Які нішеві культури вигідно вирощувати в 2018 році

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Лідирує високоолеіїновий соняшник, який вже вирощують великі українські агрохолдинги.

На другому місці розташувався сорго з цілим рядом переваг. Третє місце у кондитерського соняшнику, який крім рентабельності може похвалитися високим експортним потенціалом.

Крім трьох основних культур, прогнозується зростання популярності квасолі, гірчиці, нуту і льону.

Високооліїновий соняшник

Сьогодні в Україні на високооліїновий (з великим вмістом олії) гібриди соняшнику припадає всього близько 3% виробництва. Тому ніша практично вільна, а конкурентів не так і багато.

Чому його вигідно вирощувати? За своїми якостями олія високооліїновий соняшник нагадує оливкову, але дешевше в ціні. Воно містить понад 85% олеїнової кислоти (Омега 3) і малий відсоток лінолевої кислоти (Омега-6).

Для прикладу, в олія класичного соняшнику містяться не більше 35% олеїнової кислоти і близько 50-55% лінолевої. Так, високооліїнова олія може в 70 випадках замінити пальмову. Крім того, в його експорті зацікавлені країни Європейського Союзу.

Чому українські аграрії не готові виробляти у великих обсягах те, що добре б пішло на експорт?

За останні роки ЄС нарощує імпорт органічної продукції, до якої відноситься і високооліїнова олія. Але соняшник, з якого його виготовляють, не має промислових генно-модифікованих гібридів, а органічне вирощування складно для звичайного фермера. Потрібні спеціальні технології вирощування, зберігання і переробки.

За прогнозами аналітиків консалтингової компанії Baker Tilly Ukraine, в майбутньому попит на органічну продукцію стане ще більш значущим через що привабливість високооліїнової олії посилитися.

Глобальний менеджер з розвитку олійних культур компанії Syngenta (швейцарська компанія, один з лідерів у галузі виробництва засобів захисту рослин та насінництва) доктор Луїс Карлос Алонсо розповідає, що за результатами проведеного дослідження, до 2020 року буде потрібно додатково 1 млн га площ під високоолеіновий соняшник, щоб задовольнити попит.

Прогнозовано, дефіцит високооліїної олії в країнах ЄС до 2020 року збільшиться втричі, а середній зростання рівня споживання в ЄС складе 10,2%, в світі – 8,1%.

У минулому році на території ЄС було вироблено 50% високооліїнового соняшнику. Переважно його вирощували у Франції та Іспанії.

При цьому площі вирощування культури в ЄС складають 3%. В Україні – 5%. В Baker Tilly зазначають, що навіть при таких розкладах Україна є найбільшим у світі виробником високооліїнової олії.

Сорго

Нова і незвідана для українських аграріїв культура вже змогла здобути статус конкурента кукурудзи. Ціна нижче, невибагливий до умов вирощування, а значить, вирощувати може практично кожен бажаючий фермер.

Величезний плюс – сорго може обходитися без вологи до двох тижнів. Мінус – непереносимість заморозків.

Врожайність не надто залежить від кількості добрив, а сама культура допомагає боротися з дзигою (дрібні комахи, які харчуються соком рослин). Крім того, за минулий рік Україна експортувала понад 150 тис. тонн сорго, що говорить про його торговельний потенціал.

У чому користь сорго? Він є цінним джерелом протеїну та вуглеводів. Тому крупу з зернового сорту використовують як добавки до спортивного харчування.

Сорго також широко використовується для виготовлення крохмалю і борошна. Крохмаль застосовується як у харчовій промисловості, так і в медицині. Цукор з сорго – дієтичний, а тому не шкідливий для діабетиків.

Деякі види культури корисні не тільки для людей, але і в якості корму для тварин. З них виходить відмінний силос. Відзначається збільшення виробництва яєць у птиці, при додаванні сорго в раціон.

Сьогодні у сфері біоенергетики з сорго виготовляють біоетанол, біогаз і тверде паливо. Це набагато дешевше, ніж виробництво такого палива з кукурудзи.

У Китаї вирощування цієї культури навіть заклали в державний план для подальшого використання в біоенергетиці. Крім того, з сорго можна в'язати віники.

За останні сезони внутрішнє споживання сорго оцінюється в 22%. Решта йде на експорт. У минулому році цю культуру активно закуповували Іспанія та Ізраїль.

Кондитерський соняшник

У цієї культури висока рентабельність і високий експортний потенціал. Технологія виробництва кондитерського соняшнику незначно відрізняється від технології виробництва звичайного, проте прибуток є значущішим.

Його вартість сьогодні починається від $700 за тонну.

Вигідно вирощувати його і тому, що на українському ринку практично немає конкурентів, як і у більшості нішевих культур. На світовій арені одним з найбільших постачальників кондитерського соняшнику є Китай, а в Європі – Болгарія.

Де корисний кондитерський соняшник? На відміну від високооліїнового, олії в кондитерському соняшнику набагато менше. Тому частіше його насіння пускають на ядра. В ядрах міститься до 30% білка і незамінних амінокислот.

Також з нього добре виготовляти халву, козинаки, спортивне харчування, застосовувати в кондитерських виробах. Продукція кондитерського соняшнику довше зберігається і виділяє менше гіркоти.

Що зупиняє сільгоспвиробників вирощувати кондитерський соняшник? На відміну від невибагливого сорго, на врожайність цієї культури може вплинути погана погода і брак добрив. В результаті можна отримати продукт, який не буде відповідати якостям кондитерського.

Друга причина – відсутність широкого внутрішнього попиту. Тим не менш, в закупівлі зацікавлені Іран, Німеччина, США, Чехія, Польща, Естонія, Іспанія, Румунія, Великобританія, Азербайджан.

При наявності бізнес-зв'язків, а отже – ринків збуту, виробникам буде куди розігнатися.

Квасоля

Ще недавно найпопулярнішою нішевою культурою серед бобових була соя. Але зі зростанням населення, її стали вирощувати все більше виробників, адже вона здатна замінити м'ясні продукти. У 2017 році соя була на другому місці серед олійних культур за обсягами виробництва та експорту.

Тому перше місце в рейтингу нішевих бобових культур справедливо відвели квасолі. В Україні її вирощують переважно маленькі чи середні господарства. Серед великих – "Сварог Вест Груп" .

Внутрішній попит на квасолю не великий, але існує стабільний попит експорту в Європу. До речі, Україна має вигідне географічне розташування для того, щоб випередити Канаду, Китай, Аргентину і США в експорті в Європейський Союз.

Найбільше в експорті української квасолі зацікавлені Румунія, Туреччина, ОАЕ, Італія та Німеччина. Найбільшим покупцем у світі є Бразилія та Мексика.

Високий попит породжує більш масштабне виробництво. За прогнозами аналітиків Baker Tilly, до 2020 року заплановане збільшення площі посівів під квасолю складе 100 % – до 75-85 тис. га.

У Співтоваристві виробників і споживачів бобових України вважають, що до 2020 року площі під квасолею і нутом зростуть до 225-280 тис. га.

У чому користь квасолі? Боби насичені вітамінами групи В, С, каротин і мінеральними речовинами, а за кількістю білка квасоля не поступається м'ясу. Її вживання у їжу приводить до покращення роботи серця, нирок, нервової системи, покращує стан шкіри. Тому квасолю завжди затребувана для кулінарів не тільки ЄС, але й України.

Вирощувати цю культуру досить не просто, але технологія не вимагає великих витрат. Врожай залежить від ретельного відбору насіння і їх посіву у добре прогрітий грунт. Мінус – культура чутлива до заморозків. Навіть температура -1° С для неї згубна.

Нестача вологи призводить до дрібних плодів, а надлишок – до хвороб, гнилі. Саме тому квасоля не можна вирощувати на одній ділянці по 3-4 роки поспіль, так як хвороби можуть поширюватися. Але після цієї культури можна спокійно сіяти озиму пшеницю, так як грунт після квасолі збагачений азотом, а бур'янів мало.

Гірчиця

Вирощування гірчиці не вимагає значних зусиль. Але її перевага в тому, що рослина добре проростає навіть при низьких температурах. Для повноцінного росту необхідна температура на рівні +2° С. Вона здатна пережити заморозки до -5° С і навіть невеликі посухи.

Завдяки потужній кореневій системі, гірчиця швидко вбирає фосфор і азот, необхідні для активного росту і врожайності. Більш того, рослина рихлить землю, але не любить кислих і піщаних грунтів. Тому, якщо посадити після гірчиці інші рослини, то вони будуть стійкими до парші та фітофторозу.

Основним ворогом гірчиці є капустяна попелиця, так як сама гірчиця ставитися до сімейства капустяних. Тому для захисту варто запастися інсектицидами (засоби захисту від шкідників).

Чому вигідно вирощувати гірчицю? Потреба країн Європейського Союзу в цій культурі – близько 170 тис. тонн. Лідером поставок до недавніх пір була Канада. Але Україна і Казахстан поступово заявляють про себе на цьому ринку.

У нашій країни є велика перевага – гарне розташування, тобто - витрати на логістику набагато менше. Більш того, затребуваність української гірчиці вище завдяки смаковим якостям. В її покупці найбільше зацікавлені США, Німеччина, Непал, Франція і Польща.

Найактивніше гірчицю використовують у медицині і косметології. Гірчична олія є відмінним антибіотиком і зберігається набагато довше, ніж соняшникова. Крім того, ця рослина – відмінний медонос і з-за цього біля гірчичних полів часто ставлять пасіки.

Плоди широко використовуються в кулінарії, миловарінні та парфумерії. Гірчична макуха – хороший корм для тварин, оскільки багата на протеїни.

Не дивлячись на рентабельність і не складні умови вирощування, українські аграрії все також відводять під нішеві культури залишкові площі і рідко замислюються над промисловими масштабами.

Так, у 2017 році площі під гірчицею скоротилися на 10% порівняно з 2016 роком і склали лише 41 тис. га. Не дивлячись на це, Україна все ще займає лідируючі позиції з виробництва цієї культури в світі.

Останнім часом гірчиця стала популярна не тільки в традиційних сегментах, але і нішевих. Її стали додавати в змішане біопаливо. Нещодавно, зі США в Австралію було здійснено перший рейс на змішаному паливі, яке частково містило гірчичну олію.

Оскільки сьогодні в ряді світових тенденцій – перехід на альтернативні види палива, то не виключено, що гірчиця займе своє місце в цій ніші. А значить, є потенціал нарощувати її виробництво в Україні.

Льон

Вирощування олійного льону стає прибутковим на внутрішньому і зовнішньому ринках. За даними Держстату, в 2017 році виробництво збільшилося на 24%. Рентабельність становить 35-45%.

Зростають і площі під культурою. Зокрема, Житомирська область збільшила площі в 10 разів за 3 роки. Замість 320 га сьогодні під льоном зайнято 2 900 га.

Але, оскільки культура демонструє стійкість до посухи і невибагливість до ґрунтів, то вирощувати її можна по всій Україні. Витримує заморожування до -3-5° С. Врожайність залежить від правильно обраного сорту і складає від 12 до 25 ц/га.

Льон – культура експортоорієнтована. Внутрішній попит існує переважно на насіння. З них виробляють високоякісну швидковисихаючу технічну олію, яка широко використовується для виготовлення натуральної оліфи, лаків, емалей, високоякісних фарб, лінолеуму, антикорозійних покриттів і мила.

Олія льону широко застосовується в харчовій промисловості, а лляний шрот і макуха – цінний корм для худоби.

Що стосується збуту, то краще всього експортувати льон в країни ЄС. Їх щорічна потреба в цій культурі – близько 900 тис. тонн. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, Україна входить в десятку експортерів льону, а у випадку з ЄС виграє логістично.

Але є і недоліки. За даними Асоціації льонарства і коноплеводства, Україна менш конкурентоспроможна щодо інших країн виробників льону. Переробка в межах нашої країни становить 15-20%. Все інше йде на експорт.

Разом з цим, ввізне мито в рамках зони вільної торгівлі з ЄС становить 8,2%.

Плюс до всього, продукція повинна відповідати стандартам і мати сертифікат відсутність карантинних організмів. Із-за складності експорту в ЄС, багато експортерів вибирають менш вимогливі ринки Близького Сходу і Африки. Ціна там на багато нижче, але працювати простіше.

У чому користь льону? Цю культуру вирощують переважно для харчової, текстильної і паперової промисловості. Насіння багаті на лінолеву кислоту, яка знижує рівень холестерину, тиск і допомагає при діабеті, астмі і артриті. До 2022 року прогнозується збільшення попиту на льон в якості харчової добавки.

Крім того, ще в 2015 році в ЄС набула чинності вимога для автовиробників. Тепер вони зобов'язуються використовувати натуральні волокна для обробки автомобілів. Тому експортувати льон для цих цілей буде також вигідно і в поточному році.

Нут або турецький горох

Прибутковість бобових зростає з кожним роком. Це підтверджується офіційними статистичними даними. За останні 5 років зростання їх виробництва збільшився в два рази.

За даними Співтовариства виробників і споживачів бобових України, виробництво нуту в 2017 році збільшилося на 43%. У 2018 році прогнозується зростання врожайності культури, а під площі буде відведено близько 30 тис. га. Одна з переваг – висока посухостійкість.

За оцінками фахівців Сумського національного аграрного університету, попит сьогодні перевищує пропозицію. На ринку нуту низька конкуренція. Як наслідок, високі закупівельні ціни – за тонну можна виручити близько $1000, а також хороша рентабельність у 55-70%.

На внутрішньому ринку зберігається тенденція низького попиту, але товар добре йде на експорт. За підсумками чотирьох місяців 2017/18 маркетингового сезону, експорт нуту на 15% перевищив поставки за весь минулий сезон. Таке зростання пов'язане зі збільшенням площ під зернобобовими.

Його купують Близький Схід і Азія. Основним покупцем українського нуту залишається Єгипет, який вже закупив на 46% більше товару, ніж за минулий сезон.

Також нарощує імпорт Туреччина. Серед великих експортерів: Лівія, Саудівська Аравія, Ірак, Пакистан і країни ЄС.

Загалом, у світі під нут відведено до 13 млн га. До 70% посівів розташовані в Індії, ще 5-10% – в Австралії, до 5% – в Пакистані і близько 4% – у Туреччині.

Не дивлячись на динаміку зростання, аграрії традиційно стикаються з проблемами придбання закупівельного матеріалу і засобів захисту рослин.

У чому привабливість нуту? В першу чергу культура добре збагачує грунт азотом, що робить його привабливим для українських ґрунтів. Переживає заморозки до -6-8° С, але сам по собі теплолюбний. Найкраща температура для гарного врожаю +26-28° С. В залежності від сорту, урожайність може досягати 20-40 ц/га.

Культура багата на цинк і фолієву кислоту, а насіння містить близько 7% жирів. Крім того, в нуті близько 50-60 % вуглеводів і 20% високоякісного білка, який за характеристиками схожий з білком м'яса птиці і деяких тварин.

Широко використовується в кулінарії, а також як лікарський засіб і добавка до спортивного харчування.

За матеріалами: biz.censor.net.ua