Чому українці не п'ють молока і як це можуть виправити кооперативи
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

38.jpg

Якість української продукції - дуже низька, що негативно позначається на здоров'ї та гаманці.

Споживання молока та молочних продуктів в Україні радикально зменшилося.

Міжнародна норма складає 400 кілограмів на рік. У 2017 році українці випили і з'їли 177 кг. Однією з причин є підвищення вартості. Із 12,5 грн за літр на початку 2017 вона становить аж 20 грн наприкінці року.

Також причина такої ситуації - падіння рівня довіри до якості. За якість конкретно взялися у Мінагрополітики. Городянам має стати добре - питимемо корисне і натуральне. При цьому селянам, які буквально виживають за рахунок продажів, доведеться складно. Із молока другого гатунку, а саме так класифікують молоко від населення, з 1 липня більше не використовуватимуть переробники. Селами вже поповзли чутки - вирізатимуть худобу, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Кожна господиня на селі щоранку збирає молоко. В Україні воно автоматично вважається продуктом найнижчої якості. Такого, за даними Асоціації виробників молока, нині дві третини на ринку. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, молоко екстра-гатунку - це єдиний придатний продукт для переробки в усьому світі.

Нині в Україні існує чотири класи молока-сировини: екстра, вищий, перший і другий. Розподіл йде за показниками безпечності, тобто за вмістом бактерій. Найменше їх в ґатунку екстра, а саме не більше 100 тисяч на мілілітр. У другому класі їх у тридцять раз більше.

Бактерії беруться через погано помиту тару, тривалий контакт із повітрям, відсутність охолодження і банально погано вимитий молоковоз, що катастрофічно знижують показники безпечності. Як цього уникнути добре знають на ось тут.

Слід зазначити, що наразі в Україні працюють 140 молочно-товарних ферм.

Одне з підприємств щодня постачає прямо на молокозавод до 32 тон свіжого молока. Щоб забезпечити якість, бізнесмени вклали мільйони євро кредитних коштів в обладнання, яке називається карусель. Цей механізм дозволяє доїти корів максимально швидко і безпечно для якості.Молоко не матиме жодного контакту з руками, з повітрям. Одразу молоко трубами пройде крізь охолоджувальну установку. Його температура з 37 градусів опускатиметься до 4. У такому стані одразу поступатиме у молоковоз. На весь процес від доїння до молоковозу відведено не більше 10 хвилин. На селі ця процедура може тривати днями.

Морлоко такої якості продають по 9 грн за літр. Селяни торгують своїм по 5 грн за літр. 1 липня взагалі спливає термін, коли молоко від населення прийматимуть для харчової переробки. Його купуватимуть тільки  для технічних потреб - виробництва кормів чи казеїну.

Одним із виходів із ситуації є створення кооперативів. Якщо ти стаєш кооперативом, то вже можеш вимагати різні дотації, компенсації за доїльні апарати. Кооперативний рух на селі існує вже кілька років. Члени такох кооперативів переконані у їхніх перевазі. Ціна реалізованої продукції - 7 грн за літрю. Людям видають корм, обладнання. Молокоприймальний пункт ззовні виглядає звичайним вагончиком. Але всередині є величезний холодильник на тисячу літрів. Сюди зносять молоко з усього села. Ціна такого танкера складає сто тисяч гривень. Є міні-лабораторія.

"Кожний пункт має міні-лабораторію, яка визначає жирність молока. Це недороге обладнання, але, якщо одна людина б це купувала, то це може бути трошки задорого. Якщо об'єднались в кооператив, то це по силах", - додав Микола Вітюк, менеджер з розвитку території кооперативу.

На місці у кооперативі ретельно слідкують за якістю молока в кожному бідоні. Навіть експрес-аналіз може показати, чи не доливали у молоко води або соди. Навіть один бідон з домішками може зіпсувати цілу партію. У молокоприймальному цеху, який обслуговує 82 села, є приймальна ванна, коли зливається туди молоко насосом перекачує штангами і через фільтри тонкої очистки.

І крізь фільтри перекачується у холодильники, де охолоджується до 4-6 градусів. В ідеалі всі кооперативи мають бути оснащені подібними молоко-приймальними пунктами. Тут можна формувати великі партії молока, чітко контролювати якість і головне - продавати дорожче.

На жаль, чіткої держпрограми, кому, з ким кооперуватись і як це має статися, у Мінагрополітики поки не існує. Проте є гроші - чотири мільярди на обладнання для підвищення якості молока на селі.

Для того, щоб кооператив запрацював потрібно зробити кілька простих кроків. По-перше, треба зареєструватися, як юридична особа. По-друге, потрібно укласти договори пор членство в кооперативі. Для початку треба скинутись хоча б на доїльні апарати. На облаштування невеличкого пункту прийому молока сума складає до 200 тисяч гривень. Потрібно найняти на роботу тих, хто займатиметься роботою кооперативу.

Кооперативний рух на селі є невідворотним.