У Чернігівській області збудують станцію з дослідження Дніпра

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Деснянське басейнове управління водних ресурсів, Чернігівський національний технологічний університет та громадська організація «Доброчин» спільно з білорусами реалізують проект моніторингу параметрів води у Дніпрі.

Суть проекту полягає у створенні системи моніторингу води в Дніпрі на території України і Білорусі, повідомляє EcoTown.

"Проект плануємо реалізувати за 16 місяців, зараз якраз триває його реєстрація. До кінця березня 2019 року в Любечі Ріпкинського району та в Лоєві Гомельської області мають з’явитися дві автономні безпровідні станції, що живитимуться від сонячних панелей вдень та від акумуляторів у темний час доби. Станції будуть встановлені на берегах Дніпра: зверху розміщуватимуться сонячні панелі, а знизу, глибоко під землею, від кожної станції до річки йтиме труба – у місці її виходу будуть встановлені датчики. З їх допомогою можна буде дізнатися про рівень води, ступінь забруднення, її температуру тощо", – говорить завідувач кафедри Біомедичних радіоелектронних апаратів та систем ЧНТУ Олександр Велігорський.

Він зазначив, що отримана інформація передаватиметься через мобільний інтерфейс на сервер, до якого матимуть доступ усі користувачі. Таким чином можна відслідкувати зміну параметрів протягом певного часу. У випадку швидкого підйому рівня води, значного забруднення тощо спрацьовуватиме служба смс-інформування для ДСНС України.

«Університет займається технічною складовою проекту, Деснянське басейнове управління завідуватиме роботами на місці, шукатиме підходящу ділянку для станції. Громадська організація взяла на себе роботу з населенням. Аналогічні дії проводяться і в Білорусі. Коли станція запрацює, ми обов’язково розмістимо інформацію про неї у Любецькому музеї, також створимо сайт, на якому кожен зможе знайти всю зібрану станцією інформацією про Дніпро", – пояснює пан Велігорський.

Станції в Любечі і Лоєві збудують за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проект коштує 235 тисяч євро. 90% цієї суми – це внесок ЄС. Решта – учасників проекту, тобто України і Білорусі (витрати поділено порівну).

"Ми вже відправили всі необхідні документи до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Тільки-но отримаємо відповідь, нам надійде перший транш і можна буде приступати до практичної реалізації проекту", – підсумував пан Велігорський.