У рамках програми Європейського Союзу Erasmus+ було створено міжнародний проект «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент» (Practice-oriented Sustainable Agriculture Education – teaching process, internships, farm data, Regional Management). Проект передбачав стажування науково-педагогічних працівників на базі університету Прикладних наук у Тріздорфі (Німеччина). Окрім представників з різних країн: Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Узбекистану, Парагваю, Таїланду в ньому також взяли участь і співробітники Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Про отриманий досвід і чим він може бути корисний для українських аграріїв Agronews.ua поговорив з кандидатом економічних наук, доцентом кафедри адміністративного менеджменту та зовнішньоекономічної діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України Олександром Михайловичом Файчуком.
Розкажіть, будьласка, детальніше про міжнародний проект «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент», учасником якого Ви стали.
- Міжнародний проект «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент» реалізовувався наприкінці минулого року у рамках програми Європейського Союзу Erasmus+. Ним передбачалось стажування науково-педагогічних працівників на базі університету Прикладних наук у Тріздорфі (Німеччина). Це, насамперед, передовий західноєвропейський досвід ведення ефективного та сталого аграрного виробництва, який, на моє переконання, може бути дуже корисним для більшості малих і середніх господарстві України. В рамках даного проекту нами було проведено економічний аналіз сучасного сільськогосподарського виробництва федеральної землі Баварія.
Яка спеціалізація сільського господарства переважає в Баварії?
Переважає у федеральній землі молочно-м’ясне скотарство. Це зумовлене, насамперед, відповідними природо-кліматичними умовами, адже грунти на більшості території є низькородючими, а клімат помірний і достатньо вологий.
Розкажіть детальніше про розвиток скотарства в Баварії.
- У цьому регіоні переважна кількість днів у році є прохолодними (навіть, середня температура у літні місяці не піднімається вище 20 С), що ускладнює процес випасання худоби на пасовищах, а тому здебільшого спосіб її утримання є стійловим. Конструкція корівників, як правило, передбачає їх поділ на конкретні зони, між якими худоба може вільно пересуватись. У них розміщені: сектор для годівлі, зони для відпочинку, місця для чищення, доїльна зала, окремо корівник для утримання телят. Поширеною породою ВРХ у Баварії є симентальська. Середньорічний надій молока на 1 корову становить 7-10 т. Середня закупівельна ціна за літр коров’ячого молока (станом на листопад 2017 р.) складала 0,39 євро/літр, а м’яса ВРХ – від 3,9 до 5,5 євро /кг в залежності в якісних параметрів.
Чи використовуються новітні методики збору та аналізу інформації про кон’юнктуру ринку молока в регіоні?
- Так. Наприклад, на одному із практичних занять професор Хольцнер з Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф продемонстрував нам спеціальний пульт для проведення електронного анкетування виробників молока в регіоні, яке проводиться під час святкування днів поля. За допомогою даного приладу і конкретних запитань збираються аналітичні дані, які потім заносяться у математичну модель, яка у подальшому вираховує прогнозну ціну виробництва коров’ячого молоко на наступний період.
А як щодо рослинництва? На скільки воно є розвиненим у Баварії?
- Маю підкреслити, що спеціалізація баварських ферм є змішаною, тобто виробництво продукції тваринництва, як правило, доповнюється вирощуванням сільськогосподарських культур. Як вже зазначалось вище грунти у федеральній землі Баварія у порівнянні із українськими є низькородючими (здебільшого представлені піщано-суглинисті), на яких здебільшого вирощують кормові культури (кукурудзу на силос і зелений корм, люцерну, кормові коренеплоди, зокрема кормовий буряк для виробництва жому тощо), серед олійних культур найкраще представлений озимий ріпак. Також, слід зазначити, що в Баварії високого розвитку дістала галузь хмелярства. Найбільший у світі ареал хмелярства Халлертау розміщений саме у цій федеральній землі.
Як функціонують тамтешні фермерські господарства? На скільки активний їхній ринок землі?
- Середній розмір фермерських господарств в Баварії становить 40-50 га. Ринок землі в Німеччині існує давно, проте земельні ділянки продаються рідко, тому що у німців особливе ставлення до землі. Вона для них це, насамперед, історична спадщина, осередок національної культури і традицій народу, тобто наділена дуже високою цінністю. Наприклад, сімейну ферму професора Хольцнера (працює в університеті Прикладних наук у Тріздорфі) започаткували його предки ще наприкінці 16 століття (головна садиба господарства датується ще 1832 роком). Звідси стає зрозумілим той факт, чому ціна одного гектара сільськогосподарських угідь тут (передмістя Мюнхена) є дуже високою – в середньому 110-115 тис євро.
Яким чином держава допомагає баварському фермерові, чи існують державні дотації?
- Так. Величина дотацій у розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь в Баварії у середньому становить 300 євро. На тлі реформи Спільної аграрної політики ЄС 2014-2020 рр. субсидії спрямовуються не лише на підтримку доходів фермерів, але й на так зване «озеленення». Тут йдеться про те, щоб їх отримати фермер повинен дотримуватись сівозміни - вирощувати не менше трьох культур, і, перш за все, дбати про навколишнє природне середовище.
Хотілося б детальніше почути про економічно-технологічні особливості сільськогосподарського виробництва на фермах регіону.
- В рамках проекту «Практично-орієнтований сталий розвиток аграрної освіти – навчальний процес, стажування, збір даних, Регіональний Менеджмент під керівництвом проф. Ральфа Шлаудерера (Prof.Dr.hc.mult R.Shlauderer) для нас було організоване виїзне практичне заняття на місцевій фермі (Farm Schindler/Beyser), на якому викладачі збирали технологічні дані і після чого проводили обчислення валового маржинального доходу (total gross margin ), одержаного від вирощування і реалізації озимого ячменю.
А що щодо сучасних трендів? Що вразило саме Вас?
- У рамках міжнародного проекту нам вдалося відвідати одну з найбільших міжнародних виставок сільськогосподарської техніки і обладнання Agritechnika 2017 (м. Ганновер). Робота виставки проходила у 27 величезних павільйонах. Свою продукцію на ній представляли такі міжнародні компанії - світові лідери із аграрного машинобудування як John Deer, Claas, Fendt та багато інших. Безпосередньо мене найбільше вразили новітні технології в рамках Четвертої промислової революції – це комплекси машин і обладнання, якими можна управляти за допомогою глобальної мережі Інтернет з будь-якої точки світу. Наприклад, вчені Університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф на виставці представили FARMBOT – робота для проведення повного циклу сільськогосподарських робіт, який керується дистанційно. Також неабиякий інтерес на виставці становили останні зразки технології точного землеробства – новітні дрони і комп’ютерні програми.
Який висновок з отриманого досвіду мала би зробити Україна в контексті розвитку свого сільського господарства?
- Вважаю, що, насамперед, має змінитись ставлення сільськогосподарських товаровиробників до української землі як важливої складової національного багатства нашої держави, адже вона не лише економічний ресурс аграрного сектору, а перш за все жива субстанція. Родючі грунти потребують раціонального і дбайливого використання, як це відбувається у федеральній землі Баварія, щоб можна було призупинити масштабні процеси її деградації. В теперішній час, на превеликий жаль, це дійсно є напрочуд актуальним. По-друге, незважаючи на значні труднощі, вітчизняні малі та середні господарства повинні постійно вивчати і впроваджувати західноєвропейський і світовий досвід щодо управління виробничими процесами. Це дасть змогу знизити собівартість продукції, підвищити її якість і зрештою наростити конкурентоспроможність. До того ж, невеликим господарствам потрібно зосередити увагу на виробництві товарів із високою доданою вартістю. Наприклад, органічне продовольство, нішеві культури і продукція із глибоким ступенем переробки. Це дозволить відносно швидко підвищити рівень економічної ефективності сільськогосподарської діяльності. І зрештою, на державному рівні потрібно реалізовувати нові реформи аграрного сектору, в центрі яких знаходились би інтереси тих людей, які мають бажання працювати на землі не лише заради власного добробуту, а й глибокого усвідомлення проблеми збереження природного довкілля, соціальної відповідальності і гарантування продовольчої безпеки нашої держави.
Козак Вікторія Agronews.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта