Вже понад 90 років у середині січня в Берліні проходить сільськогосподарський ярмарок "Міжнародний зелений тиждень".
Із сотень, а можливо і тисяч, подібних заходів, які організовуються по всьому світу, його виділяє масштаб (понад півмільйона відвідувачів і понад 550 тис. кв. м виставкової площі з урахуванням відкритих павільйонів), дуже грамотне об'єднання бізнесу і гаверменту (серед учасників Глобального форуму із питань продовольства та сільського господарства, який проходить в об'єднанні з ярмарком, - понад 80 міністрів АПК), багата історія і традиції (ярмарок проходить з 1926 року). Крім того, дата проведення - самий початок року - дає можливість визначити і задати тренд розвитку глобального сільського господарства на весь сезон - у 2018 році фокус зроблений на тваринництві. Все це разом робить Зелений тиждень однією з найбільш статусних міжнародних подій в АПК.
"У України на цьому заході в 2018 році був подвійний статус - вона була присутня на ньому, але не брала участь. Українська делегація (я був в її складі) провела безліч зустрічей з колегами з аграрних міністерств інших країн, переважно з ЄС, ми відвідали всі експозиції, були серед виступаючих на конференції міністрів сільського господарства.
Але українського стенду, який презентував би національне сільське господарство і ту роль, яку відіграє країна на міжнародному агроринку, передбачено не було", - пише у своєму блозі на НВ Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства.
Він зауважив, що було кілька презентаційних стендів приватних компаній, зміст і оформлення яких залишаються на розсуд їх власників.
За словами заступника міністра, причина відсутності офіційного українського національного стенду (не кажучи вже про павільйон або партнерство на Grüne Woche) банальна - гроші. З того часу, як державні фінанси переведені в режим жорсткої економії, Мінагрополітики відмовилося від участі в цьому виставковому заході, як, втім, і в багатьох інших. Бюджет спорудження стенду складає десятки тисяч євро. І якщо в частині адміністративних витрат на оренду павільйону організатори щодо України пропонують дуже гнучкі умови, то необхідність транспортування і монтажу масштабних конструкцій не дає можливості суттєво заощадити.
"У зв'язку з цим дискусійне питання - чи має потребу в додатковому міжнародному аграрному просуванні держава, чий аграрний комплекс і так один з найбільших в світі, що входить в топ-три глобальних експортерів зерна і чия продукція поставляється в більш ніж 100 країн? Я переконаний що так, потребує.
Світові транснаціональні гіганти - виробники газованих напоїв витрачають мільярди на рекламу. Про переваги iphone знає більшість населення земної кулі, але Apple продовжує вкладатися в просування. Витрати Microsoft на промо - понад $2,5 млрд. Всі ці компанії – лідери в своїх сегментах, як і Україна - в аграрному", - зазначає Максим Мартинюк.
На його думку, незаперечні переваги українського АПК, яким важко що-небудь протиставити на нинішньому етапі, - родючі землі рекордної в Європі площі, здатність експортувати більше половини вирощеного врожаю, біочистота - будуть нівелюватися із поступом технологій. У перспективі декількох років конкурувати в параметрах центів за бушель буде вже недостатньо. І до того моменту українське сільське господарство має затвердитись у статусі високотехнологічної галузі, працювати з представниками якої - надійно і престижно, з розвиненими торговими зв'язками в різних сегментах і в різних державах. Досягти цього можна лише будучи щільно інтегрованим у міжнародне аграрне співтовариство, яке представлене на Grüne Woche та інших виставкових заходах подібного рівня.
"Звичайно, проблема грошей нікуди не поділася і навряд чи вирішиться до наступного берлінського ярмарку, особливо з огляду на те, що основні витрати на січень 2019 року треба внести вже в цьому році. У бюджеті Мінагрополітики є стаття "проведення державних виставкових заходів у сфері АПК", яка в найбільш благополучні для економіки країни роки досягала $500 тис., але зараз на співставні суми розраховувати не доводиться. Проте, для нас залишаються відкритими можливості участі на умовах державно-приватного партнерства, грантової допомоги тощо. Ми розглянемо їх усі, щоб зробити присутність України якомога ширшою. Крім іміджевої складової, національний стенд виконує і суто утилітарну функцію переговорного майданчику для приватних і державних делегацій, ділових і політичних зустрічей. Формат участі України може бути різним - міжнародні виставкові заходи, як правило, пропонують безліч варіантів. Єдиний неприйнятний з них - той, в якому України немає взагалі", - зауважує Максим Мартинюк.
За матеріалами: НВ
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта