Консолідація земель: досвід Польщі
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

За підсумками зустрічі з польським експертом у питанні консолідації земель, професором Вроцлавського природничого університету Ольгердом Кемпа, розглянуто особливості цього процесу у Польщі. Про це повідомив народний депутат, член аграрного комітету ВР Олег Кулініч на своїй сторінці в Facebook.

Нагадаємо, що озвучено основні положення законопроекту про консолідацію земель.

За словами Кулініча, заходи консолідації фінансуються, здебільшого, за рахунок коштів Євросоюзу (причому, зазвичай, частка польських коштів у такому фінансуванні складає лише 20%). І ці кошти зовсім не маленькі.

За польським законодавством, територія, на якій проводиться консолідація, має складати не менше території однієї громади. Для того, щоб процес консолідації розпочався, необхідною є згода 50% жителів громади або власників 50% площі території громади.

Термін розробки проекту консолідації не може перевищувати 1 року. На цей період зупиняються усі транзакції із земельними ділянками (крім спадкування). У Польщі заходи консолідації не обмежуються зміною меж земельних ділянок. Взагалі, вирішується величезна кількість проблем як власників земельних ділянок, так і самої громади, а саме: розташовані у різних місцях розрізнені земельні ділянки одного власника зводяться в одну земельну ділянку, ліквідовуються неперспективні і будуються нові дороги, створюються і модернізуються меліоративні системи. Навіть, якщо це необхідно, коригуються межі громад», ‒ написав народний депутат.

І додав, що можливі в процесі консолідації і зменшення/збільшення земельних ділянок (в тому числі і за рахунок земель державної власності). Встановлені польським законодавством і критерії рівноцінності земельних ділянок до та після консолідації (їх площа може коригуватись не більш, ніж на 20%, але вартість при цьому не може відрізнятись більш, ніж на 3%).

За законом, згоди усіх власників на проведення консолідації не потрібно. Проте, на практиці всі вони зацікавлені у цьому, і відсоток тих, хто письмово підтримав їх, становить не менше 80%. За словами Ольгерда Кемпи, земельні ділянки тих, хто категорично не сприймає проект консолідації, намагаються не чіпати взагалі, щоб не входити в судову тяганину.

Що цікаво, на відміну від української землевпорядної документації, польські проекти консолідації не потребують жодних погоджень державних органів. Розробники таких проектів (а це – спеціальні державні установи) самі несуть повну відповідальність за їх відповідність законам та містобудівній документації», ‒ відмітив Олег Кулініч.

Підсумовуючи, можна сказати, що консолідація земель в Польщі слугує тому, щоб місце розташування, конфігурація земельних ділянок та об’єктів інфраструктури якнайбільше відповідали інтересам власників земельних ділянок та громад.