Як без великих витрат збільшити врожаї на третину і більше? Деякі українські господарства вже використовують для цього біологічне запилювання — живих джмелів. Причому на ягідниках і баштанах, у парниках чи теплицях це особливо економічно вигідно. Вчені й практики фундації «Жива країна» — прибічники біологізації сільського господарства — пропонують послуги земляних джмелів усім агровиробникам.
Що може дати новий поштовх розвитку українському агробізнесу? Джмелі. Під час виставки Fresh Business Expo 2017 перед фермерами й громадськістю виступили представники агродослідницької фундації «Жива країна». Вони розповіли, як суттєво збільшити врожаї на ягідних, садових та баштанних культурах, у парниках і теплицях при використанні джмелів-запилювачів.
Про користь запилювання аграрії знають з діда-прадіда. Сьогодні на диких комах сподівання невеликі — їх майже знищено через хімізацію аграрної сфери, промисловості й побуту. При потребі селяни звертаються до бджолярів, і ті виносять свої вулики у поля й сади. І от з’явилася альтернатива: штучно вирощені джмелі.
Джмелями як запилювачами сільськогосподарських культур науковці впритул зацікавилися приблизно 30 років тому. Перші сучасні джмелині ферми з’явилися у 1987–1988 роках у Бельгії і Нідерландах. Нині у світі комерційним розведенням та експортом джмелів займаються також в Ізраїлі, США, Канаді, Новій Зеландії. Тобто це ніша для агробізнесу порівняно нова, навіть молодша, до прикладу, ніж технології масового мобільного зв’язку.
У нас в державі джмелями предметно почала займатися із 2015 року фундація «Жива країна». Науковці разом із партнерами-аграріями провели ряд експериментів щодо вивчення впливу джмелів на врожайність сільськогосподарських культур, насамперед ягідних. Результати виявилися вельми перспективними.
Наприклад, джмелі збільшили врожаї черешні на 30% (а у випадку заморозків — до 500%), на 26% яблук, 43% — суниці, 27% — малини, 14,5% — лохини, 30% — гарбуза. Запилення джмелями також відчутно збільшує врожаї соняшнику, груші, сливи, гарбузів. Економічний ефект, перевірений науковцями, для фермерів відчутний.
У всьому світі джмелі визнані одними з найефективніших запилювачів також томатів, огірків, перців, сливи, абрикосів, чорниці, динь, брусниці, аґрусу, кабачків та баклажанів. А на ранньоквітучих садах після запилення квіти менше бояться заморозків. Плоди, що отримуються потім, — масивніші й привабливіші на вигляд, ніж запилені дикими комахами й метеликами… Наступного року джмелярі фундації «Жива країна» також збираються випустити своїх джмелів на такі культури, як шипшина, чорна смородина, персики, груші, льон, конюшина.
Багато українських господарств вже оцінили переваги біологічного запилення і використовують джмелів як на відкритому, так на закритому ґрунті. У парниках чи теплицях це особливо вигідно. Наприклад, користуються джмелями більшість виробників тепличних помідорів. Бо там альтернативи немає: квітка томату рослини не накопичує нектар, отже, для бджоли не цікава.
Як це працює? Бджолоферма (ентомологічний завод) знаходиться у селі Музичі Київської області. Фермер замовляє вулики завчасно, щоб встановити їх за 3–7 днів до початку цвітіння (у відкритому ґрунті) або ж із моменту розкриття квіток у теплиці. Для нормального запилення культур на свіжому повітрі слід розміщувати від 3 до 12 вуликів на 1 га. У теплицях, звісно, менше. Після запилення вулики утилізуються — джмелі не живуть довго, як бджоли. Це, так би мовити, комахи разового цільового використання.
Бджола — примхлива істота, джмелі більш технологічні і менш вибагливі, ніж їхні родички-медоноси. Вони не дають меду, не зимують. Джмелі більші за бджіл, можуть займатися запилюванням навіть вночі. Дальність польоту у них до 5 км, однак якщо поруч є квітки, то вони летять саме до них, а не шукають інших. Джмелі — «патріоти»: не розлітаються у пошуках нектару далеко від вулика, лишаються у теплиці навіть тоді, коли її відкривають для провітрювання. Бо вони прив’язані до території, куди їх вивозять, і це технологічна перевага.
У теплицях, надто в плівкових, узимку й навесні температура може різко падати (відповідно до температури на вулиці). Так-от: у порівнянні з бджолою джмелі менш чутливі до примх погоди. Вони починають роботу за температури повітря +6–7 °C, бджола — при + 12 °C. Коли на вулиці йде дощ або лягає туман — джміль летить на «діло», тоді як бджола ховається у вулику. Джміль літає при вітрі силою до 70 км/год., бджола не витримує більше 30 км/год.
Є й інші переваги. Значна вага тіла й унікальний механізм махання крильцями дозволяє джмелю сильніше трясти рослину, забезпечуючи більш просторове й якісне запилення. Довгий хоботок дозволяє запилювати ті квітки, які недоступні бджолам. До того ж джмелі менш агресивні, ніж їхні медоносні родички, тому можуть широко використовуватися навіть на присадибних ділянках.
То що ж таке «Жива країна»? Спілка науковців, менеджерів і аграріїв, що об’єдналися з метою впровадження екологічних методів ведення сільського господарства. Вони активно співпрацюють із найстарішим в Україні закладом у галузі промислової ентомології та біологізації землеробства — інженерно-технологічним інститутом «Біотехніка» НААН України. В основі діяльності джмелярської спільноти — відповідальне ставлення до землі й довкілля. А повсюдне ігнорування біологічних законів, щорічне посилення хімічних обробок, підвищення площ орних земель — на їхню думку, для суспільства є загрозливим. Джмелярі прагнуть показати, що екологічний підхід до аграрного виробництва може бути не лише морально обґрунтованим, а й економічно дуже вигідним.
Коментарі
Микола СТРИЖАК, віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України
— Технологія не аж така щоб нова: джмелів використовували, пам’ятаю, ще в СРСР. Зараз їх почали розводити у промисловий спосіб, бо бджоли й комахи через агрохімію гинуть, а запилювати ж культурні рослини треба. Купляють джмелів, як я знаю, насамперед власники теплиць — ті, хто вирощує помідори. Щодо огірків — то тепличники намагаються вирощувати такі гібриди, що не мають потреби в запиленні.
Богдан МАЗНИЦЬКИЙ, виконавчий директор фундації «Жива країна»
— Ми опановували два роки промислову ентомологію. Тепер маємо завод джмелів — у нас повний цикл їх вирощування. Розводимо їх, джмелі у нас паруються, закладають сім’ї. Годуємо натуральним пилком, який збираємо у травні-червні. Їх більшає. Вирощені в лабораторних умовах джмелі абсолютно здорові й готові до праці. Вулик фанерний, легкий. Далі постачаємо їх фермерським господарствам. Вони допомагають збільшувати врожаї — насамперед ягідних, баштанних культур, фруктів і овочів.
Джмелі вирощуються півроку, тому замовляти їх варто заздалегідь. Профіль нашого клієнта — фермер, який обробляє від 1–2 до 500 га. Окремо виділяємо парники й теплиці, власники яких теж зацікавленні в запиленні тих культур, які вирощуються під склом і плівкою. Запилення джмелями — це спосіб збільшення урожаю й покращення його якості — при відмові від хімічного обробітку рослин. Ми хочемо, щоб продукція аграріїв була екологічною, здоровою і комерційно успішною.
Юлія РЯБЦЕВА, канд. біолог. наук, науковий керівник фундації «Жива країна»
— На джмелів-запилювачів науковці звернули увагу приблизно 30 років тому. Вони забезпечують прибавку врожаю, залежно від культури, на 20–45%, і до того ж поліпшують якість продукції: зокрема, збільшується вага плодів і ягід. Тому цих комах почали застосовувати системно як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. Ми проводили експерименти з окремих культур й отримали переконливі результати. Наприклад, 2016 року разом із нашими партнерами — підприємством «Українська ягода» і кооперативом «Київський» — отримали завдяки джмелям достовірне збільшення урожайності малини на 19–28,8%, залежно від сорту ягоди. Провели також цього року експеримент із фірмою «Мелітопольська черешня»: встановили на 1 га 12 вуликів із джмелиними сім’ями. Одержали прибавку врожаю на тій ділянці 29,93%. Із підприємством «Поділля» отримали збільшення врожайності олійного гарбуза на 119%. А з аграріями фірми «Відродження» експериментували на яблуках і отримали зростання врожаю на 26%. Також при запилюванні зменшуються втрати врожаїв від весняних заморозків. Дуже поширене їх використання як запилювачів тепличних культур. Вони ефективні при вирощуванні томатів, огірків, перцю. Наші земляні джмелі — масивні, волохаті, вони краще за бджіл переносять пилок у потрібний момент. Відносно бджіл працюють ефективніше приблизно на 15%.
Ігор ПЕТРЕНКО, Григорій МЕРЕФ'ЯНСЬКИЙ, спеціально для газети "Агробізнес Сьогодні"
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта