На думку народного депутата, президента УАК Леоніда Козаченка, розвитку фінансових інструментів перешкоджає багато факторів. Один із них – 80% частки держави у банківському секторі, що не дає банкам нормально працювати на ринку та надавати аграріям дешеві фінансові ресурси. Загалом, для того, щоб мати колосальні показники в АПК, Україні необхідно не менше 74 млрд доларів капітальних інвестицій. Дієвим інструментом – перед відкриттям земельного ринку - може стати і створення іпотечного банку, до менеджменту якого мають долучитися й іноземні партнери - ЄБРР, Міжнародна фінансова корпорація, або будь-який інший з топ-20 найбільших світових іпотечних банків. Лише за таких умов буде забезпечено професійну роботу іпотечного банку без корупційних ризиків.
У дискусії про фінансові інструменти для аграріїв взяли участь і спеціально запрошені УАК експерти - директор лізингової компанії «Атон ХХІ» Олег Радіоненко, спеціаліст з фінансового сектору IFC Кирило Мухомедзянов та менеджер з агробізнесу ПАТ «Кредобанк» Дмитро Барабан. Вони також відповіли на найрейтинговіші запитання, які були поставлені на сторінці УАК у Фейсбук.
Пропонуємо тези з промов експертів, які виступили на сьогоднішньому УАК Challenge AГРО.
Олег Радіоненко (директор лізингової компанії «Атон ХХІ») - У розвинених державах лізинг - дієвий інвестиційний механізм. У нас після податкових та інших законодавчих колізій лізинг став звичайною "розстрочкою". До того ж ще й дорожчою за кредит. Колись на ринку працювало понад 200 компаній, яких після процесу ліцензування залишилось 90. Вартість лізингових договорів становить лише 10 млрд грн. Це крапля в морі. Вартість угод для АПК – приблизно 5 млрд грн. Тобто це десь 30 комбайнів. Але що це для такої потужної галузі? Ринок лізингу звужується і оптимізму не додає той факт, що банківський сектор фактично не кредитує лізингові договори. А раніше ця цифра сягала 90%.
Дмитро Барабан (менеджер з агробізнесу ПАТ «Кредобанк») – Питання № 1 для аграріїв: де взяти дешевий фінансовий ресурс? Нині банки охоче кредитують малих та середніх виробників. Аграрії, які мають у своєму арсеналі від 2000 га, прагнуть вийти на зовнішні ринки й мати валютне фінансування. У банках вони можуть отримати кредит під 5-7% річних. У Польщі цей показник становить 3-4%. Аграрії, які мають валютну виручку, можуть здешевити свої кредитні ресурси. Другий механізм для здешевлення ресурсів – державні компенсації. Третій механізм – спеціальні угоди з дилером, який може частково компенсувати виробнику ставку по кредиту – від 3 до 5%. Ці механізми прозорі й вони працюють. Але ідеальний варіант для аграрія – мати свій експорт. Важливо також отримати позитивний рейтинг у банків. Тобто податкова звітність – це додатковий «плюс у карму» для аграріїв. Все просто: чим краще рейтинг позичальника, тим дешевше обійдеться позика.
Кирило Мухомедзянов (спеціаліст з фінансового сектору IFC - Аграрні розписки - не панацея для вирішення всіх фінансових проблем. Це додатковий фінансовий інструмент для збільшення оборотного капіталу. Завдяки аграрним розпискам у аграріїв з’явився вибір. Де є вибір, там є конкуренція, яка знижує вартість фінансового ресурсу. Загалом аграрних розписок видано на 3,5 млрд грн. Лише у 2018 році – на понад 2 млрд грн. Якщо в Україні з’явиться ринок землі, він вимагатиме довготермінових ресурсів. І вони в Україні будуть. Адже нині ми спостерігаємо, як банківська система поступово виходить із коми.
ІЦ УАК
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта