Полтавщина хоче розвивати садівництво
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

На Полтавщині обговорили проблеми розвитку садівництва. За словами директора Департаменту агропромислового розвитку області Сергія Фролова, за останні декілька років кількість вирощеної плодово-ягідної продукції на Полтавщині зросла із 36 тисяч тонн до понад 100 тисяч. Проте на одного мешканця області припадає лише 52 кг фруктів замість нормативних 90 кг. Дефіцит поповнюється завезенням імпортних фруктів.

Державна підтримка обіцяє стати дієвим механізмом, аби вирішити цю проблему на користь полтавських яблук, груш чи ягід. Про це свідчить і досвід попередніх років. Для прикладу, з 2007 по 2012 роки, коли в Україні діяла державна програма підтримки садівництва, галузь області отримала з держбюджету понад 6 мільйонів гривень. У цей період на Полтавщині було закладено найбільше молодих садів. Навіть невеликі кошти регіональної програми (128 тисяч гривень на умовах співфінансування) дали змогу створити торік 7 гектарів нових садів.

У 90-х роках минулого століття на Полтавщині було 30 тисяч гектарів садів, зараз лише 7 тисяч. Та й то переважна більшість — це старі сади, які були посаджені ще в 50-70 роках минулого століття і поступово перестають плодоносити. На сьогодні в області є біля 5 тисяч гектарів старих непродуктивних садів, що підлягають розкорчуванню. Із них 4 тисячі — ті, що залишилися не розпайованими. Найбільше таких садів у Миргородському, Кобеляцькому, Полтавському, Кременчуцькому районах.

Без допомоги сільських голів знайти господаря для таких садків неможливо, говорили керівники області. Юридично процедура займає рік: потрібно спочатку оголосити про пошук власника нерозпайованого майна, а за рік — можна буде взяти садок на баланс сільської ради, а потім віддати в оренду ефективному власнику, продати чи посадити молодий садок. На жаль, у переважній більшості сільські голови не поспішають це робити.

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко вважає, що деякі сільські голови не зацікавлені у відкритому процесі пошуку власника. «Ми у патовій ситуації: є бажання, але немає можливості, бо ситуацію на законодавчому рівні не відрегульовано. Сільський голова на зустріч не піде, бо у нього одна думка, як ще наскубти грошей», — зауважив голова ОДА. З його слів, виходить, що сільські голови є головним гальмом розвитку садівництва.

Розв’язати проблему мають зміни до існуючого законодавства, відповідний законопроект вже знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Йдеться про передачу повноважень щодо розпорядження землями колишньої колективної власності територіальним громадам або ж державі. Це дасть змогу знайти господаря «безгоспним» садкам, закласти молоді сади і створити додаткові робочі місця.

Хотілося б, звичайно, почути від керівників Полтащини і про плани фінансової допомоги садівникам з бюджету області.

Інфоіндустрія