Позитивний вплив діяльності «Миронівської птахофабрики» на місцеву економіку зростає у міру нарощування її потужностей. Це демонструє один із векторів відповідальної діяльності підприємства перед місцевим населенням та державою в цілому. І тут промовистим фактом є екологічні показники.
Утилізація відходів
«Миронівська птахофабрика» (МПФ) — це виробництво замкнутого циклу від вирощування добового молодняка до виробництва м’яса курчат-бройлерів. Перша черга підприємства почала діяти ще в 2007 році. Сьогодні до складу птахофабрики входить інкубаторно-птахівнича станція потужністю понад 214 млн яєць на рік, 27 виробничих дільниць, на яких вирощується понад 140 млн голів птиці в рік, комплекс із переробки курчат-бройлерів продуктивністю понад 247 млн т/рік. Також діє цех утилізації продуктів виробництва, комплекс очисних споруд і транспортна служба. Зрозуміло, що наслідком діяльності такого потужного виробництва є велика кількість відходів і побічних продуктів, які потенційно можуть забруднювати землю, воду та повітря. Як МПФ вдається збільшувати показники своєї діяльності і при цьому не шкодити довкіллю?
…на землі
Найменшу частку серед усіх відходів підприємства становлять найнебезпечніші з них: люмінесцентні лампи (МПФ поступово переходить на LED-освітлення — ред.), тара від ветеринарних препаратів тощо. За ними йдуть менш небезпечні побутові відходи: скло, гума, пластик, папір. «Для утилізації таких відходів у нас укладено договори з ліцензованими організаціями, — розповідає головний еколог МХП Олександр Семенець. — При чому наші менеджери перевіряють ліцензію таких підприємств не тільки під час укладення договору, а й перед кожним вивозом сміття. Так ми можемо бути впевнені в тому, що компанія на момент передачі відходів дійсно має право їх збирати, зберігати, перевозити та утилізувати».
Також утворюються і побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною: курячий послід, підстилка пташників, інкубаційні і відходи патрання та падіж.
«Перші дві категорії є цінним добривом, яке ми широко застосовуємо на полях МХП. Крім того, одне з наших підприємств — ТОВ «НВФ «Урожай» придбало техніку для аерації цієї сировини, що поліпшує її характеристики як добрива і сприяє зменшенню викидів аміаку в атмосферу (після аерації немає їдкого смороду), — каже Олександр Семенець. — Після вивезення птиці з пташників послід і підстилка збираються, завантажуються у вантажівки з тентами і збудованими МХП дорогами в об’їзд населених пунктів вивозяться до послідосховищ. Звідти їх забирають рослинницькі підприємства».
Інші побічні продукти переробляються в утилізаційному цеху МПФ, а також на спеціалізованих ветсанутильзаводах у Черкаській і Вінницькій областях, із якими підприємством укладені відповідні договори.
…у повітрі
Одночасно із запуском потужностей птахофабрики на комплексі з переробки курчат-бройлерів запрацювала й унікальна (побудована спеціально для МПФ — ред.) система аспірації, аби уникнути забруднення викидами.
«Очищення повітря відбувається в кілька етапів, — пояснює заступник головного інженера з енергоефективності МПФ Євген Микитюк. — Спершу вентилятори збирають газоповітряну суміш (ГПС) звідусіль, де вона утворюється. Спеціальними каналами ГПС подається до систем аспірації типу «циклон», які уловлюють дрібні та середні частки пилу. Далі суміш зволожується спеціальним розчином, що дає змогу очистити її від твердих речовин і жирів. А після цього ГПС проходить через біофільтр: деревну щепу, яка забирає з неї гази та органічні речовини. Далі вже очищене повітря викидається в атмосферу. Така система забезпечує ефективність очищення на рівні 91-97%».
Зі слів Олександра Семенця, контроль чистоти вихідного повітря здійснюють відповідні державні органи, а також фахівці лабораторії ПАТ «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів», яких залучає керівництво МПФ.
…у воді
Зрозуміло, що таке підприємство, як МПФ потребує багато води, але при цьому птахофабрика не бере більше, ніж може дати водний горизонт. «Річ у тім, що МПФ має ліцензію на спеціальне водокористування, відповідно до якого встановлено ліміт щодо об’єму водозабору й скидання очищених стоків».
Водовідведення здійснюється виключно після багаторівневого очищення. Так, стоки від санпропусників дільниць із вирощування птиці збираються асенізаційними машинами та привозяться до очисних споруд. Стоки від забійного цеху потрапляють у них напряму.
«Спершу вода проходить грубе механічне очищення спеціальними щітками, що видаляють частки діаметром понад 20 мм, — розповідає керівник очисних споруд МПФ Світлана Новіцька. — Після цього вода під дією відцентрових насосів проходить через барабанні сита, які забирають частки діаметром більш як 2,5 мм. Утворена в результаті суспендована рідина потрапляє на флотаційний вузол, де спочатку позбавляється твердих часток (вони випадають в осад), а потім, під дією коагулянтів і флокулянтів, — і жирів. Рідина накопичується у спеціальній ємності, а осад забирається скребками і спалюється у цеху утилізації».
Це завершальний етап механічної очистки, на якому конче необхідно знати чистоту отриманої рідини, адже від цього залежить ефективність наступного кроку — біологічної очистки. Якість води на кожному етапі оцінює сертифікована відповідно до міжнародних стандартів лабораторія комплексу біологічних очисних споруд.
«Ми відбираємо проби рідини й аналізуємо їх на всіх етапах очищення згідно з графіком, затвердженим Управлінням екології та природних ресурсів. На цьому етапі очищення стоків це відбувається кожні дві години. Такий прискіпливий аналіз потрібен, адже в разі неякісного механічного фільтрування мікроорганізми не зможуть ефективно очищувати воду від органічних решток», — пояснює керівник відділу контролю якості води МПФ Любов Буравльова.
У швидкісних біореакторах — двох ємностях — певні види бактерій поглинають хімічні забруднення та в процесі життєдіяльності перетворюють їх на воду, азот, вуглекислий газ і кисень. Після завершення цих процесів бактерії осідають на дно, а очищений шар води через зливні отвори потрапляє на станцію біологічного знезараження ультрафіолетом і далі перекачується в річку Росава.
На випадок аварійних ситуацій очисний комплекс оснащений двома ємностями тимчасового зберігання та реверсною системою повторного очищення. За добу комплекс позбавляє забруднень 5,5 тис. м³ води.
Аналіз якості води, що скидається до водойми, проводить лабораторія птахофабрики раз на тиждень (державні вимоги — раз на 10 днів — ред.). Проте не тільки вона здійснює контроль: фахівці Державної екологічної інспекції України в Черкаській області та Держспоживслужба перевіряють якість очищених стоків як за планом, так і поза ним.
«Наша діяльність регламентується вимогами природоохоронного законодавства України. Водозабір ми здійснюємо згідно із затвердженими лімітами, тож не порушуємо водний баланс регіону, а очищені стічні води мають чітко регламентовану державою якість», — наголошує Олександр Семенець.
Енергозбереження
Екологічна політика птахофабрики й компанії МХП загалом не обмежується лише утилізацією відходів. Особлива увага приділяється виробництву енергії з відновлювальних джерел. Так, наприклад, на ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП після введення в експлуатацію 100% потужностей новий біогазовий комплекс дозволить замінити 10 млн м³ природного газу на рік. На МПФ пішли іншим шляхом.
«Минулого року ми розпочали пілотний проект: на одній із дільниць встановили сонячну панель потужністю 9 кВт/год. для виробництва електроенергії та нагріву води (для душових — ред.), — каже заступник директора з інженерно-технічного обслуговування Денис Смирнов. — За рік система показала себе доволі ефективною. Загалом, за підрахунками експертів, вона повністю окупиться за 5 років. Тож незабаром плануємо оснастити нею всі пташники, де сонячні панелі вироблятимуть електроенергію для вентиляції».
Коли екологія є вигідною
До екології в багатьох пострадянських (і не тільки) країнах ставляться не дуже серйозно: «мовляв, природа, переживе». І дійсно: нащо вкладати кошти в те, що ніколи не принесе прибутку? Та це не зовсім так. І йдеться не лише про захист довкілля та добробут наступних поколінь, а й про вигоди для самого підприємства. «Миронівська птахофабрика» і «Вінницька птахофабрика» є зразком успішного бізнесу, який, збільшуючи потужності, не заощаджує на екології. Усе просто: ці підприємства націлені на довгострокову перспективу, а тому від забруднених річок, жахливого смороду та низького рівня соціальної відповідальності вони втратять набагато більше, ніж зекономлять на якісному очищенні та утилізації відходів. Це є втіленням загальносвітової тенденції та водночас гарним прикладом ведення відповідального бізнесу.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта