Обсяги перевалки зернових в українських портах у 2016 році склали 39 млн тонн, що в 4 рази перевищує показники минулих років. Але головні проблеми портових перевалок знаходяться на суші. Про це заявив Андрій Ісаєв, аналітик «ЦТС-Консалтинг», під час II Аграрної конференції "Стратегії експорту: трейдинг і логістика", яку проводить компанія «ПроАгро» сьогодні, 10 лютого, в Київському Гольф Центрі.
«Якщо поглянути на структуру експорту зернових, то 98% доставляється через морські порти, і лише 2% сухопутним шляхом. Самі затребувані порти - це «Южний», Одеса, Миколаїв та «Чорноморськ», так як там більше терміналів. Цікавим і перспективним, на мою думку, є порт у місті Бердянськ, перевалка в якому зараз істотно зростає через транспортні проблеми в інших портах», - заявив Андрій Ісаєв.
Він зазначив, що всі великі агротрейдери або вже мають, або будують свій зерновий термінал для перевалки. На думку експерта, сьогодні успішний зернотрейдер повинен мати у своєму розпорядженні власний елеватор, зерновози та портовий термінал.
У портах досить потужні комплекси приймання зернових, але велика проблема з інфраструктурою.
Як зазначив Андрій Ісаєв, головні проблеми портових перевалок знаходяться на суші. Вантаж до портів доставляється переважно залізницею. «У нас досить потужні комплекси приймання зернових, але низька пропускна здатність припортової інфраструктури», - підкреслив Андрій Ісаєв.
Серед головних проблем експерт виділяє недостатню інтенсивність прийому зерна з автомобілів, нерегулярність і непрогнозованість доставки, проблеми з доступом до зерновозів, дефіцит локомотивів на залізниці. Вирішити ці проблеми, на думку аналітика, допоможе розширена практика використання маршрутних поїздів, відкрита процедура надання зерновозів, доступ приватних операторів до залізничної інфраструктури. Також налагодження комунікації між портами і вантажовідправниками сприятиме плануванню поставки.
«Наприклад, є проблеми з пропускною спроможністю залізничних під'їздів до портів. Біля більшості з них в таку інфраструктуру істотно не інвестували з радянських часів. Через брак зерновозів створються черги і значно уповільнюється процес подачі вантажів в порти. Через несвоєчасні поставки вантажовідправники несуть втрати: суда простоюють, а це додаткові витрати, які лягають на фермерів», - пояснює експерт.
«Навіть за більш оптимістичними оцінками експертів дефіцит портових потужностей становить як мінімум 22 млн тонн. А враховуючи прогноз зростання експорту зернових з України, попит на нові потужності буде досить великий, відповідно, з'являтимуться нові проекти терміналів та складів зберігання продукції", - резюмує Андрій Ісаєв, аналітик ЦТС-Консалтинг.
Катерина Звєрева, AgroNews.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта