Львів - це кава і шоколад, ресторани, туристи і атмосфера свята. Роботи - хоч відбавляй! Тому Сергій Радаєв, корінний львів'янин, сумлінно закінчив юрфак на прохання батьків (а паралельно - готельно-ресторанна справа для душі), потім два роки заробляв стартовий капітал на будівництвах у Франції, а коли повернувся - почав будувати свій бізнес.
"У мене і кафе було, і кейтеринг, і виробництво шкіряних виробів, і організація весіль, днів народжень. Потім мобільна кав'ярня, сувенірний магазин, - перераховує він. - Все скінчилося крахом".
Але якось Сергій зі знайомим відправився на ярмарок і там побачив ошатний шоколад ручної роботи. Зацікавився, зважив за і проти. Правда, в кишені було порожньо.
"Мама дала мені 2000 грн. З цього почався мій авторський шоколад", - згадує підприємець.
Ці гроші, пущені в оборот, стали збільшуватися в геометричній прогресії. Щомісяця маленька шоколадна фабрика запускає нові продукти, які туристи везуть зі Львова в усі куточки України і Європи. А її засновник точно знає: знайшов нішу і буде "добивати її до кінця".
Стартовий капітал: 2000 грн
Разом з маминим подарунком (2000 гривень) Сергій отримав повну підтримку сім'ї. На ці гроші він купив не нові, але професійні формочки, шоколад і сухофрукти, горіхи для оформлення плиток та пару листів картону для обгортки.
"Ми з дружиною самі обмізкували, як прикрашати їх горіхами, продумали дизайн. Знайомий дизайнер наш ескіз оцифрувала, роздрукували на звичайному принтері, і вийшло просто, але по-крафтовому", - розповідає Сергій.
Перед цим довелося, звичайно, подивитися відеоролики, накачати повний телефон навчальної літератури і картинок, і ніч не спати, прокручуючи в голові інформацію. Потім походити по сувенірних лавках міста, презентуючи свою продукцію, і в підсумку вибити пару замовлень.
Вже через тиждень кількість замовлень змусила Радаєва позичити ще грошей і відлити партію побільше.
"Для багатьох головна заковика - як продати. А у мене якраз досвід продажів і спілкування з клієнтами був напрацьований: я і торговим агентом колись був, і офіціантом, і барменом", - пояснює бізнесмен.
Першу партію товару він виготовив вдома, на кухні, потім приятель виділив йому куточок на кухні в кафе. Зараз Сергій може дозволити собі орендувати приміщення просторіше і сподівається, що це не межа розвитку.
Найважче в бізнесі
Коли за спиною вже стільки невдач, найскладніше виявилося побороти страх напоротися на ще одну.
"Але виходу не було: знав, що дороги назад немає, треба забути минулі етапи і пробувати нове, - розповідає Радаєв. - Довго розгойдуватися не було коли: на всю підготовку, від ідеї до першої шоколадки, пішов тиждень - коли грошей немає, а годувати родину треба, все робиться швидко ".
Тепер, коли мандраж пройшов, виробництво потихеньку розширюється - щомісяця вводиться нова лінійка. Крім плиток, наприклад, нещодавно з'явилося драже - кава в шоколаді.
"Важко і морально, і фізично. Але знаю, що нарешті знайшов свою нішу", - говорить Сергій.
Спочатку бувало, що шоколатьє працював цілодобово: не очікував, що підуть такі обороти, а відмовити замовникам, зрозуміло, не міг.
"Доба-півтори стояв і лив шоколадки без сну і відпочинку! Перед поїздкою на ярмарок до Києва цілими днями до неї готувався, потім безсонна ніч в автобусі, день на ногах - і тільки після повернення додому відсипатися, - описує свій режим львів'янин. - Головне , не засмучуватися: я ж знав, заради чого все роблю. І налаштовувався, що цю висоту треба взяти".
За місяці роботи він збагнув багато нового. Переконався, що часто продукцію для туристів роблять тяп-ляп, аби красиво упаковане. І що презентабельний товар будуть брати, незважаючи на ціну. Так, одна його шоколадка коштує від 55 до 80 грн (залежить від націнки магазину), але туристи нерідко беруть їх пачками, на всіх друзів.
А ще змінився робочий графік. Тепер по понеділках він обходить свої точки по місту, збирає замовлення, до п'ятниці їх виконує і доставляє партії шоколаду.
"Але бувало і так, що тільки розвіз, а в суботу вже дзвонять - розкупили, ще вези", - згадує бізнесмен.
При цьому скажених заробітків все ще немає, все зароблене по максимуму намагається вкласти в нові лінійки, обладнання.
"Хочемо перейти на сублимовану продукцію в оформленні шоколадок. А кілограм полуниці - 1800 грн, ще й в євро ціни, - наводить приклад Сергій. - Я тепер вранці насамперед за телефон хапаюся: перевіряю курс валют".
Успіх в цифрах
У 28-річного Сергія шоколад - вже сьома спроба налагодити свою справу. Почалося все з 2000 гривень, з яких 750 пішло на три формочки, 1000 - на 4 кг шоколадного сировини, решта - на обробку. З усього цього вийшло близько 40 шоколадок. Цей стартовий капітал вже через пару тижнів приніс замовлення на 4000 грн. Довелося позичити грошей, закатати рукава і задовольняти попит. Вже у вересні (а шоколадна справа заварилася на початку серпня) оборот досяг 30 000 грн - здорово виручив фестиваль шоколаду в місті. А в грудні, напередодні свят, ярмарки та подарунки зробили оборот в 100 тис. Торік підприємець стабільно вивозив свій шоколад на виставки-ярмарки двічі на місяць, працював по 16, а то і по 24 години на добу.
За матеріалами: Сегодня
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта