Головна мета будь-якого бізнесу — нарощування капіталу. Економісти не допоможуть з реалізацією цього завдання — вони можуть лише констатувати те, що трапилось. І якщо раніше вистачало підведення підсумків фінансового року, то тепер фокус зміщується зі звітності на прогнозування, планування та оцінку інвестиційних ризиків та альтернатив. Це завдання для фінансистів.
Не існує універсальних принципів організації фінансової служби для підприємств різних напрямів. Але, по-перше, варто розрізняти два напрямки фінансово-економічної діяльності:
Такий поділ зумовлено тим, що бухгалтер просто не може вирішувати завдання фінансиста — спланувати наперед. Він може тільки врахувати те, що сталося, і укласти це в рамки законів.
На фінансову службу покладають завдання управління рухом фінансового капіталу компанії:
Часто трапляється, що в структурі фінслужби посада фінансового менеджера не передбачена, а його завдання виконує безпосередньо фінансовий директор. Це, насправді, не принципово. Головне, що функції бухгалтера та фінансиста розділені, а завдання фінансового управління виділені окремо.
Бухгалтер — це вузькоспрямований фінансовий спеціаліст. Його сфера діяльності — операційне обслуговування взаємодії господарства з державними органами, банками, клієнтами, формування податкової й бухгалтерської звітності. По суті, бухгалтерія обслуговує інтереси податкової служби.
Бухгалтерський облік — це завжди реакція на те, що вже сталося, фіксація минулих подій в облікових формах та "упакування" їх у законні рамки. Бухгалтерські дані точні, але вони констатують те, що вже сталось.
Але бухгалтер не може взаємодіяти з ринком, а тим більше планувати фінансову діяльність підприємства. Фінансове прогнозування, планування, управлінський облік — це інший напрямок, яким займаються інші спеціалісти — фінансисти.
В західних компаніях головне завдання фінансистів — максимальне нарощування ринкової вартості компанії. В українських реаліях, за фактичної відсутності фондового ринку, ця думка сприймається складно. Однак вона найбільш повно передає сутність фінансового менеджменту.
Фінансист також працює з документами, в яких відображено фінансовий стан господарства. Але він не констатує, а аналізує й прогнозує фінансовий стан у перспективі. Крім того, він також відповідає за оперативну інформацію про розподіл грошових потоків, а також оцінку ринкової позиції й можливостей підприємства. На підставі цієї інформації фінансист прораховує можливі варіанти. Він обирає найоптимальніший з фінансових міркувань шлях розвитку господарства. Кінцевим результатом його роботи стає фінансове планування й бюджетування.
Ефективні керівники давно дійшли висновку, що збір і аналіз інформації щодо кон"юнктури виробників, коливання цін, кредитних та інвестиційних ризиків варто довірити фінансисту. Для українських реалій це незвично. Але альтернативи не існує — щоб вижити в умовах ринкової економіки, необхідно діяти саме так.
Фінансова служба має ряд переваг, основні з яких:
Фахівець обґрунтує фінансові (залучення кредитних коштів, виплати оренди, дивідендів) або інвестиційні рішення (ефективність витрат на ремонт чи закупівлю техніки, придбання та використання технологій, сортів культур) з урахуванням ризиків. Він визначить в балансі підприємства оптимальне співвідношення власних та кредитних коштів, допоможе направити їх та використати найбільш ефективним чином. Це робиться на підставі оцінки ризиків, потенційної дохідності всіх альтернатив.
Фінансист пропонує керівнику найбільш ефективні шляхи вкладання коштів. Щоб не лише зберегти їх, а й примножити.
Аграрне виробництво має свої особливості. Тому в цій сфері потрібні не фахівці "широкого профілю", а підготовлені спеціалісти, що знають специфіку виробництва. В першу чергу це:
Такі обставини вимагають наявності фахівця для прогнозування та гнучкого фінансового реагування в ситуації, що швидко змінюється.
При створенні фінслужби господарства виникає багато організаційних питань. Необхідно чітко усвідомлювати, яка ситуація зараз, і до чого потрібно прагнути. Відповідно до цього визначають необхідні для вирішення завдань функції майбутніх спеціалістів.
Наступний крок — підбір кадрів. Керівник формулює принципи відбору та вимоги, завдання вирішується кадровим підрозділом господарства.
Найбільш складний етап — побудова й удосконалення внутрішніх процедур роботи фінансової служби. Вони часто унікальні для кожного підприємства. Але в результаті якісно проробленої організаційної роботи керівник агропідприємства отримає в своє розпорядження фаховий фінансово-аналітичний, прогнозний та планувальний інструмент, який дасть йому нові можливості щодо ефективного управління капіталом. Це дозволить досягнути кращих фінансово-економічних показників, аніж в тих підприємств, що продовжують працювати "по-старому" з одним "головбухом".
Отже, необхідно розуміти, що бухгалтер — це лише облік. Тільки фінансист може налагодити інвестиційну, кредитну та дивідендну політику, мінімізувавши ризики.
Більш детально про головні цьогорічні фінансові ризики в агросекторі можете прочитати в нашому матеріалі.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта