Воєнний стан: розбір польотів або які права бізнесу можуть бути обмежені

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Про це йдеться у повідомленні на сторінці компанії у мережі Facebook.

Як всім нам відомо, вчора 26 листопада 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

«Але які саме обмеження прав вводяться даним документом для громадян і бізнесу? Дозвольте звернути Вашу увагу на той факт, що все викладене далі є аналізом чинного законодавства на не обґрунтоване конкретною практикою у зв’язку із її відсутністю, так як воєнний стан в Україні введено вперше за час незалежності», — зауважили експерти.

Отже перше, що варто знати — воєнний стан введено не на всій території України, тобто все описане далі буде стосуватися виключно обмежень в певних областях, а саме: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії. До того ж на даний момент воєнний стан введений на строк до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.

Але Закон України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає можливість обмеження конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Щодо обмеження прав юридичних осіб, то загальні можливі обмеження викладені в ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та включають в себе:

• встановлення посиленої охорони важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Тобто, якщо такі об’єкти (наприклад лінії електропередач, водні, захисні об’єкти та ін.) знаходяться на або поблизу території, яка є власністю, або використовується підприємством, то працівникам даної юридичної особи може бути обмежений доступ, а на самій території розміщені охоронні пости;

• запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших суспільних робіт. Таким чином працівники можуть бути позбавлені необхідності виконання їх трудових обов’язків на підприємстві із збереженням попереднього місця роботи (посади);

• використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їхньої роботи, проведення інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю. Тобто діяльність підприємства може бути перепрофільована (змінена) та/або використана з метою забезпечення державних інтересів в умовах воєнного стану;

• примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності. Отже в умовах воєнного стану будь-яке майно підприємства (нерухомість, земельні ділянки, продукція, товари, запаси, техніка і т. ін.) може бути примусово відчужено на користь держави. При цьому ст. 23 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає обов’язок держави здійснити попереднє відшкодування вартості такого майна, але якщо його здійснити заздалегідь не вдалося, то здійснити наступну повну компенсацію його вартості. Також дана стаття закону надає власнику право вимагати через суд повернення вилученого майна, якщо воно збереглося, та надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо;

• встановлення порядку використання фонду захисних споруд цивільного захисту;

• усунення з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій;

• регулювання роботи підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших засобів масової інформації, їх використання для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи, а також заборона на передачу інформації в т.ч. через комп’ютерні мережі;

• вилучення у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв’язку;

• обмеження та забороняти діяльність щодо торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини;

• вжиття додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці, під які цілком може потрапити обмеження діяльності певних інтернет ресурсів, цілковите чи часткове обмеження доступу до певного софту і серверів, до інтернету в цілому та інших засобів комунікацій.

Також експерти зауважують, що прийнятим вчора Верховною Радою України Законом та Указом президента України обмежені наступні права і свободи людини і громадянина згідно Конституції України:

• ст. 30 — не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Тобто скасована фактично недоторканність житла та можливість проникнення до нього виключно за рішенням суду;

• ст. 31 — кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Така таємниця також може бути порушена без відповідного судового рішення;

• ст. 32 — ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди;

• ст. 33 — кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України. Тобто може бути обмежена можливість пересування (встановлення комендантської години, особливого режим в’їзду і виїзду та руху транспортних засобів), зміни місця проживання та залишення території України;

• ст. 34 — кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір;

• ст. 38 — громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування;

• ст. 39 — громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Тобто фактично обмежено право на мирні зібрання. До того ж Закон України «Про правовий режим воєнного стану» також обмежує дане право і право на проведення страйків та акцій;

• ст. 41 — кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Таким чином вводиться обмеження права приватної власності, тобто власність громадянина може бути примусово відчужена та/або використана для потреб держави;

• ст. 42 — кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Таким чином підприємницька діяльність також може бути обмежена у зв’язку із іі небезпечністю, наприклад в таких сферах як: хімічна, енергетична, фармакологічна, теле- та радіокомунікації і т. ін.), або необхідністю використання активів бізнесу (техніки, будівель, земельних ділянок та ін.) для державних потреб;

• ст. 43 — кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. В даному випадку йде мова про можливість запровадження трудової повинності та залучення населення до суспільно важливих робіт охоронного характеру або з метою усунення наслідків надзвичайних ситуацій;

• ст. 44 — ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Як було зазначено раніше, право на страйк також обмежується;

• ст. 53 — кожен має право на освіту. В даному випадку мова про обмеження роботи навчальних закладів з метою забезпечення безпеки вихованців, учнів і студентів, а також с метою використання приміщень та території закладів для державних потреб.

«Окремо хотілося би звернути увагу на те, що в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента України, а правосуддя повинно здійснюватися виключно судами, які створені відповідно до Конституції. При цьому скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства так само, як і створення надзвичайних чи особливих судів забороняється. Однак у випадку неможливості здійснення правосуддя судами на території, на якій введено воєнний стан, може бути змінена територіальна підсудність або місцезнаходження судів», — відмічають експерти.

Експерти зазначають, що всі вищенаведені обмеження прав та свобод можуть запроваджуватися військовим командуванням, але в тому числі із залученням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Тобто обмеження можуть безпосередньо здійснюватися державними і комунальними органами, але виключно за наявності відповідного рішення військового командування і в жодному випадку не за власною ініціативою.

«Більше того, будь-які обмеження прав і свобод є правом, а не обов’язком військового командування, тобто не вводяться автоматично, а можуть бути введені за наявності відповідних підстав та необхідності відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності із зазначенням строку дії цих обмежень», — підсумували в  Kosovan Lega lGroup.