«Олено Валеріївно, це Вам не цікаво. Тут про сільське господарство. Ви не з цієї галузі! Не беріть, Ви з цим не впораєтеся», — говорили їй. А вона взяла і довела протилежне, здобувши перемогу в конкурсі мікрогрантових проектів для сільських громад «Село: Кроки до розвитку» від МХП. Тепер 50 тис. грн підуть на розвиток бізнесу жительки Черкас Олени Железняк.
«Став би мільйонером, знав би, чого немає». Цю фразу Олена Железняк вперше почула в 1993 р. від викладача політекономії. 20-річну студентку третього курсу це тоді так зачепило, що, по суті, визначило її подальше життя. Переступивши через екватор навчання в педагогічному університеті, вона розуміла, що зі спеціальністю вчителя російської мови та літератури у неї навряд чи складеться. До того ж, дефіцитні 90-ті роки теж змушували замислитися, як жити далі.
«Закордонного паспорта не було, щоб якось зайнятися своєю справою. Зате у мене була хороша стипендія — 75 карбованців. І я почала думати, що можна купити. У Черкасах тоді випускали тканини, вату, білизняні мотузки, одеколон «Шипр». І це все я купувала на свою стипендію і возила в Рівне. Пізніше дізналася, що там шиють шапки, а підкладкову тканину для них закуповують в Білорусі. Я домовилася, що буду привозити її з Черкас», — розповідає про свої перші підприємницькі кроки Олена Железняк.
Так, використовуючи лише час канікулів і стипендію, молода бізнесвумен за дві зими і два літа з 75 карбованців стартового капіталу змогла заробити 54 тис. крб. Потім була Польща, Москва. Як і багато хто тоді, Олена привозила і перепродавали різний товар. За цим послідували курси перукаря, манікюру й візажу та відкриття власної перукарні.
Відкрити для себе щось нове і зайнятися сільським господарством Олена Железняк вирішила близько 6 років тому. Тоді вона почала відвідувати різні медичні форуми та все частіше чула від лікарів про шкоду продуктів із магазинів. А одного разу переконалася в цьому сама, коли зіткнулася з сильною алергічною реакцією. Медики так і не змогли визначити, що послужило причиною її виникнення. Пізніше вони дійшли до висновку, що набряк Квінке був викликаний не самими продуктами, а скоріше речовинами, якими вони обробляються. Після цього Олена твердо вирішила відмовитися від магазинних продуктів і почати вирощувати найнеобхідніше у себе вдома. Батьки дівчини завели курей і качок. Овочі і фрукти також були свої. Навіть хліб почали випікати самі.
«Спочатку це було для себе. Але коли поголів'я птахів почало збільшуватися і разом з ним кількість яєць, з'явилися перші покупці. Тоді ми і задумалися - а чи не зробити з цього невеличкий бізнес?», — пояснює Олена.
Вперше про проект МХП «Село: кроки до розвитку» Олена дізналася в 2016 р. Подала заявку, але виявилася в резерві. Виграти бажаний ґрант тоді не вдалося. Через два роки вона знову вирішила спробувати. Знайомі її довго відмовляли, будучи впевненими, що у дівчини нічого не вийде.
«На перших порах особисто я її відмовляв, бо це дуже важка праця. Це ж треба вивчати сільське господарство. Вона про нього практично нічого не знає. Так, можна в інтернеті багато знайти. Але є ще і практика», — говорив батько Олени Валерій Железняк.
Але жінка була налаштована рішуче. Тим більше, вона вже мала досвід складання подібних проектів. Тому почала займатися розробкою бізнес-плану для ведення сільського господарства. На підготовку пішло близько двох тижнів. За словами жінки, їй дуже хотілося зробити красиву і цікаву презентацію. Чималу роль в її підготовці зробила 10-річна сусідська дівчинка, яка допомогла зробити фотографії домашнього господарства майбутнього ґрант-призера. На запитання: наскільки були впевнені в перемозі Олена скромно відповідала, що сподівалася перемогти.
За словами Олени Железняк, ще три роки тому поголів'я курей у них було не таким вже й великим — всього один десяток. Навесні поточного року їх кількість збільшилася до 40. До того ж додалося 10 качок.
«Після виходу на пенсію, щоб не байдикувати, ми вирішили, якщо є ділянка землі, чому б не завести живність. Звичайно, великого доходу поки немає, тому що кількість птиці ще маленька. Себе ми забезпечуємо м'ясом 3-4 місяці», — розповідає Валерій Железняк.
Завдяки проекту від МХП господарство планують розширити до сотні голів голошийних курей, бройлерів та качок породи мулард. За словами господарів, це дозволить отримувати в рік близько 20-30 тис. грн чистого прибутку. До того ж даний проект має і соціальну складову. 10% від прибутку піде на продукцію для забезпечення якісного харчування в шкільній їдальні та лікарні.
Загалом для реалізації проекту необхідно 80 тис. грн. Виграні 50 тис. грн буде витрачено на покупку холодильника для зберігання яєць, морозильної камери для зберігання м'яса птиці, інкубатора, гранулятора комбікорму, піноблоку і шиферу для розширення приміщення для птиці. Дещо з даного списку вже придбали. З отриманням коштів, каже Олена, ніяких проблем не було.
«Я подала документи про те, що я приватний підприємець, маю другу групу, що у мене є КВЕД і розрахунковий рахунок. Абсолютно ніяких затримок з перерахуванням коштів не було. І взагалі я здивувалася, що у нас є такі люди, як керівники МХП. Вони заробили самі і займаються соціальним напрямом, дають можливість іншим зайнятися власною справою», — зазначає Олена Железняк.
Олена вважає, що завжди потрібно ділитися тим, що у тебе є. Коли з'явиться інкубатор, планує частину вирощеного молодняку курей роздавати сусідам. Поки ж розповідає про свій проект знайомим і друзям.
«Уже зацікавився місцевий пасічник. І ще один фермер, який раніше утримував страусину ферму. Мені хочеться не тільки розповісти, але і показати, як це все працює. Я буду ділитися своїм досвідом, покажу свій проект. Мені допомогли, чому б не допомогти іншим», — каже Олена.
За її словами, головне — не боятися. У написанні бізнес-плану немає нічого страшного. Потрібно просто переступити цей бар'єр і рухатися далі. Самій Олені дуже подобається ідея, яку реалізував Герман Стерлінгов.
«Цей свого часу відомий бізнесмен переїхав з Москви в село і зайнявся сільським господарством. У нього там немає жодної машини, яка працює на бензині. Жодного трактора, жодного комбайна. Орють кіньми, хімікати не використовують. Вирощують, по суті, абсолютно здорову їжу. Ця ідея мене дуже надихнула. Я хочу, щоб мої батьки прожили довше. А для цього необхідно правильно харчуватися», - пояснює Олена.
Як додає Олена, землі у них досить мало — близько 8,5 соток. У планах у бізнес-леді домовитися в сільській раді Геронимівки і Руської Поляни про виділення землі під посіви зернових. Це дасть можливість вирощувати корм для птиці і знизити витрати на його покупку. До того ж гранулятор, який не так давно купили, дозволить самостійно робити комбікорм і надавати дану послугу односельчанам.
Якщо великі підприємства роблять акцент на м'ясному виробництві, то сім'я Железняк вважає, що вигідніше реалізовувати яйце, ніж курку. Процес отримання проходить швидше, і в кількості вони теж виграють. Зараз у них 19 несучок. Кожного дня в середньому вони дають 12 яєць. Як відзначають господарі, за десяток сьогодні можна отримати 35-40 грн. У клієнтів проблеми немає. Вони вже давно оцінили смакові якості, так би мовити, домашнього яйця. Заслуга в цьому, за великим рахунком, глави сімейства.
«Щоб курка добре неслася, необхідне нормальне харчування. Я, наприклад, ніколи не думав, що кукурудза — найбільш калорійний і якісний продукт для птиці. Ще важливо, щоб кури були на волі. У них тоді і м'язи є, і м'ясо більш корисне. Ми своїх випускаємо в город. Навіть траву спеціально не прибираємо, щоб їм було де пастися», — розповідають батьки Олени Железняк.
Що ж стосується конкуренції з великими агрофірмами, сім'я Железняк вважає, що їх продукт завжди буде поза конкуренцією за рахунок умов утримання поголів'я та органічних кормів для них. Одним словом — натуральний продукт.
Але є ще один позитивний момент в птахівництві і, в цілому, в сільському господарстві, додає батько Олени. Адже це приємна і позитивна праця для себе і оточуючих людей.
«Тепер і вона знає, і тато знає, звідки яйця беруться, як м'ясо виростає», — жартує Валерій Железняк.
Як курча виростає в курку ми тут, звичайно, не побачили, а ось смакові якості готового продукту змогли оцінити. Плов із півнем виявився чудовим)).
© Анна Омбоді, Kurkul.com, 2018 р.
Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта