Прогноз розвитку основних захворювань зернових колосових культур у 2018 році

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Останні три роки вирощування зернових колосових культур було складним і непередбачуваним як через погодно-кліматичні умови, так ринкові відносини. За таких обставин давати прогнози — справа невдячна і досить складна. Проте на сьогодні ми маємо низку чинників, що дають змогу говорити про певні загрози з огляду на природно-кліматичні фактори і біологію розвитку деяких патогенів. Отже, давайте проаналізуємо ці чинники і, спираючись на результати, побудуємо модель ймовірного загального стану озимих зернових культур навесні цього року.

Почнемо з аналізу ситуації, яка була торік, — на що слід було звернути увагу, і що матиме місце в майбутньому.

2017-й був складним для сільгоспвиробників у всіх аспектах, особливо це стосувалося вирощування зернових культур: складні умови посівної кампанії восени 2016 року, нестача вологи, різкі коливання температур у зимовий період тощо. Попри те, що загальний фізіологічний стан озимих зернових не викликав занепокоєння (80–90% площ знаходилися в доброму та задовільному стані), ситуація, яка склалася на той момент, потребувала деяких пояснень.

Рис. 1. Рослина озимого ячменю, що загинула від тифульозу

Відновлення вегетації озимих зернових культур на території України минулого року відбулося 28–29 лютого — 1–2 березня. Погодні умови І та ІІ декад березня склалися сприятливо для розвитку шкідників і хвороб зернових культур. Особливе занепо­коєння викликав розвиток хвороб. По-перше, інтенсивне наростання температури повітря на початку березня і наявність вологи сприяли інтенсивному розвитку листкових плямистостей. По-друге, наявність снігового покриву з льодовою кіркою, у деяких місцях притертою, спровокувала розвиток хвороб у зимовий період, які зумовили часткову втрату листкової поверхні. Навесні 2017 року ми відзначали появу хвороб, які тривалий час не спостерігалися у посівах озимих зернових культур на території України. Зокрема, значного розвитку набули снігова пліснява і тифульоз, до того ж останній на окремих полях спричинив до 15% втрат посіву.

Крім того, на посівах значною кількістю спостерігається розвиток таких захворювань, як септоріоз, ринхоспоріоз, листкова форма прояву фузаріозу та борошниста роса. Загальний стан рослин озимої пшениці на території України, за даними діагностичних центрів компанії «Сингента», відображено на рис. 2.

Рис. 2. Поширеність основних захворювань озимої пшениці на території України (20 березня 2017 р.)

У подальшому погодні умови були сприятливими для розвитку хвороб. На посівах зернових найбільшого поширення набули борошниста роса, септоріоз, ринхоспоріоз та листкова форма фузаріозу. У східному регіоні України переважного ураження озимій пшениці завдав септоріоз Septoria Tritici (близько 80% поширення) у фазі виходу в трубку. На більшості посівів розвиток хвороби був зупинений шляхом застосування фунгіцидних препаратів. У тих випадках, коли фунгіцид був підібраний невдало або застосований невчасно, септоріоз мав поширення близько 100% у фазі прапорцевого листа. Пік розвитку борошнистої роси відзначався у другій половині травня-першій половині червня. Поширення ця хвороба мала близько 40%. На полях, де був присутній розвиток патогену, ураження спостерігалося на нижніх листках, тому значних втрат борошниста роса торік не завдала.

Листковою формою фузаріозу було уражено близько 15% посівних площ озимої пшениці. Розвиток хвороби фіксувався після відновлення весняної вегетації. А от відсоток розвитку фузаріозу колоса загалом по Україні був нижчий, ніж у минулі роки, на 5–15%, залежно від регіону. Це стало можливим за рахунок спекотної погоди на момент цвітіння зернових колосових культур. У період наливу зерна погодні умови були сприятливими для зараження зерна збудником септоріозу Septoria nodorum. На території України розвиток захворювання у 2017 році становив 2,5–15,5%.

Все вище перераховане вплинуло на стан посівного матеріалу. Загальна картина на території України щодо посівного матеріалу виглядала наступним чином.

Рис. 3. Поширеність основних захворювань на насінні озимої пшениці у 2017 році

Відсутність достатньої кількості опадів у серпні-першій половині вересня призвела до пізніх строків посіву й отримання нерівномірних сходів у другій декаді жовтня.

Рослини увійшли в зиму здебільшого у фазі двох-трьох листків. Погодні умови листопада і грудня 2017-го сприяли тому, що на полях пшениці озимої з різним ступенем розвитку рослин спостерігалося активне утворення вторинної кореневої системи, що є важливим для слаборозвинених посівів. За таких погодних умов у рослин озимих культур проходять важливі фізіологічні та біохімічні процеси. Низькі позитивні температури сприяють прохо­дженню яровизації рослин, що забезпечує утворення генеративних органів (колоса) у весняний період. За температури, близької від 0 до +3 ºС, відбувається ремобілізація синтезованих вуглеводів із листків до точок росту і тканин, прилеглих до них, а також перетворення моноцукрів на дицукри й олігоцукри. Своєчасне проходження цих процесів є основою для активного загартування озимих культур до несприятливих погодних умов.

Що ж до фітосанітарного стану поширення основних хвороб на озимій пшениці, то на листопад 2017 року загальна картина виглядала таким чином.

Якщо проаналізувати стан рослин озимого ячменю, то можна говорити про те, що по всій території України на ячмені наразі присутні дві хвороби: гельмінтоспоріоз (від 12 до 75% поширення) та поодинокі випадки ризоктоніозу.

Рис. 4. Поширеність основних захворювань на рослинах озимої пшениці у листопаді 2017 р.

Виходячи з усього вищевикладеного, можна констатувати, що навесні 2018 року будуть актуальними розвиток септоріозу на озимій пшениці та гельмінтоспоріозу на ячмені. При чому слід зазначити, що боротьбу з цими хворобами потрібно буде починати якомога раніше, оскільки погодні умови зимового періоду дають можливість розвиватися цим захворюванням до цих пір, і на момент поновлення вегетації розвиток їх значно переважатиме показники минулих років. Отже, важливо буде використати фунгіциди з миттєвим стоп-ефектом проти листкових хвороб. Компанія «Сингента» рекомендує фунгіцид Тілт Турбо, який можна застосовувати вже за температури +5–6 ºС.

Навесні варто також звернути увагу на розвиток таких хвороб, як ризоктоніозна прикоренева гниль і тифульоз. Річ у тім, що погодні умови, які складаються дотепер, є надзвичайно сприятливими для цих захворювань. Здається, що відсутність снігового покриву повинна стримати розвиток тифули, однак позитивні температури в межах 0–3 ºС сприяють активному поширенню хвороби. Контролювати їх можливо лише за рахунок протруйника, але ранньовесняний моніторинг дасть змогу визначити наявність вказаних збудників у вашому агроценозі і відповідно побудувати систему захисту на наступний рік.

Крім того, суттєвим буде розвиток і фузаріозних листкових плямистостей, а тому нагадуємо, що максимально ефективний захист від листкової форми прояву фузаріозу забезпечить використання Амістар Технології.

Наостанок хочеться зазначити, що найдієвіший захист той, який будується на науково обґрунтованій системі моніторингу хвороб кожного конкретного агроценозу, і до того ж є максимально ефективним як з біологічної, так і з економічної точки зору.

Вдалого вам урожаю у 2018 році!

Світлана ЧОНІ, канд. с.-г. наук, технічний менеджер із підтримки й розвитку протруйників
Анна КІКОТЬ, регіональний технічний експерт, ТОВ «Сингента»