Низці областей загрожує деградація ґрунтів та опустелення – експерти
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Україна лідирує серед інших країн за обсягами розораних земель.

Україна – лідер із розораності сільськогосподарських угідь, повідомляє видання «Економічна правда». Незважаючи на четверте місце в світі за площею чорноземів, українським полям загрожують ерозія та опустелення.

Найбільше розорані землі у Херсонській області - 90,3%, Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Дніпропетровській та Миколаївській областях - 85–87%. У цих регіонах порушений баланс між кількістю пасовищ та сіножатей і площами, призначеними для вирощування агрокультур.

«Наслідки високого ступеня розораності - деградація ґрунтів та опустелення. Ми втрачаємо не лише біологічне розмаїття, а й водні об'єкти, зокрема - малі річки», - говорить міністр екології Остап Семерак.

За інформацією ДУ «Держґрунтохорона», вирощування культур інтенсивного мінерального живлення, зменшення внесення органічних добрив, поширення процесів ерозії призводить до від'ємного балансу гумусу в ґрунтах.

Крім того, на півдні і сході України більшість виробників для сівозміни використовують соняшник і пшеницю, ігноруючи інші аграрні культури. Це призводить до виснаження ґрунтового покриву.

Крім того, шкоду українській землі наносить і земельний мораторій. Адже деякі фермери бажають отримати високий врожай за рахунок агресивних методів обробітку землі. Натомість забуваючи про інвестиції в угіддя.

Причину цього пояснює генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков: «Мораторій негативно впливає на якість земель. Більшість орендарів намагаються отримати прибуток тут і зараз. Навіщо їм інвестувати в чужу власність».

Експерти пояснюють, що на стан ґрунтів впливають і обсяги внесення мінеральних добрив. «Господарства, що мають стабільні високі врожаї, вносять близько 1 тис кг мінеральних добрив на гектар. Це дозволяє отримувати 80-100 ц/га пшениці та 70-80 ц/га ячменю», - каже директор центру Держродючості Валерій Греков.

Натомість внесення органічних добрив значно скоротилося в порівнянні з 1970-1980 роками. Фахівці наголошують, що для збереження родючості земель аграрні виробники повинні застосовувати ґрунтозахисні технології. Мова йде про мінімізацію обробітку полів, повернення у ґрунт соломи та кореневих решток.

Фермери також повинні зменшувати навантаження на одиницю площі від коліс ґрунтообробної техніки.

За матеріалами www.epravda.com.ua