6 основних методів оцінки стану перезимівлі озимих культур

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

До речі, саме 25 січня — загальноприйнята дата першого відбору монолітів. Другий відбір проводиться 23 лютого, третій — 10 березня. Якщо умови перезимівлі несприятливі, може знадобитися додатковий відбір проб.

SuperAgronom.com поцікавився у науковців СНАУ Миколи Собка та Віктора Оничка, якими саме методами доцільніше оцінювати стан озимих колосових.

1. Монолітний метод оцінювання

На полі вирубують моноліти розмірами 30х30 см з товщиною шару близько 15-20 см. Моноліт повинен містити рослини з двох суміжних рядків, а місця для взяття таких проб визначають ще з осені. У середньому відбирається один моноліт з площі 20-25 га.

Основні умови для визначення місць відбору монолітів:

• Стан розвитку рослин та густота посівів повинні бути типовими для всього досліджуваного поля.
• Місце взяття проби не може знаходитись у балках, на схилах чи пагорбах.
• Не слід відбирати проби поблизу лісосмуг.

Щоб полегшити вирубування ґрунту для взяття проби, можна з осені на заздалегідь вибраному місці завести в ґрунт поліетиленову плівку або міцний папір на глибину вирубування моноліту. При вирубуванні також потрібно заміряти висоту снігового покриву, якщо на полі є льодова кірка – її товщину також обов’язково заміряють.

Після вирубування моноліт відразу поміщають у спеціальний ящик та вкривають його таким чином, щоб рослини при транспортуванні не пошкоджувались. Розморожувати моноліт потрібно поступово, встановлюючи ящик спочатку у приміщенні з температурою повітря не вище 5-10°C. Після відтанення ящик можна переносити до приміщення з температурою 18-20°C.

Попереднє оцінювання можна провести вже на 8-10 день, остаточне — на 15-20-й. Протягом цього часу рослини обов’язково поливають водою кімнатної температури та стежать, щоб не було ні перезволоження, ні пересихання ґрунту.

Щоб оцінити стан рослин, їх обережно виймають з ґрунту, промивають водою корінці та розділяють живі і загиблі паростки. Потім підраховують кількість загиблих рослин і обчислюють цей показник для загального стану посівів так само, як обчислюється показник зрідженості:

Х= (А : В) х 100,

де

Х — життєздатність посіву, %;

А — кількість живих рослин у пробі;

В — загальна кількість рослин у пробі.

2. Водний метод (прискорений)

Дає можливість швидше, ніж монолітний метод, отримати інформацію про стан посівів. Проби з поля відбираються так само, як і при монолітному методі (потрібно пам’ятати, що з одного поля необхідно взяти не менше 3-4 проб), але далі рослини з відталого ґрунту обережно вибирають, промивають водою корінці та відокремлюють рослини, пошкоджені при транспортуванні чи вирубуванні.

Неушкодженим рослинам відрізають верхню частину листків та корінці на відстані 3-4 см від вузла кущення. Рослини розміщають у ємності з водою таким чином, щоб корінці та нижня частина вузла кущення знаходились  під водою. Міняти воду в ємності потрібно кожні 2-3 дні, а визначити стан рослин можна вже на 5-6 день, в сумнівних випадках — на 7-10 день.

3. Метод цукрового розчину

Достовірно оцінити стан рослин при його використанні можна вже на 4-й день. Рослини, відібрані та підготовані так само, як для водного методу, поміщають у 2% цукровий розчин на 13-15 годин, далі — у ємність з водою. 

4. Метод забарвлення тканин

Зрізи відібраних рослин фарбують у 0,1% розчині кислого фуксину через стеблові конуси наростання та основи пагонів. Живі рослини при цьому не змінюють колір зрізів та клітин конусів, загиблі та пошкоджені міняють забарвлення на рожево-буре. Ступінь пошкодження конуса оцінюють за п’ятибальною шкалою:

1. Бурий зморшкуватий конус — рослина нежива.
2. Конус має рожевувато-буре забарвлення — може спостерігатись слабкий тургор.
3. Конус білий и непрозорий, при цьому він ще залишається живими та не втратив тургору.
4. Конус напівпрозорий — тургорний.
5. Конус прозорий — тургорний, живий.

5.Оцінювання за конусом наростання

Для оцінювання за цим методом рослини (з кожної проби достатньо взяти по 5-10 рослин) після відтавання обрізають: стебла з листками на відстані 5-6 см від вузла кущення, корені — на відстані 2 см. Обрізані рослини поміщають до ємності, наполовину заповненої водою, вертикально. Для кожної окремої проби потрібно підготувати свою ємність. Через головний та бічні пагони роблять надріз гострим лезом, причому робити його потрібно так, щоб не пошкодити конус наростання — дещо збоку, а не по центру. Недорозвинені листки, що прикривають конус, обережно видаляють голкою, сам конус обстежують за допомогою лупи. Залежно від стану конусу, рослини оцінюють по трибальній шкалі:

1. Конус бурий, зморщений, мертвий, помітні ознаки мацерації.
2. Конус живий, тургорний, але не опалесцентний, мутний та білий.
3. Конус живий, тургорний, прозорий, помітна легка опалесцентність.

Середній бал для кожної групи розраховують за формулою:

Х=(АхВ):С,

де

Х — середній бал для конкретного поля;

А — бал, який отримала група рослин;

В — кількість рослин у групі;

С — загальна кількість рослин у пробі.

6. Донський метод

Цей метод дозволяє оцінити стан посівів озимих вже на 2-3 день після взяття проб. Проби беруть з двох суміжних рядків таким чином, щоб загальна кількість рослин складала не менше 20 (оптимально — 30-50). Під час транспортування зразки необхідно утеплити.

Відтавати зразки повинні при кімнатній температурі, їх можна одразу поміщати у тепле приміщення. Після відтавання рослинам відрізають корені та листя на відстані 2 см від вузла кущення. Рослини розкладають на шар марлі, яку потім скручують в рулон. Марлевий рулон поміщається в чашку Петрі або іншу скляну ємність з шаром фільтрувального паперу або вати на дні (цей шар необхідно добре змочити водою).

Ємність з рослинами накривають скляною кришкою або поліетиленовою плівкою, щоб створити в ній умови достатнього зволоження. Потім ємність ставлять у тепле місце — з температурою близько 24-26°C.

Через добу можна проводити аналіз стану рослин. Живі рослини за цей час дадуть паростки довжиною близько 0,8 см, також у них буде спостерігатись приріст корінців. Паростки довжиною 0,1-0,3 см свідчать про понижену життєздатність рослин. Відсутність паростків свідчить про загибель рослини.

Потрібно підрахувати відсоток загиблих рослин від загальної їх кількості у пробі.

Олена Басанець, SuperAgonom.com