Через посушливі умови на посівах озимої пшениці, технічних та овочевих культур спостерігалося передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу, на окремих ділянках вдень рослини втрачали тургор. У посівах озимих, осередково ярих зернових колосових культур триває відкладання яєць та відродження личинок клопа шкідливої черепашки. Всіма стадіями фітофага за чисельності 0,3-2, осередково 4 імаго та 0,5-2, макс. до 7 личинок на кв.м ІІ–IV віку (Запорізька, Миколаївська обл.) пошкоджено 2-23% рослин. Надпорогова чисельність клопа шкідливої черепашки в ареалі поширення регулюється захисними заходами. Продовжується заселення (переважно крайове) посівів колосових культур хлібними жуками та жужелицею 0,3-2, осередково 4 екз. на кв. м, шкідливість яких проявляється через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх врожайності. Скрізь шкодять злакові попелиці, мухи, пшеничний трипс, хлібні п’явиці, в південних областях злакова листовійка, пильщики. Ними на озимих зернових пошкоджено 1-13, макс. 19-35% рослин. У Cтепу заселеність рослин трипсами спостерігається майже на всіх обстежених посівах, чисельність 8-20 екз. на колос.
Захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки доцільно проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 1-2 і більше (у посівах твердих і цінних сортів пшениці), на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м.
Повсюди 9-23, макс. 49% рослин озимих та ярих зернових колосових культур хворіють на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу. Подекуди на 5-12% рослин розвиваються кореневі гнилі, які проявились у вигляді білоколосості на 2% рослин. Осередково розвиваються ринхоспоріоз, піренофороз, у посівах вівса червоно-бура плямистість. У Чернівецькій області осередково на озимині виявлено ураження 1% колосків фузаріозом. У Харківській області на посівах ячменю летючою сажкою уражено до 3% колосся. В період цвітіння – початок формування зерна проти вищевказаних хвороб оздоровлюють фунгіцидами відповідного спектру дії.
Вчасно проведений захист колосу має вирішальне значення для отримання якісного та високого врожаю: якщо розглядати як органи рослини впливають на формування врожаю, то на колос припадає до 45%, тобто майже половина майбутнього врожаю залежить саме від колосу.
Скрізь 1-12, макс. 27% гороху та сої пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, трипси, осередково - совка гамма. 1-8, макс. до 20% рослин у Київській області гороху охоплено кореневими гнилями, аскохітозом, іржею, пероноспорозом. Повсюди у сої 1-5, макс. 9% рослин сої хворіють на кореневу гниль, септоріоз та пероноспороз, у Львівській області виявлено початок ураження фомопсисом.
У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, трипси. З хвороб спостерігається розвиток бурої плямистості, борошнистої роси, антракнозу.
Кукурудзу пошкоджують дротяники, личинки хрущів, хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, осередково жуки піщаного мідяка, якими в допороговій чисельності пошкоджено 2-8% рослин. Повсюди у Степу та Лісостепу відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика, інтенсивністю 1-6 екз. на світлопастку за ніч. В Одеській, Херсонській областях відмічається пошкодження 1-2% рослин кукурудзи. Через помірне зволоження повітря, наявності достатньої квітучої рослинності складаються сприятливі умови для формування і реалізації потенційної плодючості фітофага. Для обмеження чисельності фітофага слід провести випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.
На плантаціях цукрових буряків триває живлення звичайного та сірого бурякових довгоносиків, де ними пошкоджено 3-15% рослин (Київська обл.) за щільності 0,2-2 екз. на кв.м. Рослини заселяють бурякові листкова попелиця, мінуючі мухи, щитоноски.
На ярому ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд та інші шкідники. Захист ярого ріпаку проти шкідників проводять до цвітіння культури за перевищення показників ЕПШ.
Посіви соняшнику заселяє геліхризова попелиця, якою пошкоджено . У степових областях 2-15% рослин пошкодили сірий південний довгоносик та піщаний мідляк. Також рослинам культури шкодять дротяники, гусениці листогризучих та підгризаючих совок. В Степу та Лісостепу на рослинах розвивається пероноспороз, фомоз та альтернаріозом уражено до 6% рослин.
У Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях у неугіддях, посівах багаторічних трав, соняшнику, цукрових буряків, інших просапних культур триває літ, відкладання яєць, у Степу - відродження та живлення гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту становить 1-5 екз. метеликів на 10 кроків. Ним пошкоджено 3-5, осередково в Херсонській області до 12% технічних, овочевих культур за чисельності 1-2, макс.6 екз на кв. м. Погодні умови звітного періоду сприяють активному льоту, відкладанню яєць та відродженню гусениць.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта