Розвінчання міфів, або чому не варто забороняти пальмову олію в Україні
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

AN_396.jpg

Законопроект про можливу заборону використання пальмової олії в продуктах харчування, викликав неабиякий резонанс одночасно серед виробників сільськогосподарської продукції, виробників продуктів харчування і споживачів. Величезна кількість неоднозначної інформації про пальмову олію, суперечки про її користь і потенційну небезпеку постійно підігрівають ці обговорення. Щоб розібратися чи дійсно пальмова олія така страшна і як її використання в продуктах харчування впливає на здоров’я людини, Аgronews поговорив з Куликовою Оленою, Головним редактором журналу «Споживча довіра».

Отже, давайте насамперед спробуємо розібратися, що таке пальмова олія?

Пальмова олія – рослинна олія, що отримується з м'ясистої частини плодів олійної пальми. Олія з насіння цієї пальми називається пальмоядрова олія. Пальмова олія – один з найдавніших продуктів харчування людства, відомий ще в Давньому Єгипті. Добувається методом пресування, потім її зазвичай очищують – рафінують, дезодорують, відбілюють. Олія має біло-жовтий або жовтогарячий колір з червоним відтінком, багата на каротиноїди і пальмітинову кислоту.

Залежно від фракції пальмова олія має різну температуру правління і різні фізико-хімічні властивості. Виділяють рідку олеїнову фракцію, що плавиться при температурі 19-24 градуси і тверду стеаринову фракцію з температурою плавлення близько 50 градусів. В процесі виробництва фракції поділяють, отримуючи, в результаті пальмову олію трьох категорій кожна з яких має свої особливості зі своїм спектром застосування.

Де вона може використовуватись?

В даний час пальмова олія – одна з найпоширеніших рослинних олій в світі з широкою сферою застосування. Окрім косметологічних засобів,  в миловарінні, для приготування стеарину її використовують у харчовій галузі: у молочній, кондитерській, олійно-жировій, м’ясній, хлібобулочній промисловості, а також в сфері громадського харчування. У виробництві продуктів харчування пальмова олія замінює вершкове масло або гірші за якістю тваринні жири.

То чи можна вважати причиною такої любові вітчизняних виробників харчової продукції до пальмової олії її можливість здешевлювати продукт? 

Так. Головною причиною її масового застосування в Україні та світі – є ціна. Вона в декілька разів дешевше соняшникової олії та вершкового масла, саме тому ця олія використовується у виробництві продуктів харчування, даючи можливість виробникам отримувати надприбутки. 

Існують ще і технологічні обґрунтування використання пальмової олії. Пальмова олія дуже зручна у використанні, вона спочатку тверда, що робить її особливо привабливою для кондитерської та хлібопекарської промисловості. Також вона є гарним консервантом, що зберігає властивості продукту тривалий час, свіжість і товарний вигляд. Це дає можливість виробникам збільшувати термін придатності виготовленої продукції.

Пальмова олія є одним з найпоширеніших замінників натуральних харчових інгредієнтів. І тут дуже важливо зазначити, що технологи вважають використання якісної пальмової олії безпечнішим ніж використання кондитерських жирів та маргарину, які містять високий рівень транс-жирів (штучно синтезованих жирів). Наприклад, в українському маргарині їх частка не може перевищувати 8%. 

То як же нам розібратися: пальмова олія все ж таки більше шкідлива чи корисна?

Не треба довго розповідати про користь пальмової олії тому, що вона безумовно є. Вона багата на вітаміни А і Е, які мають антиоксидантні властивості, попереджають старіння і корисні для зору. Вітамін Е використовується для профілактики ракових захворювань. Також дуже корисною є і пальмітиновау кислота. Найкориснішим є червоне пальмове масло, яке виготовляється в результаті щадної технології виробництва і не втрачає ряд мікроелементів.

Цього не скажеш про рафіновану і дезодоровану пальмові олії, які широко використовуються в харчовій промисловості. Вони не згубні для організму, але в них набагато менше поживних корисних речовин через переробку. Експерти уточнюють: пальмова олія буває різною, а її шкода для здоров’я залежить від ступеня термообробки. Якісна пальмова олія, яка вживається в харчовій промисловості, набагато ближча до натуральних продуктів, ніж маргарин. Проте він чомусь гострої критики та резонансного обговорення серед суспільства не викликає. 

Розмірковуючи про користь чи шкоду пальмової олії, не можна забувати такий важливий момент, як те, в якому вигляді і навіщо вона використовується. 

Якість їстівного пальмового масла регламентується державним стандартом України 4306:2004 «Олія пальмова. Загальні технічні умови». З'явитися такий документ міг тільки у тому випадку, якщо на основі наукових досліджень було доведено, що даний продукт в певних кількостях може безпечно застосовуватися для виробництва харчових виробів.

Використання пальмової олії, яка не пройшла попередню ректифікацію, забороняється в харчових цілях у всіх країнах. У такому вигляді вона, так само як і пальмоядрова, є сировиною для виробництва мила, косметики, свічок. І тільки після комплексу технологічних операцій по очищенню, фракціонування, рафінування та доведення до певних кондицій з нею отримують ту саму пальмову олію, яка в усьому світі стала найбільш використовуваним і дешевим жиром харчової промисловості.  

Найчастіше противники пальмової олії розповідають про високий вміст холестерину в ній. Разом з цим, Міністерство сільського господарства США USDA наводить дані, згідно з якими вміст холестерину в пальмовій олії нульовий, як і в інших рослинних оліях. Пальмітинова кислота дійсно може підсилювати вироблення холестерину, але це досить складний процес. Набагато більше холестерину виробляється при стресах, від куріння, поганого екологічного середовища і через відсутність фізичних навантажень.

Всесвітня організація охорони здоров'я дійсно закликає скорочувати споживання жирів, при цьому в рекомендаціях ВООЗ пальмова олія потрапляє в одну групу з такими продуктами, як вершкове масло і вершки, м'ясо, яйця, шоколад і сало. Відзначимо, що ВООЗ не вказує безпечний рівень споживання жирів, як це роблять Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (EFSA) і британський регулятор UK COMA Committee. Вони вважають, що безпечний рівень вживання жирних кислот становить 8% від енергоспоживання людини, включаючи алкоголь.

Фахівці EFSA і Об'єднаного експертного комітету з харчових добавок (JECFA) визначили, що при високих температурах (вище 200 °C) при рафінації і смаженні рослинних олій і жирів утворюються шкідливі речовини – гліціділові ефіри і токсичні речовини 2-MCPD і 3-MCPD, здатні привести до мутацій ДНК.

Саме тому JECFA почали розробку нового кодексу практики, в якому будуть викладені чіткі вказівки для виробників і користувачів по скороченню вмісту ефірів 3-MCPD і гліціділових ефірів в рафінованих оліях з ріпаку, соєвих бобів, соняшника, сафлору, волоського горіха і особливо пальмової олії.

Процес спільної участі в цілях розробки майбутнього кодексу практики буде спрямований на забезпечення виробництва безпечного продукту для захисту здоров'я споживачів і безпечної торгівлі рафінованими маслами. В цей процес уже активно включилася Малайзія, головний постачальник пальмової олії, і вже прийняла ряд заходів щодо зниження 3-MCPD і гліціділових ефірів у виробленій олії. Заявлено, що вже в 2018 році експортована пальмова олія матиме допустимий вміст шкідливих компонентів.

Одним із аргументів про повну заборону пальмової олії в Україні серед нашого населення є твердження про те, що пальмова олія заборонена в Європі та мало не в усіх цивілізованих країнах світу. Прокоментуйте, будь ласка, на скільки правдоподібними можуть бути такі твердження.

Пальмова олія застосовується в харчовій промисловості практично в усіх країнах світу: в європейських країнах, країнах Північної і Південної Америки, в СНД.

Незважаючи на суперечливу інформацію про пальмову олію та її вплив на людський організм, пряму заборону на її застосування в промислових масштабах поки ніхто не вводив. В Європі не має прямої заборони на використання пальмової олії у виробництві продуктів харчування. Проте, багато торгових компаній Франції, Германії, Іспанії та Італії прийняли рішення скористатися рекомендаціями EFSA і припинили реалізовувати в своїх мережах продукти харчування, що містять пальмову олію. Але це більше рішення сумлінного бізнесу ніж обмеження на рівні держав. Головне – продукти з пальмовою олією обов’язково повинні бути забезпечені попередженням для покупців на маркуванні товарів.

То, враховуючи все вищесказане, чи потрібна Україні заборона пальмової олії і кому вона вигідна? Як його заборона може позначитись на економіці України та гаманці українського споживача?

Безумовно законопроект вигідний селянам й виробникам молочних жирів, які зацікавлені, щоб вітчизняні виробники продуктів харчування купували альтернативу пальмової олії у них. Але необхідно розуміти, що в буд-якому разі Україні не вистачить молока, щоб замінити пальмову олію.

За даними Держстату, в Україну у 2017 році ввезено по над 150 тис. тон «пальми» за середньою ціною $700 за тону. Для порівняння, середня ціна за тону вершкового масла становить близько $4000, згідно зі звітом Міністерства сільського господарства США.

В Україні виробляється близько 100 тис. тон вершкового масла, для виробництва якого необхідно близько 2 млн. тон молока. Однак виробники масла витрачають на ці цілі всього близько 800 тис. тон молока та активно використовують пальмовий замінник для здешевлення кінцевого продукту. Якщо замінити його на більш дорогу сировину, за прогнозами експертів, ціна на продукти можуть вирости від 10 до 50% на певні групи товарів.

Натомість чесне розкриття складу продукту змусило б деяких виробників знизити ціни на свої товари. Якщо припустити, що товар на 50% складається з пальмової олії, а продається за ціною натуральної молочної продукції, то при публікації даного складу його вартість повинна бути знижена. І якщо врахувати, що рослинний замінник приблизно в кілька разів дешевше тваринного жиру, нова ціна мала б становити приблизно 60% від попередньої.

Також необхідно пам’ятати, що існують окремі категорії, як спреди, сирні продукти, в яких пальмову олію замінити не можливо за технологією виробництва. На ці продукти також існують державні стандарти.

Тому обговорення законопроекту про використання пальмової олії можна вважати недоцільним тому, що, по-перше, її використання не обмежене державними стандартами; по-друге, згідно із законом, наші виробники зобов'язані позначати на етикетці не тільки наявність рослинних жирів, але і те, в якому вигляді вони використані: в натуральному або гідрогенізованому (насиченому), чи є там трансжири; по-трете, використання пальмової олії і так неприпустимо у виробництві традиційної молочної продукції (згідно ДСТУ на кожен вид/групу товарів). Якщо якісь виробники її використовують – це відвертий фальсифікат. По-четверте, введення в дію закону № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» надає держави дієвий інструмент для боротьби з фальсифікаторами та порушниками законодавства у сфері виробництва харчової продукції. Можливо, з його допомогою використання пальмової олії стане більш цивілізованим, тому, що виробників будуть штрафувати за невідповідність маркування складу продуктів – тобто введення в оману споживача щодо складу продукту.

Треба пам’ятати, що пальмова олія існує в різних консистенціях і фракціях та має різні властивості. Пальмова олія в певній фракції може бути використана тільки для приготування певного продукту харчування, але безвідповідальні виробники часто нехтують цим правилом. Тому необхідно посилити контроль за якістю пальмової олії, яка використовується у продуктах харчування. Дійсно варто вказати критерії використання олії, але не заборонити її повністю. 

 

Вікторія Козак, Аgronews.ua