«Король» грибів: чи варто фермерам вирощувати трюфель?

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

 

Делікатес для багачів та новий тренд на українському ринку. Фермери часто шукають нові ідеї для експериментів, хочуть бути цікавими для покупців, а тому випробовують різні культури, намагаючись створити успішний бізнес. Однією з таких цікавих нішевих культур є трюфель — цінний гриб, який росте і в природних, і в штучних умовах, і може зацікавити аграріїв своєю ціною. Але з яких площ можна почати і чи легко продати сировину? Про секрети «тихого полювання», дресирування собак на пошук трюфеля та перші капіталовкладення у цей бізнес під час форуму «Органічне виробництво Сумщини: технології та бізнес-моделі» нам розповів керівник та співзасновник ТОВ «Санберрі Україна», фермер з Вінниччини Олександр Джига.

Kurkul.com: Де в Україні росте найбільше трюфеля?

Олександр Джига: Якщо говорити про природні зони, то найбільше трюфеля росте на Закарпатті. Штучно занесений трюфель був і в Одеську область, на Вінниччину. Тобто це південна частина Подільскої губернії. Також є площі з трюфелем і в Чернівцях, частково у Львівській та Тернопільській областях. Вирощують цей гриб і в південній частині України — Херсон, Запоріжжя.

Kurkul.com: А якщо говорити виключно про штучні плантації, закладені фермерами?

Олександр Джига: Сьогодні є офіційно закладені плантації у Харківській області. Хоча це не найкращій варіант, бо там континентальний клімат. Є трюфельні господарства на Одещині і на Вінниччині. Особисто я більше не зустрічав ніде.

Читати по темі: Одеський фермер вирощує волоський горіх, фундук і трюфелі в одному саду

Kurkul.com: З яких площ потрібно починати, якщо людина хоче закласти плантацію?

Олександр Джига: Це залежить від апетитів людини і від її можливостей. Середня ціна закладки плантації, якщо брати з аналізом ґрунту, сягає близько €10 тис. Консультування і супровід компанії, що допомагає вирощувати трюфель протягом п’яти років, коштує $10 тис. незалежно від площі. То якщо порахувати, вигідніше робити закладку одразу на більшій площі, бо з розрахунку на гектар це виходить дешевше.

Kurkul.com: Коли наступає період окупності?

Олександр Джига: Урожайність трюфеля може коливатися від 4 до 250 т/га. Ціна також різниться в залежності від типу трюфеля — чорний, літній, білий можуть коштувати від €150 за кг до €5 тис. за кг. Тож тут все індивідуально. Але якщо вирощувати гриби на інтенсивній плантації зі зрошенням, то на дев’ятий рік аграрій вже починає отримувати чистий прибуток.

Читати по темі: Трюфелю не загрожує перевиробництво — думка

Kurkul.com: Як останніми роками в Україні розвивається трюфельний бізнес?

Олександр Джига: Українці почали більше їздити за кордон і їхні кулінарні смаки різко змінюються у позитивну сторону. Зараз по-суті ми відновлюємо наші кулінарні традиції. Бо в кожній дореволюційній кулінарній книзі були рецепти із трюфелів. Так само зі споживанням спаржі, болгарського перцю, цвітної капусти, баклажанів, люди не знали, що це. Зараз ці продукти всі споживають. Так само і трюфель набирає обертів. Скуштувавши цей смачний ароматний продукт, заможні люди хочуть його знов, замовляють у наших ресторанах. З кожним роком на ринку попит на трюфель росте.

Kurkul.com: Як довго може зберігатися трюфель?

Олександр Джига: Як і будь-який гриб, трюфель найбільш ароматний і смачний протягом одного дня — це екстра-клас. Ще три дні він має хорошу якість. А через три дні він вже починає втрачати аромат. Особисто наше господарство конкурентоспроможне, адже ми вночі зібрали трюфель, а вже на ранок, наприклад, передали його з Вінниці на Київ або на Харків — ввечері вже люди його їдять. Але в більшості випадків цей бізнес нелегальний, і люди, які займаються ним, не афішують цього. Не хочуть конкуренції і зайвих проблем.

Читати по темі: В Україні почали виготовляти сир з віскі, чілі та трюфелів

Kurkul.com: Як проходить полювання на трюфель, куди ви всіх запрошуєте?

Олександр Джига: Ми виїжджаємо на плантацію зі спеціально дресированою собакою, яка шукає трюфель. Відвідувачам розповідаємо історію трюфеля. Потім люди разом із нашим псом шукають ці гриби, ми їдемо в ресторан, де щойно знайдені плоди готують  і дають продегустувати.

Kurkul.com: Як навчають пошукових собак?

Олександр Джига: Їх спеціально дресирують. Для цього є спеціальні «трюфельні» породи. Вимоги до них — дуже сильний нюх і невеликі габарити самої собаки (щоб їх було зручно перевозити і вони не могли налякати людей). Найкраще підходить порода лаготто-романьоло. Також можна брати пуделів, але вони більш вибагливі до утримання. Підійде і кокер-спаніель чи російський спаніель. Ці породи грайливі, водоплаваючі і у них хороший нюх. І також можна відбирати безпородних «дворняжок», які знають команду «апорт» і вміють грати з м’ячем.

Kurkul.com: Які породи не підійдуть для пошуку трюфеля?

Олександр Джига: Точно не підходять мисливські та собаки для охорони. Чому? Бо вони занадто великі, з ними незручно. До того ж мисливські собаки відволікаються на дичину, можуть побігти за зайцем і забути про трюфель. До того ж можуть налякати когось — у лісі можуть бути діти, наприклад, тому великі породи не варто використовувати.

Kurkul.com: У чому полягає дресура?

Олександр Джига: Є два види дресирування: перший, коли собаці дають їжу за те, що вона щось знаходить. Але коли собака наїлася, цей метод вже не працює. До того ж запах їжі відволікає собаку від трюфеля. А другий метод дресури — працювати на «апорт», на гру і азарт. Футболістів, наприклад, не годують за кожен забитий гол. Для них головне — слава, п'єдестал, визнання. Так само і собаки — їх треба заохочувати, хвалити, гладити за кожен знайдений трюфель. Також є ще один метод: беруть пластмасове яйце з кіндер-сюрпризу, в ньому пропалюють чи прорізають дірочки і туди кидають маленький трюфель або ватку із настойкою трюфелю чи його соком. Цією іграшкою грають із маленьким щеням. Але у кожної собаки має бути індивідуальна іграшка, з якою не повинні гратися інші.

Kurkul.com: Щоб не було запаху іншої собаки?

Олександр Джига: Так. Адже тоді у тварини закладається асоціація, що це її іграшка, що запах трюфеля для неї означає похвалу, гру з хазяїном. Спочатку це яйце просто кидають на «апорт», собака його ловить. Потім яйце ховають у невеликій кімнаті, дресирують шукати там. Далі виводять її на відкритий простір, кидають яйце у кущі, потім закопують під землю спеціальні труби, як водопровідні, і кидають туди цю іграшку так, щоб собака бачила. Пса тренують доти, доки він не засуне морду в потрібну трубу. Тобто є цілий цикл дресури.

Kurkul.com: Скільки коштує така собака?

Олександр Джига: Одна ненавчена лаготто-романьоло коштує €1 тис., а навчена — від €2,5 тис. Якщо ж обирати між призерами трюфельних змагань, то ціна іменитої собаки може сягати і €9,5-12 тис. В Італії та Франції є спеціальні школи для дресирування собак на пошук трюфелів, але все-таки найкраще, коли цим займається сам хазяїн. Це трудозатратніше, але дешевше, якщо брати для України. Якщо купити недресироване щеня і вкласти в собачку свій час — воно може окупити себе за один сезон. Але цим треба займатися, не одразу ви знайдете тисячу євро.

Kurkul.com: Яка ситуація зі збутом продукції? Чи зможе фермер легко продати знайдене земляне «золото»?

Олександр Джига: Ні, це складно. Наприклад, в Італії є сертифікація: для збору трюфелю потрібно пройти техніку безпеки щодо збереження цього виду гриба, щоб «мисливці» за делікатесами не розрили повністю дерево і не зіпсували мікоризу. Також їм пояснюють, коли, як збирати, які види тощо. Після чого вже видають ліцензію, як у нас на полювання на качок, наприклад. У нас поки що з цим складніше.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Вікторія Сумченко, Kurkul.com, 2018 р.