Серед пропозиції компанії «БТУ-Центр» окреме місце посідають програми живлення та захисту овочевих рослин, які потенційно сприяють вирощуванню суттєвіших, якісніших, екологічно чистіших продуктів. Що вони собою представляють? Який результат дають на практиці? І чи їхнє впровадження є економічно доцільним?
Від потреби до готового рішення
Але спершу не зайвим буде зрозуміти, як саме компанія «БТУ-Центр» розробляє програми підготовки грунту, обробки насіння, захисту від шкідників та патогенів, вихід зі стресів тощо, які є частками комплексної системи вирощування.
Про це нам розповів доктор сільськогосподарських наук, агроном із питань овочівництва «БТУ-Центр» Сергій Вдовенко: «Ми активно співпрацюємо з профільними навчальними та науково-дослідними установами, на базі яких проводяться дрібноділянкові дослідження ефективності препаратів «БТУ-Центр» та розробка програм для тих чи інших овочевих рослин. Такі договори були укладені з відповідними кафедрами Вінницького та Львівського НАУ, Уманським національним університетом садівництва, Інститутом овочівництва та баштанництва НААН України тощо. Після розробки програм ми випробовуємо їх у комплексі на базі господарств, і лише після отримання позитивних результатів рекомендуємо у масове виробництво. Після перевірки ефективності препаратів ми випробовуємо систему захисту та підживлення на базі господарств, і лише після отримання позитивних результатів запускаємо її у масове виробництво. Так, наприклад, зараз у Вінницькому НАУ тривають дослідження ефективності біопрепаратів за вирощування двоспорового шампіньйона, а наступного року випробовуватимемо в профільному господарстві комплексну систему вирощування органічної моркви».
Помідорний практикум…
Але, звичайно, вже є і готові рішення. Наприкінці минулого року два господарства з Вінниччини погодились випробувати на своїй базі систему захисту та підживлення у вирощуванні помідор, яку пропонує «БТУ-Центр». Перше вирощує овочі у відкритому ґрунті, а друге — в плівковій теплиці, завдяки чому можна простежити ефективність біопрепаратів і економічну доцільність їхнього застосування у різних виробничих умовах.
…у відкритому ґрунті
Комплексна система «БТУ-Центр» в умовах відкритого ґрунту випробовувалась в Анатолія Требукіна, який вирощує овочі на площі 2 га земельних паїв, розташованих у Вінницькому районі. «Мій онук має алергію — я зацікавлений у вирощуванні екологічно чистих овочів, — каже пан Анатолій. — Тому погодився застосувати програму «БТУ-Центр» на помідорах. Мав сумніви щодо ефективності біопрепаратів, тож відвів для їхнього застосування окрему ділянку».
Обробіток ґрунту. Першим елементом системи «БТУ-Центр» із вирощування помідорів є програма з підготовки грунту, де застосовують біодеструктор Екостерн®. Як розповів Анатолій Володимирович, він вніс цей препарат восени в нормі 2 л/га під час невеликого дощу на полі, після вирощування капусти. Після цього провів дискування, а за два тижня — оранку. «Навесні оброблену ділянку було легше культивувати, а під час висадки розсади помідорів був приємно вражений: якщо на контролі саджалка йшла тяжко і часто забивалась, то на дослідній ділянці — одне задоволення, адже все коріння перегнило, і ґрунт став пухкішим. Тож початок був непоганий».
Вегетація. Після висадки розсади почалась посуха, і для того аби витягнути рослини зі стресу, Анатолій Требукін провів краплинний полив: окремий для контролю і досліду. На останньому до води він додавав біопрепарати з програми «STOP-Стрес» від «БТУ-Центр». «Це були Органік-Баланс® (стимулює ріст та формування сильного імунітету рослини — ред.) у нормі 0,5 л/га, Азотофіт-р® (крім стимуляції росту та розвитку, цей препарат поліпшує азотне живлення — ред.) — 1,0 л/га та Липосам® (біоприлипач, плівкоутворювач, ад’ювант, антидот, сорбент-носій, антитранспірант, структуроутворювач ґрунту — ред.) — 0,5 л/га, — каже виробник. — Візуально ефект від дії біопрепаратів був помітний на третю добу за кольором листків, їхньою структурою, приростом рослин. У контролі волога оживила рослини, але виглядали вони не так гарно, як на досліді: дивишся ліворуч — чудово, праворуч — добре, але не так».
Одночасно з препаратами програми «STOP-Стрес» Анатолій Требукін почергово вносив і біофунгіциди ФітоХелп® (специфікується на знищенні збудників бактеріозів, а також чине фунгіцидний ефект на грибкові патогени) в нормі 2,0 л/га та МікоХелп® (комплексна дія проти збудників грибкових хвороб, бактеріозів та інших шкідливих мікроорганізмів) — 3,0 л/га. Спочатку вони вносились профілактично, але потім сталась халепа. «Коли пішли сильні дощі, в мене руки зовсім опустились, — згадує пан Анатолій. — Поле знаходиться біля ставка, ґрунтові води тут підходять близько до поверхні — тож упродовж двох тижнів стояло по коліно води. Поширились хвороби, які, знаю з практики, дуже важко вилікувати. В контролі одразу пішла гниль, опало листя, засохли плоди — втрати дійшли до 70 %. На дослідній ділянці також були хвороби, але поширювались вони не так інтенсивно і завдали меншої шкоди».
Інсектицидний захист у досліді забезпечували біопрепарати Бітоксибацилін-БТУ-р® (на овочевих контролює: біланів, баштану попелицю, капустяну міль, капустяну совку, кліщів (у т. ч. павутинного), колорадського жука) у нормі 10 л/га та Лепідоцид-БТУ® (на овочевих контролює личинки білана, вогнівки, капустяну міль, лучного метелика та совок (в т.ч. капустяних) — 7 л/га. Діючою речовиною цих препаратів є найбільш агресивні штами бактерій Bacillus thuringiensis (титр 1,0 х 109 КУО/см³), які паралізують кишковий тракт шкідників, що призводить до втрати апетиту, а за 3-7 днів призводять — до загибелі. Bacillus thuringiensis var. kurstaki (Лепідоцид-БТУ®), крім того, порушує розвиток шкідників і знижує плодючість комах у дорослих стадіях.
«Колорадський жук був практично на всій площі: недалеко вирощувалась картопля. На дослідній ділянці він також завдав пошкоджень, але не так сильно, як у контролі, на якому була більша кількість цього шкідника. А крім нього, траплялась ще й попелиця, якої взагалі не було в досліді, — зазначає Анатолій Требукін. — За хімічної технології вирощування я використовував дозволені інсектициди. Їхню дію видно одразу після внесення, але дія цих продуктів триває 2-3 доби. Біопрепарати працюють інакше: обробив рослини — шкідник не їсть, але одразу й не гине. Спрацьовують довше, але забезпечують триваліший захист: чітко стримують шкідників упродовж 10 діб, як і написано у рекомендаціях».
Після почервоніння ягід помідор і до кінця вегетації пан Анатолій вносив біофунгіциди та препарати для живлення, Органік-Баланс®, а також ХелпРост® Бор (біодобриво для позакореневого підживлення) у нормі 1,0 л/га.
Результат. «Загалом, починаючи від першого обприскування 12 травня, я застосовував біопрепарати кожні 10 діб, зокрема, коли на полі стояла вода, — понад 10 обробок. Усе чітко за рекомендаціями «БТУ-Центр», наприклад, вносив препарати тільки після заходу сонця, адже ультрафіолетове проміння суттєво шкодить мікроорганізмам, — підсумовує Анатолій Требукін. — Ця система відбилась на врожайності: більша кількість ягід на кущі, менше дефектних і пошкоджених відносно контролю. Так, витрати на внесення більші, включаючи вартість біопрепаратів, але і врожайність вища, і, що мене вразило, смакові властивості набагато кращі. Помідори, вирощені за цією програмою, уже всі викупили. Більше того, в мене трапилось, що обприскувач разом із помідорами на досліді захоплював 2 ряди капусти. То вона за питомою вагою та смаковими якостями набагато краща за ту, що я не оброблював біопрепаратами. Наступного року застосовуватиму їх на всій площі — Екостерн® тут уже вніс, і вирощуватиму екологічно чисту продукцію. Комплексна програма «БТУ-Центр» — ефективна. Хто спробує — назад не повернеться. Я впевнений».
…у теплицях
В умовах закритого ґрунту програма «БТУ-Центр» випробовувалась у Миколи Медяного, студента Вінницького НАУ, власника плівкової неопалюваної теплиці у с. Ксаверівка Вінницького р-ну площею 210 м². Вирощені овочі реалізовує самостійно.
«З продуктами «БТУ-Центр» я знайомий давно: купляв один-два пакети Фітохелп® чи Азотофіт-р®. Ефективність препаратів була на високому рівні, але до включення у технологію не дійшло, адже тоді в магазинах ці продукти не часто траплялись, — каже Микола Медяний. — Рік тому представники «БТУ-Центр» запропонували мені випробувати комплексну програму з вирощування помідор — я погодився, бо це було перспективно та вигідно й давало можливість виростити органічну (екологічно чистішу — ред.) продукцію».
Програма, як і в умовах відкритого ґрунту, починалась із внесення біодеструктора Екостерн® у нормі 2,0 л/га. «Для обробки всієї площі я використав 40 мл Екостерн®, змішав його з карбамідом, обприскав цим розчином рослинні рештки, а потім перекопав, — розповідає виробничник. — Ефект я побачив під час культивації навесні. Рослинні рештки були розкладеними. Їхній темно-зелений колір свідчив про процеси гуміфікації. А в контролі культивація винесла на поверхню ґрунту рештки, які були в тому стані, в якому я їх закопав восени, — жодних ознак розкладання».
Передпосівна обробка насіння. Микола Медяний використовував протруєне хімічними препаратами насіння помідор голландської селекції. З його слів, насіння, призначене для висіву в досліді, було оброблене препаратами Азотофіт-р® у нормі 1,0 мл/кг та Біокомплекс-БТУ® «Універсальний» (підвищення енергії проростання насіння, розвитку рослини та стресостійкості, захист від низки хвороб, поліпшення живлення) — 20 мл/кг. Після отримання сходів він обробив листя розсади біофунгіцидом Фітохелп® у нормі 0,5 л/га, а також вніс невелику норму препарату Хелпрост® для овочевих культур (органо-мінеральне добриво).
«Для розсади норму важко розрахувати — я заливав 20-30 мл в обприскувач і обробляв листки. Крім того, розмішував Біокомплекс-БТУ® «Універсальний» із водою і теж застосовував на розсаді. Це було дуже ефективно: рослини одразу почали збільшуватись у розмірах, відбувся інтенсивний розвиток кореневої системи, а головне — не було хвороб, зокрема чорної ніжки, — ділиться досвідом Микола Медяний. — Під час висаджування дослідна розсада вже була повноцінною, швидко приживалась і розпочала інтенсивний ріст на відміну від контрольних».
Після висадки до збирання. Під час вегетації на дослідній ділянці на сформованих рослинах пан Микола здійснював внесення біопрепаратів кожні 7-10 діб згідно з технологічною картою. Для підживлення він використовував Хелпрост® для овочевих культур, ХелпРост® Бор та Біокомплекс-БТУ® «Універсальний»: вносив їх як через систему крапельного зрошення, так і обприскуванням.
«Теплиця добре захищена, тому шкідників ані на контролі, ані в досліді не було, — згадує Микола Медяний. — Але з перепадом температур почались прояви фітофторозу та верхівкової гнилі. Щодо шкодочинності хвороб, то на дослідній ділянці було вражено 2 % рослин, на контролі — 20-25 %».
Фунгіцидний захист у досліді забезпечувався препаратами МікоХелп® у нормі 3,0 л/га та Фітохелп® — 2,0 л/га, що вносились на листя помідорів як разом із біопрепаратами для підживлення, відповідно до технології, так і окремо, за одиничних проявів хвороб. Але в обох випадках значний внесок у ефективність продуктів зробив Липосам®.
«Із цим препаратом працював уперше, і він мені дуже сильно сподобався. Я не очікував такого ефекту, — підкреслює Микола Медяний. — Після додавання Липосам® суміш стала клейкою, після внесення на листок вона не скочувалась, що значно підвищило його ефективність: без нього близько 50 % розрахованої на площу норми скочується на поверхню ґрунту. Крім того, у теплиці швидко підвищується температура, а внесені вранці препарати досить швидко випаровуються. Липосам® значно уповільнює цей процес».
Слід виокремити дві властивості прилиплювача Липосам®: по-перше, вкривши лист, він вбирає у себе препарат і потім віддає його рослині. По-друге, Липосам® чине антитранспіраційну дію: зберігає розчин на листі, але при цьому не перешкоджає диханню та фотосинтезу.
«Дію кожного біопрепарату видно через різний проміжок часу, — додає пан Микола. — Наприклад, реакцію рослини на підживлення видно вже наступного дня, на фунгіцид — за тиждень-два, адже вони лікують рослину, яка за менший проміжок часу не може відновити втрачену поверхню. На все потрібен час, але біопрепарати, дійсно, працюють».
Результат. За період вегетації Микола Медяний обробив дослідну ділянку з помідорами не менше 10 разів із проміжком 7-10 діб.
«Різницю між дослідом і контролем передусім було видно за висотою рослин 1,5 проти 1,2 м відповідно. Крім того, рослини в досліді почали плодоносити на 10 діб раніше за контроль: вони сформували по 5-6 плодів у китиці, тоді як контрольний варіант — 4, рідко — 5. Відрізнялась і вага перших плодів: 400-500 г проти 200-250 г, рідко — 300 г. Загалом на дослідній ділянці врожайність була на 30% більшою, ніж із контрольної. Крім того, ці помідори мали більш насичений колір (як хурма) і кращі смакові властивості, завдяки чому користувались більшим попитом під час їх реалізації», — підбиває підсумки Микола Медяний.
Також він застосовував продукти «БТУ-Центр» на баклажанах. «Особливо мені сподобався мікоризний препарат Мікофренд® (основа — мікоризоутворювальні гриби, які вживлюються у коріння рослин, забираючи з них продукти фотосинтезу, а натомість забезпечують дозоване живлення елементами в доступній формі, захист від патогенів, а також сприяють утриманню вологи навколо коріння рослини — ред.), яким я обробив кореневу систему розсади перед посадкою. Після цього вони почали активний ріст (різниця із контролем 30-40 см) та інтенсивний набір маси. Крім того, застосував Лепідоцид-БТУ® та Бітоксибацилін-БТУ-р® проти колорадського жука, — ділиться досвідом овочівник. — Рослини баклажана сформували 3 яруси плодів і забезпечили на 40% більшу врожайність відносно контролю, який сформував тільки два яруси і то неповністю».
Як бачимо, технологія «БТУ-Центр» була ефективною у Миколи Медяного, але як щодо економічної складової? «З економічного боку програма «БТУ-Центр» дуже вигідна, порівняно з хімічними препаратами: собівартість нижча. Адже біопрепарати вносяться у тій самій нормі, що і хімічні, але коштують значно дешевше. Окрім того, вони дають змогу підняти якість продукції, яку потім легше реалізовувати. Оскільки на ринку недостатньо органічних продуктів, така овочева продукція має високу конкурентоспроможність, — резюмує. — В подальшому я планую надалі співпрацювати з «БТУ-Центр»: на окремих рослинах, наприклад помідорах, повністю використовувати їхні продукти, проте на баклажанах — частково, застосовуючи інтегровану технологію, адже шкідників на рослині потрібно знищувати дуже швидко. Але акцент буду робити на органічне землеробство, продовжуючи справу, яку я почав».
Дмитро СІРИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта