Українська влада не виконує своїх обов'язків, подовжуючи мораторій - екс-радник Голови Конституційного Суду
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

У сучасній ринковій економіці головними функціями держави є гарантування права власності, виконання контрактів та дотримання права на справедливий суд. Утім, уже не перший рік українська влада не виконує своїх обов’язків, раз у раз продовжуючи дію мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

Нагадаємо, Нещодавно у своєму інтерв'ю для AgroPolit.com заслужений юрист України, депутат І-ІІІ скликань, суддя Конституційного Суду України (з 4 серпня 2006 р. до 21 липня 2015 р.) Віктор Шишкін пояснював, чому Конституційний Суд не може зняти мораторій на продаж с/г землі. Проте існує альтернативна точку зору, висловлена радником Голови Конституційного Суду України (2008—2010р.) Михайлом Савчиним і опублікована на ресурсі Бізнес і Закон.

В епоху lex digitalis на перший план виходять реєстрація прав на майно, облік операцій з нерухомістю, захист відповідних баз даних від неправомірного втручання з боку третіх осіб.Зокрема, належна реєстрація операцій з нерухомістю має убезпечити від ситуацій, за яких одна й та сама ділянка стає предметом договору про відчуження у певний спосіб в один і той же момент. Так само держава несе повну відповідальність за видачу державного акта про право власності на земельну ділянку, який може посвідчувати право власності лише однієї особи. Також не може бути видано кілька державних актів кільком особам на одну й ту ж ділянку, — заявив Михайло Савчин.

Ймовірність настання такої ситуації є порушенням засад юридичної визначеності, оскільки передбачити ризики при укладенні договорів про відчуження земельних ділянок неможливо, що суперечить конституційним засадам верховенства права. Тобто держава, видаючи державний акт на земельну ділянку та вносячи відповідний запис до реєстру, неспроможна гарантувати навіть того, що добросовісний набувач є фактичним її володільцем (власником).

Виходячи із цього, як установив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Рисовський проти України», держава має забезпечити відшкодування в разі недотримання стандартів good governance (доброго врядування) та виправити допущені помилки: «Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок… і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси».

Детальніше по темі читайте тут.