Півтисячі овець і мрія про сирний цех: як фермер з прифронтової зони відновлює господарство
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

336.jpg

Фермер з Чермалика Ольга Попова тримає чималу отару овець - їх у жінки півтисячі. І це не межа - Ольга мріє мати близько тисячі голів. За освітою жінка зоотехнік, все життя працювала у сільському господарстві. Коли вийшла на пенсію, вирішила заснувати свою ферму. Починала з розведення свиней чотири роки тому.

Після початку війни навесні 2014 року господарство жінки серйозно постраждало, було поранено багато тварин. Нині тут не б'є артилерія, а до інших обстрілів у селі вже звикли. Через це дехто з місцевих виїхав до Маріуполя, який за 40 кілометрів звідси. Але Попова, попри втрачене господарство, виїздити не захотіла.

"Це моя Батьківщина, моє село, з його прекрасним камінням, з величезною рікою, розумієте, можна було впасти у відчай, багато хто так і зробив", - говорить вона.

Жінка вирішила відновити свою ферму. Почала шукати грантову організацію. Згодом захистила бізнес-план та одержала півмільйона гривень на племінне поголів'я.

Прибуток у тваринництві - справа не з швидких. Тож поки що жінка більше вкладає, ніж заробляє. За її словами, вона вже продала машину, двох корів, з цих грошей платить податки.

Допомагають по господарству чотири робітники. Та головну підтримку в жінки забрала війна. Її онук загинув, підірвавшись на міні. Втрата рідної людини стала найтяжчим ударом, розповідає жінка, але у неї залишилася точка опори. В онука залишилася дочка, жінка мріє про те, щоб допомогти їй вчитися.

Тому щодня Ольга наполегливо працює і має плани - відбудувати зруйновані споруди і взятися ще й до переробки продукту від худоби.

"Я можу зробити собі міні-сирний цех, можу робити справжній сир овечий, бринзу, але для цього потрібна лінія, тоді я куплю доїльний апарат", - говорить вона.

За матеріалами: 112.ua