Народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко, виступаючи модератором сесії, що була присвячена новим рішенням для розвитку галузі, окремо зупинився на законодавчих ініціативах для молочного бізнесу.
У своєму короткому виступі, а також у подальшій дискусії Л. Козаченко акцентував увагу на вкрай низькому використанні потенціалу молочної галузі та наголосив на можливості нарощування обсягів виробництва молока в Україні до 30 млн т. Окремо велася дискусія щодо можливостей переробки та експорту молочної продукції.
Для реалізації таких масштабних планів необхідним є процес гармонізації законодавства із європейським законодавством та його імплементація. Сьогодні ВРУ працює над законопроектами та підзаконними актами в контексті імплементації угоди про асоціацію з ЄС, але можемо констатувати, що цих зусиль поки що не достатньо для розвитку галузі із бажаними темпами.
На конференції було наголошено, що виробництво молока в країні поки що скорочується, і цю тенденцію не вдасться подолати ще як мінімум три роки. Натомість сільськогосподарські підприємства впродовж останніх шести років збільшують пропозицію високоякісної сировини, тоді як домогосподарства стабільно знижують виробництво молока і підприємства майже не встигають компенсувати це зниження.
Від повноцінної кризи через зменшення виробництва молока галузь рятують, в основному, не найкращі фактори. Насамперед, це низький рівень споживання молочних продуктів в Україні, обумовлений, як низькими доходами українців, так і суттєвим зменшенням кількості споживачів внаслідок втрати територій і трудової міграції. Балансувати галузі допомагає також статус країни експортера.
Та попри існуючі негативи, наслідки глибокої геополітичної і економічної кризи, що розпочалася в 2014 році, українським молочникам в значній мірі уже вдалося подолати. Є сподівання, що «дно» в падінні виробництва і споживання молочних продуктів в Україні уже пройдено. В поточному році, швидше за все, відбудеться збільшення випуску продукції для внутрішнього ринку як за рахунок прогнозованої цінової стабілізації, так і за рахунок очікуваного підвищення благополуччя українців. Проте розраховувати на суттєве збільшення споживання молочних продуктів поки що не варто, оскільки змінюється загальний портрет споживача – підросло так зване «покоління пепсі». Значне зростання промислового виробництва можливе тільки за певними товарними позиціями і лише за рахунок прогнозованого зменшення пропозиції молочної продукції домогосподарствами. Це стосується, в першу чергу, звичайного молока, свіжого сиру, сметани, тобто таких молокопродуктів, які сьогодні ще масово продаються на ринках, але обсяги такої торгівлі будуть обов’язково зменшуватися.
Цікаво, що товарна і географічна структура експорту молокопродуктів за останні роки кардинально змінилася. Якщо до 2013 року більшість експортерів робили ставку на Росію і виходили туди, в основному, з сирами, то в останні роки основу зовнішніх продажів складає вершкове масло разом із суміжними в процесі його виробництва продуктами. При цьому більша частина молочного експорту вже здійснюється за межі країн колишнього Радянського Союзу.
Під час конференції йшлося також про глобальні тенденції, які прослідковуються у молочній галузі. Зокрема, у світі зріс попит на молочні жири, зростання пропозиції яких уповільнилось через перевиробництво сухого знежиреного молока. Особливо відчутний дефіцит у країнах ЄС, де ціни в минулому році піднімались до рекордно високого рівня. Досить дорогим буде вершкове масло і в поточному році. В ціні залишається і сухе незбиране молоко. При цьому ринок сиру останнім часом виглядає найбільш стабільним.
Значну увагу провідні експерти приділили розвитку кооперативного руху, проблемі неефективної держпідтримки галузі у 2018 році, фальсифікації молочки, а також подоланню кадрового голоду, який ускладнює розвиток бізнес-процесів у молочній галузі України.
ІЦ УАК
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта