Проблемами розвитку та фінансування аграрної науки на зустрічі з нагоди святкування 100-річчя Національної академії аграрних наук (НААН) поділились вітчизняні науковці та народні депутати. Про це йдеться в матеріалі «100 років «самотності» — як українська агронаука, попри все, виживає» на AgroPolit.com.

На думку Віктора Кириченка, директора Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, фінансове забезпечення аграрної науки в Україні бажало б бути кращим.

«Моєму інституту держава виділяє 10 млн грн на рік. Заробляємо удвічі більше. Потім 10 млн грн віддаю податками. Таким чином, маю 20 млн грн, щоб забезпечити рівень зарплати на рівні хоча б 8 тис. грн на місяць, а також зробити ремонт, обновити приладдя», — розповідає Віктор Киричинко.

За його словами, середня заробітна плата вчених, які працюють у різних регіонах складає 6,8 тис. грн. Практично на самофінансуванні наразі перебуває дослідна галузь.

Щоби вирішити цю проблему, окремі народні депутати пропонують ухвалити закон, який дозволить здавати в оренду частину земель, котрі перебувають у підпорядкуванні НААН.

«Треба всю науку фундаментальну фінансувати з державного бюджету. А дослідним господарствам та державним підприємствам слід дати можливість здавати землю в оренду, якщо немає іншого джерела фінансування», — зазначив Григорій Заболотний, народний депутат України.

Втім ідея депутатів науковцям не до вподоби. Кажуть, не впевнені, що орендарі подбають належним чином про ґрунти на ділянках, які візьмуть у тимчасове користування.

Ще одна пропозиція від народних обранців — допомогти дослідним центрам, забезпечивши їх банківськими кредитами. Проте для цього необхідно внести зміни у закон, проголосувати за поправки, котрі дозволять здавати землі під заставу.

А тим часом, незважаючи на брак коштів, науковці продовжують працювати над удосконаленням та розвитком нових підходів до ведення сільськогосподарського виробництва, завдяки яким, Україна зберігає за собою лідерство за багатьма позиціями серед світових виробників та експортерів агропродукції.