Моніторинг та оцінка концентрації важких металів, нафтових та поліциклічних ароматичних вуглеводнів та хлорорганічних пестицидів

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Дослідження «Промислова Україна. Вплив забруднення на здоров’я населення та довкілля в п’яти промислових містах України».

Дослідження, яке спільно проводили ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» (Україна), «Арніка» (Чехія) й експерти Хіміко-технологічного інституту в Празі (VSCHT) за фінансової підтримки програми Transition Міністерства закордонних справ Чехії та за участі місцевих неурядових екологів, стосувалося різних типів забруднення. Так, вміст шкідливих речовин аналізували у пісочницях на дитячих майданчиках промислових міст, у мулі на дні річок та у яйцях свійської птиці.

У кількох пісочницях Дніпра й Маріуполя виявилося, що діти контактують із високим рівнем цинку та свинцю. Забагато кадмію, цинку й нафтопродуктів, за стандартами ЄС, дослідники знайшли на дні річок у Харкові та Запоріжжі. Виявили навіть ДДТ (хлорорганічний пестицид, який вважають канцерогенним) – у донних відкладах у Харкові та в чотирьох пісочницях у Дніпрі.

Загалом дослідники зробили і вивчили проби яєць у 88 різних місцях у Кривому Розі, Дніпрі, Запоріжжі, Маріуполі, Харкові та їхніх околицях .І в усіх них – вміст діоксинів та подібних речовин (поліхлорбіфенілів) перевищує допустимі норми.

Дослідники порахували, скільки яєць за добу вживає пересічний українець, і, відповідно, які дози забруднення він отримує з них.

«Ми з’ясували, що у пробах яєць із Харкова концентрація утричі перевищує допустиму денну дозу споживання діоксинів для дорослих і у шість разів – для дітей; у Маріуполі – в 1,3 рази для дорослих і майже утричі – для дітей; у Кривому Розі – у шість разів для дорослих і майже у 13 разів – для дітей», – заявила Їтка Стракова, експерт Відділу токсичних речовин і відходів ГО «Арніка» та співавторка дослідження.

Автори дослідження радять українському урядові та громадянському суспільству діяти одразу в двох напрямках: відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС – імплементувати низку норм європейського екологічного законодавства. А конкретно – перейти на найкращі з доступних виробничих технологій.

Другий крок запропонувала керівник проекту інтерактивної онлайн-карти джерел забруднення довкілля в Україні Detox Ukraine Яна Басиста. За її словами, ті 4-6 мільярдів гривень, які держава щороку виділяє на екологічні проекти, потрібно використовувати ефективно і прозоро: оприлюднювати й обговорювати з громадськістю усі заплановані проекти, і встановлювати для кожного з них показники ефективності й обов’язкові регулярні звіти про те, як витрачені на конкретний проект кошти знизили конкретний рівень забруднення.

Інфоіндустрія за матеріалами radiosvoboda.org