У Києві 20-го лютого у рамках Аграрної IT-конференції, яку організувала "ПроАгро Груп", відбулася спільна доповідь Валерія Яковенко, співзасновника компанії Drone.ua, та Євгенія Буюна, регіонального технічного експерта компанії Syngenta "Досвід використання дронів в агробізнесі".
Валерій Яковенко розповів про свою компанію, про стан ринку дронів в Україні, а Євгеній Буюн поділився практичним досвідом використання аеротехнологій в Syngenta.
Основною проблемою ефективного господарювання на величезних полях є відсутність належного контролю за посівами. Якщо раніше частково розв’язати таку проблему допомагали супутникові зображення, які доводилося завчасно замовляти і вони були недостатньо якісними з багатьма неточностями та давали сумнівну форму відстеження стану посівів. Але сьогодні технологія безпілотних літальних апаратів (БПЛА) пропонує велику різноманітність можливостей застосування їх у сільському господарстві. За відносно невеликий проміжок часу дрони здатні обстежити сотні гектарів різних угідь і оперативно надати інформацію щодо їх стану.
Застосування дронів у сільгоспвиробництві полягає у виконанні ними двох основних функцій — транспортній й моніторинговій. У першому випадку йдеться не так про доставку вантажів, хоча й це досить актуально, як про внесення засобів захисту рослин та розселення трихограми. Моніторингова функція дронів розвинута набагато ширше й залежить від апаратури, яка встановлена на БПЛА, бо по суті дрон є лише платформою‑носієм, а всі його технологічні можливості визначено додатковим обладнанням, що встановлено на ньому. Найчастіше для моніторингу сільгоспугідь застосовують дрони, оснащені фотокамерами, які проводять зйомку в спектрі видимого діапазону світла або NIR‑модифікованими (мультиспектральними) камерами, які здатні здійснювати зйомку у видимому й ближньому ІЧ‑діапазоні, що дозволяє розраховувати індекс NDVI (Normalized Difference Vegetation Index) — нормалізований відносний вегетаційний індекс, яким традиційно послуговуються в оцінюванні стану рослинності. Принцип визначення «здоров’я» рослинності базується на здатності досліджуваної поверхні (чи то ґрунту, чи то зеленої рослинності) відбивати або поглинати короткий інфрачервоний спектр випромінювання.
Дуже важливим буде окремо зазначити, що дрони необхідно застосовувати паралельно з комплексом технологій, такими як польовий моніторинг із застосуванням метеостанцій, портативні лабораторії листкової діагностики, вологоміри, анемометри, пенетрометри. Все це успішно допомагає виявляти існуючі проблеми на полях.
Сучасне аграрне виробництво — це високотехнологічна галузь, де мають застосовуватися найсучасніші досягнення науки й техніки. Тут уже сьогодні запроваджують ГІС‑технології й точне землеробство, прогнозують врожаї на основі дистанційного моніторингу посівів — це реалії сучасного сільського господарства. Український ринок безпілотних технологій поки що тільки формується, проте вже за останні роки можна впевнено стверджувати — попит є, і він зростає.
Цікаво те, що за останній час все більш активно використанням дронів цікавляться фермерські господарства з земельним банком від 1000 до 10 000 га. Саме вони все частіше стають надійними споживачами новітніх технологій. Така зацікавленість показує прогрес і забезпечує позитивні результати.
Виступ експертів переконав усіх присутніх гостей заходу в очевидній ефективності застосування та впровадження новітніх технологій у сільському господарстві. І у тому, що надалі ми все частіше бачитимемо над українськими полями літаючого дрона, що якісно виконує свою роботу на користь людству.
Вікторія Козак, Аgronews.ua
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта