Школа агрономів: як захистити ріпак від переростання
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Ви посіяли ріпак раніше і тепер маєте проблеми із переростанням? Як виправити ситуацію читайте в Школі агрономів

Кожного року українські сільгоспвиробники стикаються із загрозою переростання ріпаку і його подальшого вимерзання. Як цього уникнути та які препарати краще використовувати, розповідає Марія Матковська, технічний менеджер з розвитку продуктів на олійні культури підрозділу Agricultural Solutions компанії BASF в Україні.

У липні цього року відмічалась велика кількість опадів. За місяць випало вдвічі, а місцями і втричі більше опадів у порівнянні з середньобагаторічними показниками. В зв’язку з цим частина господарств прийняла рішення провести посів ріпаку у кінці липня - на початку серпня, поки в ґрунті була наявна волога. Такий вибір був зумовлений бажанням господарств отримати дружні сходи. Але, в такому випадку сільгоспвиробники стикнулися із проблемою переростання ріпаку, яка може призвести до вимерзання культури. На даний момент більшість господарств провело одну обробку регуляторами росту, а деякі аграрії були вимушені провести два обприскування, аби зупинити переростання ріпаку. Звісно, не усі господарства провели посів ріпаку раніше агрономічних термінів. Були і ті, хто посіяв ріпак з 15 по 30 серпня, тобто в оптимальні строки. В результаті чого зараз можна побачити поля на яких ріпак має 2 листочки і поля, на яких він вже сформував восьмий листок, що є критичним для нормальної перезимівлі.

Під час переростання ріпаку відбувається збільшення габітусу рослини та витягання точки росту, що призводить до її вимерзання під час перезимівлі. Тоді як для того, аби нормально перезимувати, рослина не повинна мати більше 7-8 листків, діаметр кореневої шийки має становити не більше 8-10 міліметрів, а точка росту на поверхні ґрунту не повинна бути більше одного сантиметру. Аби уникнути переростання необхідно застосовувати регулятори росту рослин, які перерозподіляють поживні речовини в рослині та стимулюють розвиток кореневої системи ріпаку. В результаті призупиняється розвиток вегетативної системи рослини та активізується формування міцного й довгого стрижневого кореня з великою кількістю бічних тонких корінців. Це покращує шанси ріпаку на перезимівлю та запобігає витратам енергії через надмірний ріст листя восени. Окрім того, використання регуляторів росту вирівнює посіви, що зменшує втрати врожаю при збиранні.

На даний момент на ринку України присутні декілька напрямів вирішення проблеми переростання ріпаку. Це препарати триазольної групи, такі як тебуконазол, пропіконазол, метконазол та інші. Їх особливість заключається в тому, що це так звані «теплі» препарати. Вони ефективно працюють при середньодобовій температурі вище +10 °C. Другим напрямком є препарати на основі сполук четвертинного амонію. Це морфорегулятори, до них належать препарати на основі мепікватхлориду. Вони здатні працювати за середньодобової температури від +5 °C.

Також доволі часто сільгоспвиробники використовують для регуляції росту ріпаку препарати на основі хлормекват-хлориду, цей препарат незареєстрований у використанні на ріпаку, і ми не рекомендуємо цього робити, оскільки існує чіткий регламент по залишкам цього препарату в насінні ріпаку. В результаті чого у сільгоспвиробника можуть виникнути проблеми.

Вибір препарату та норми повинен базуватись на таких факторах, як стан посівів, інтенсивність вирощування, гібрид, прогнозована тривалість вегетації, а також температурні режими та наявність хворіб. Кращим варіантом буде вибір двохкомпонентного препарату, що у своєму складі містить діючі речовини, які відповідають за морфорегуляцію та фунгіцидний захист. Такий подвійний морфорегуляторний вплив якнайкраще запобігає передчасному і надмірному переростанню рослин ріпака. Крім цього, препарати у складі яких є мепікватхлорид, здатні працювати при нижчих температурах в порівнянні з триазольними.  Особливо це актуально в осінній період коли спостерігається пониження та нестабільні температурні режими. Найкращий ефект дає поєднання препаратів з обох цих груп. Гарно себе зарекомендувало поєднання мепікватхлориду з метконазолом, який здатен контролювати більшість основних хвороб ріпаку в осінній період. Метконазол забезпечує контроль фомозу та грибів роду альтернарія, які найбільш небезпечні у цей період.  Також не варто забувати про те, що ріпак має восковий наліт і у разі, якщо до складу препарату не входить прилипач, його буде доцільно додати до бакової суміші.

Також не варто забувати про контроль шкідників та забур’яненості. Пошкоджений шкідниками ріпак має більше шансів загинути під час перезимівлі. А боротьба із бур’янами за поживні речовини ослаблює рослину, призводить до витягування точки росту, що зменшує шанси на виживання.