба з контрабандою та податковим шахрайством, дотримання принципу стабільності оподаткування, прозорість та спрощення процедури нарахування податків, зниження на вантаження на оплату праці тощо. А такі ініціативи, як нещодавно запропоноване скасування максимальної бази нарахування ЄСВ та запровадження регресивної шкали, очевидно, не сприятимуть створенню сприятливого податкового клімату. І 66% опитаних оцінили такий крок негативно (у його підтримку висловились тільки 8,5%, а 25,5% зайняли нейтральну позицію). Сподіваємось, органи державної влади врахують дані результати при плануванні роботи на 2019 рік та подальші роки.