Експерти вважають, що влада має відмовитися від експорту зерна як пріоритету, і подбати насамперед про внутрішній ринок.
Представники влади та ПАТ «Укрзалізниця» змушують аграріїв займатися не властивою їм діяльністю, а саме – самостійно купувати не лише зерновози, а локомотиви, щоби таким чином забезпечити оперативний експорт зернових після збору врожаю. Про це йдеться в статті видання «Дзеркало тижня».
«Так, одна з нещодавно створених агрокомпаній змушена купувати вагони-зерновози та автотягачі. Судячи з усього, підходи, коли на аграріїв перекладаються турботи й щодо логістики, мають зовсім не тимчасовий характер», - зазначають автори статті. Журналісти цитують першого заступника міністра агрополітики Максима Мартинюка, який нещодавно публічно заявив: «уникнути зернового колапсу на залізниці неможливо без доступу приватних операторів до ринку тяги».
«Інакше кажучи, перша особа профільного міністерства вважає, що закупівель аграріями вагонних парків уже замало. Для підтвердження недостатності таких заходів чиновник навіть наводить приклад, коли в одному з агрохолдингів, що входить до топової п'ятірки, було створено власний парк з 300 вагонів, але його не змогли ефективно використати, бо УЗ «не забезпечила їх тягою». Отже, робиться висновок: аграрії мають розширити сферу своєї відповідальності і, крім закупівель вагонів-зерновозів, узятися за оновлення локомотивного парку», - зазначають автори статті.
Крім того, видання зазначає, що нинішня зернова логістика не спрямована на розвиток перевезень, а консервує нинішній їхній стан і закріплює сировинний характер галузі АПК і домінування великих агрокомпаній над середнім і малим бізнесом.
Також автори статті роблять висновок, що пріоритет чиновників профільного міністерства – це експорт зернових, а не забезпечення внутрішнього ринку, же вже відчувається напруга. «Справді, якщо на експорт піде менше зерна, ніж намічалося, і його на внутрішньому ринку залишиться більше, ніж звичайно, таки можуть відбутися страшні речі. Внутрішній ринок зросте, наповниться. Ціни на зерно та борошно, крупи, випечений хліб нарешті перестануть стрімко зростати. До того ж із «зайвим» зерном треба буде щось робити - запускати млини, торгувати борошном, відновлювати роботу комбікормової промисловості», - йдеться у статті.
Водночас науковці НААН розповіли як, на їхню думку, можна впоратися з недосконалою логістикою зернових. Так, член-кореспондент НААН М. Пугачов пропонує перейти до диференційованого підходу використання різних видів зерна.
На думку вченого, пшеницю вигідніше переробляти на борошно і продавати як готовий продукт, а не сировину. Також аграрії можуть переробляти кукурудзу, ячмінь, овес, олійні культури на корми для худоби, і не експортувати сировину з вказаних культур.
За матеріалами dt.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта