Fata Morgana — марево про землю. Результати «референдуму» серед громад про зняття мораторію
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Fata Morgana — марево про землю. Результати «референдуму» серед громад про зняття мораторію
Fata Morgana — марево про землю. Результати «референдуму» серед громад про зняття мораторію

AgroPolit.com спільно з громадським рухом (ГР) «Кріпак» презентує результати Всеукраїнського земельного опитування серед місцевих рад про необхідність зняття мораторію на продаж земель с/г призначення. Вони відображені у онлайн-форматі — це «Карта громад: земельний мораторій». Міні-референдум, як кажуть про опитування ініціатори, проведено в рамках проекту «Земля: голос громад». «Кріпак» розіслав 2166 запитів до місцевих рад (різних рівнів), щоби з’ясувати їхнє ставлення до мораторію. Приклад надісланих анкет дивіться нижче.

Більше про найцікавіші новини з земельної теми читайте у спецтемі на AgroPolit «50 відтінків земельної реформи». 

Чому виникла ідея такого опитування? Сьогодні парламент вдесяте голосуватиме за продовження/скасування земельного мораторію — зареєстровано 18 законопроектів. Хоч відбавляй! Порівняльний аналіз законопроектів про земельний мораторій 2017 і 13-ти за 2018 рік дивіться у графіці. З року в рік відбувається одне й те ж, але що насправді думають самі українці про мораторій — важко сказати, є лише окремі дослідження. «Кріпак» зробив свій зріз!

Читати до теми: Противники та прихильники скасування земельного мораторію 

Ми бачимо, як різноманітні «експерти» сьогодні роздирають суспільство на шматки під час дискусії щодо відкриття ринку землі. Вони використовують популістичну риторику, причому перебуваючи як у таборі захисників мораторію, так і серед лобістів його зняття. Це важливо розуміти. З іншого боку, практично не проводиться робота з виявлення думки людей, які живуть і працюють на цій землі. Складається типова ситуація, коли кілька десятків людей у Києві самовільно вирішують, як жити всій країні… Ми вважаємо, що за допомогою легітимних, законно обраних органів місцевого самоврядування можна дійсно з’ясувати, чого ж хочуть українці. Це найбільш об’єктивний зріз по країні. Такий проект ніколи не реалізовувався і в певному сенсі він є ексклюзивним», — пояснює мотиви голова «Кріпак» Богдан Балагура.

Читати до теми: Сценарії вільного ринку землі — наслідки для власників паїв та потенційних покупців

Дослідження враховує думку, насамперед, людей «на місцях», доповнює сказане заступник голови «Кріпак» Євген Черняк. «Давайте не будемо забувати, що місцеві ради складаються з депутатів, представників інтересів своїх територіальних громад. Інакше кажучи, депутат місцевої ради живе поруч із вами, «на одній вулиці», і до нього донести власну позицію легше, аніж до парламентарів Верховної Ради. Ця особливість, до речі, дуже актуальна для сільської місцевості, де переважно і проживають власники паїв», — додає він.

Читати до теми: Як аграрний комітет голосував за 18 законопроектів про скасування/зняття земельного мораторію (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

В Україні сьогодні налічується близько 11 тис. рад різного рівня. У голосуванні на останніх всеукраїнських місцевих виборах взяли участь 13,5 млн громадян. Тобто, можна сказати, що ці ради сумарно представляють половину виборців України,  які мали тоді голосувати! В сільських, міських, районних і селищних радах працюють сотні тисяч людей. Їх, зокрема, торкнеться питання продажу с/г землі, бо більшість — жителі сільської місцевості. 

На фото (зліва праворуч): Богдан Балагура і Євген Черняк

«Ми хочемо зрозуміти, чого хоче кожен українець. Розсилаючи звернення у раду будь-якого рівня, ми ставимо відповідне запитання: «Яка ваша позиція із приводу мораторію?». Вони мають визначитися й дати один із 4-х варіантів відповіді (проти відкриття ринку, розглядаємо це питання, не хочемо розглядати та за зняття мораторію», — пояснює  Балагура. Тож отримані результати  — це не відповідь однієї людини, бо кожен депутат ради закріплений за певним округом. «Добросовісний депутат проведе громадське слухання у своєму окрузі, запитає людей, як вони ставляться до  відкриття ринкуі зняття мораторію. І тільки після цього голосуватиметься наше звернення на сесії ради», — розказує про процедуру голосування радами  Балагура.


Читати до теми: ТОП-20 агромеседжів для відкриття ринку землі за 2016-2018 роки

Але це дослідження дає ще один важливий суспільно-економічний «маркер» — це «запобіжник» повторення ситуації з несприйняттям децентралізації  в регіонах. «Варто зважати на той факт, що місцеві ради, відповідно до Земельного кодексу, мають «земельну компетенцію» — право розпоряджатися землями територіальних громад. Ось, наприклад, депутати та КМУ змагаються, хто швидше наділить місцеві ради правом розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності. Тим цікавіша позиція місцевих рад, адже вони, фактично, втілюють уособлення думок людей про землю та більшою мірою «потенційного» власника значних земельних масивів», — каже Черняк.

AgroPolit.com постійно тримає руку на пульсі земельної теми в Україні, бо це невід’ємна частина аграрної політики.  І від того, який варіант земельної реформи завтра обере уряд, залежить доля українців на багато  поколінь вперед. Чи готові сьогодні українці до цієї реформи? Не дуже. Ще минулого року майже 70% українців висловилися проти скасування мораторію на землю. Ситуація цього року змінилася не сильно, твердять закриті дослідження. Тож ми вирішили підтримати  ініціативу «Кріпака» в форматі міні-референдуму і почути голос людей на місцях, щоб зрозуміти, що думають вони про мораторій. Що з’ясувалося? І досі невизначеність. Чому? Українці не розуміють, що буде після зняття мораторію, як відкриватимуть ринок, які будуть запобіжники  від обезземелення — цілий набір страхів. А не знаючи броду — ніхто не  полізе у воду. Розвіяти ці страхи та міфи мав би частково закон про обіг земель с/г призначення, але його багато років ніяк не може народити Мінагрополітики, чуємо лише загальні фрази», — пояснює головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Вона додала, що такі результати тільки підтвердили: українці, як свого часу і герої повісті Коцюбинського «Fata Morgana», досі носяться з «маревом про землю» (так перекладається твір). І воно триває 27 років поспіль.

Читати до теми: Віртуальні кордони об’єднаних громад. Без зміни законів децентралізація провалиться

 ЗРАЗОК АНКЕТИ ДЛЯ ОПИТУВАННЯ

ДИВИТИСЯ  ДО ТЕМИ: Земельні паї готові продати 10,4% власників — дослідження
 

РЕЗУЛЬТАТИ

Наразі отримали 733 відповідей. За зняття віддали голоси 10 рад (нижче), проти — 375 (їхній перелік дивіться тут), у тримались — 348 (їхній перелік дивіться тут). Детальніше ці результати ви можете подивитися в онлайн режимі тут на «Карта громад: земельний мораторій»

За зняття — 10 рад.

9 — сільських:

  • Закарпатська область — Ганьковицька та Дубриницька.
  • Київська область — Рожівська, Старобезрадичівська та Чорногородська.
  • Харківська — Олександрівська.
  • Чернівеська — Буденецька, Старобросковецька.
  • Рівненьска — Липківська.

 

 1 — районна:

  • Луганська область — Сватівська.

Проти — 375

Районні — 200

Сільські — 140

Міські — 18

Обласні — 16 (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Рівненська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська, Чернівецька).

Селищні — 1

По областях:

    • Вінницька — 20
    • Волинська — 22
    • Дніпропетровська — 17
    • Житомирська —15
    • Закарпатська — 7
    • Запорізька — 20
    • Івано-Франківська — 7
    • Київська — 23
    • Львівська — 11
    • Миколаївська — 4
    • Одеська — 18
    • Полтавська — 28
    • Рівненська — 20
    • Сумська — 13
    • Тернопільська —11
    • Харківська — 21
    • Херсонська — 14
    • Хмельницька — 17
    • Черкаська — 38
    • Чернівецька — 13
    • Чернігівська — 18 

Утримались — 348.

Сільські — 260

Районні — 70

Міські 11

Селищні — 5

Обласні — 2


По областях:

  • Вінницька — 15
  • Волинська — 18
  • Дніпропетровська — 18
  • Житомирська — 7
  • Закарпатська — 16
  • Запорізька — 16
  • Івано-Франківська — 8
  • Київська — 36
  • Кіровоградська  — 10
  • Львівська — 7
  • Миколаївська — 2
  • Одеська — 17
  • Полтавська — 25
  • Рівненська — 16
  • Сумська  — 21
  • Тернопільська — 3
  • Харківська — 49
  • Херсонська — 12
  • Хмельницька — 3
  • Черкаська — 24
  • Чернівецька — 8
  • Чернігівська — 17