Сьогодні ціла низка аграрних підприємств перебуває на межі банкрутства. Без зміни формату, підходів до управління та нових вимог відновити їх не вдасться. Держава не може дозволити собі таку велику розкіш – утримання збиткових підприємств, які стали полем для зловживань і джерелом надприбутків для окремих ділків, тоді як бюджет не отримує нічого. Візьмемо хоча б спиртову галузь. За кордоном вона регулюється державою за допомогою ліцензійної та акцизної політики. Тобто, влада видає приватним виробникам ліцензії та збирає податки. І все! Конкуренція, акцизна політика та територіальні преференції приватному виробникові врешті-решт сприяють отриманню кінцевого продукту кращої якості.
В Україні загалом теж усе так. Але в нас держава ще й сама виготовляє спирт, частина якого потрапляє до тіньових виробників алкоголю. Через це бюджет недоотримує колосальні кошти, а на ринку з’являється багато контрафактної продукції.
Наразі спиртова галузь занепадає: вона доведена до економічної стагнації й безладу. Нині в цій сфері нараховується 60 підприємств. (Для порівняння: за радянських часів їх було 80 і всі – прибуткові.) З них «живих» – 15–20. Решта – так звані тіньові підприємства, де виробляється контрафакт. Це свідчить про те, що з галуззю не все гаразд, і цей «негаразд» триває вже не один і не два роки. Це – системне явище. Кроки, які здійснюють податкові та інші фіскальні органи, щоб виправити ситуацію, – недостатні, вони не мають економічного ефекту. В радянські часи галузь давала великі кошти для виплати пенсій, підтримки соціальної інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, базової медицини. Нині вона «хвора». Врятувати її допомогла б приватизація підприємств, зокрема «Укрспирту». Продаж цього об’єкта може принести до бюджету близько 200–400 млн доларів США.
Як член аграрного комітету я маю звітність керівництва «Укрспирту» і можу стверджувати, що нині ця галузь не приносить державі нічого, крім збитків. Тут процвітають зловживання та ухиляння від сплати податків. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий вийшов з пропозицією про надання дозволу на приватизацію підприємств спиртової галузі. Я як народний депутат та частина моїх колег у парламенті підтримали цю ідею та пропонуємо. щоб ці підприємства на конкурсних засадах були відчужені у приватну власність і отримали новий менеджмент, адже приватний господар є кращим управлінцем, ніж держава. Головна умова – приватизація повинна бути прозорою, підприємства мають дістатися ефективним власникам, а не тим, хто вигідний владі. Це дозволить влити нову кров та підвищити їхню ефективність. Держава ж, врешті-решт, повинна мати сплачені податки та збільшення надходжень до бюджетів.
У цій сфері, як і в цукровому виробництві, частину заводів можна перепрофілювати виключно на продукування палива, зокрема, біоетанолу. Крім нього, наші заводи можуть постачати білкові компоненти для кормів, лікарських засобів. До прикладу, є цукровий буряк, з якого виробляється не тільки цукор: залишається ще меляса (патока), з якої можна виготовляти спирт та біологічне паливо, харчові кислоти та навіть антибіотики.
Водночас, ми не маємо права віддавати на приватизацію стратегічні напрями: аграрну науку, селекцію нових сортів рослин, щоб зберегти генофонд культур. На це ми не повинні шкодувати коштів. Однак слід зробити так, щоб сотні тисяч гектарів землі, які перебувають у розпорядженні наукових установ, використовувалися раціонально і давали прибуток.
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта