В Україні почастішали випадки шахрайства при оформленні земельної спадщини

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Про це повідомляє ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР).

Так, останній випадок шахрайства, інформація про який доступна ВАР, трапився у Гуляйпільському районі Запорізької області.

«Спадкоємець Максим Паливода через кілька місяців після смерті матері розпочав оформлення спадщини у вигляді земельної ділянки, яка мала належати йому, згідно з заповітом. Він звернувся до приватного нотаріуса і дізнався, що на спадщину претендував також колишній орендар даного паю — Іван Червоненко, оскільки між ним та покійною власницею землі була нібито оформлена довіреність на дім та прибудинкову територію. Окрім паю, Червоненко претендував також на грошову виплату у розмірі 40 тис. грн, про що сину померлої нічого відомо не було», — говорять у ВАР.

При цьому Паливода стверджує, що за пай орендар не платив. Довіреність на дім та прибудинкову територію між матір’ю Максима Паливоди та Іваном Червоненко вдалось розірвати, а от договір оренди — ні, оскільки знаходився він у колишнього орендаря. За словами законного спадкоємця, Червоненко перебуває у змові з нотаріусом, оскільки той прийняв запит на спадщину без необхідних документів. При цьому у лютому збігає півроку з дня смерті колишньої власниці — період, за який Паливода мав завершити оформлення земельної ділянки за собою.

Даний випадок є непоодиноким. Тому ВАР сформувала перелік найпоширеніших проблем, з якими стикаються спадкоємці під час оформлення спадщини на землю, аби застерегти спадкоємців від незаконних дій шахраїв.

1) Пропущення строку вступу у спадщину.

Заява про прийняття спадщини має бути подана не пізніше ніж шість місяців з дати смерті власника. Це дуже важливо, адже пропущення цього строку може бути підставою для позбавлення спадкоємця права власності на земельну ділянку

Останнім часом суди все частіше відмовляють у відновленні строків вступу у спадщину, тому це ще один аргумент все робити вчасно. Але спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, малолітня (до 14 років), неповнолітня (від 14 до 18 років), недієздатна особа, а також цивільна особа, дієздатність якої обмежена (має бути рішення суду) вважаються такими, що прийняли спадщину, тому строк у шість місяців не застосовується. Для цього достатньо принести довідку, яка би підтверджувала факт проживання із померлою особою або інший наведений вище факт.

2) Неналежне оформлення права власності на земельну ділянку за попереднім власником (відсутність кадастрового номера, втрачені документи, не завершення процедури оформлення права власності)

ВАР рекомендує спадкоємцям завчасно подумати про негативні наслідки, дбайливо віднестися до наявних документів та привести їх у належний вигляд.

3) Відсутність фінансових ресурсів для оформлення спадщини.

Якщо у спадкоємця відсутні кошти для оформлення спадщини, потрібно обов’язково подати заяву про прийняття спадщини (це безкоштовно). В даному випадку спадкоємець не ризикує пропустити відповідний строк та зможе заощадити необхідну суму.

4) В районних центрах не вистачає нотаріусів.

Оформленням спадщини займаються нотаріуси, які можуть бути як державними, так і приватними. Спадкоємцю необхідно звернутися до нотаріуса, який знаходиться за останнім місцем реєстрації померлої особи. Наприклад, якщо власник земельної ділянки був зареєстрований в місті Києві, то звертатися необхідно саме до нотаріуса в місті Києві.

Перелік необхідних документів для оформлення спадщини:

• свідоцтво про смерть — видають відділи державної реєстрації актів цивільного стану районних, міських та міськрайонних управлінь юстиції (ДРАЦС);
• довідка про останнє місце проживання спадкодавця на момент смерті;
• заповіт (за його наявності);
• документи, що засвідчують особу спадкоємця (паспорт, ідентифікаційний код);
• якщо в спадщину спадкоємець вступатиме згідно із законом, то потрібні документи для підтвердження родинних зв'язків, наприклад, свідоцтво про народження, або свідоцтво про шлюб;
• правовстановлюючий документ на земельну ділянку (наприклад, Державний акт на право власності);
• якщо в Державному акті на право власності відсутній кадастровий номер ділянки, потрібно додатково отримати Витяг з Державного земельного кадастру (звернутися в земельний відділ в районі).