2017 – рік кооперації, інновації та ощадності
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

2017 – рік кооперації, інновації та ощадності

2014 рік – час великих змін у світогляді, політиці, економіці та в повсякденному житті українців. Після Революції Гідності ми отримали нові виклики часу, на які потрібно дати швидку відповідь. Ми маємо період історії, коли потрібно реалізовувати реформи під час зовнішнього конфлікту та внутрішньої протидії старих пострадянських структур. Давня аксіома: інституції, які створили людям кризу, ніколи не зацікавлені у реформах, що означають руйнацію схем доходів тих, хто змонополізував дані владні інституції, котрі визначають правила та закони у суспільстві.

Рік 2015-й був проголошений в Україні роком митрополита Андрея Шептицького. Саме ця постать була патроном українського відродження та лідером соціально-економічного розвитку в Україні у дуже скрутний історичний час до 1941 року. Українська інтелігенція та провідники були вимушені планувати свою народницьку діяльність під час воєн і в  міжвоєнний період переслідувань. Перш за все, він був лідером українського кооперативного руху.

Чим цікавий теперішній час? Ми маємо жадану віками політичну незалежність, проте економічний занепад, спричинений не браком інвестицій чи технологій, а корупцією, тіньовими схемами, спадщиною від екс-союзу.

Основні причини сучасної бідності:

- неорганізованість людей і громад,

- незнання законодавства,

- відсутність мотивації, монополії та брак практичної освіти й спеціалістів.

Проте основною руїною, що нам приніс колоніалізм у різних формах, є руїна солідарності народу та неспроможності співпраці між собою. Вона і була передумовою для теперішньої маніпуляції та панування над народом.

Тому 2016 рік став переломним для промоції кооперації. Кілька кооператорів-ентузіастів розпочали посилену інформаційну та освітню роботу для того, щоб відродити славні кооперативні традиції української кооперації. Необхідно зауважити, що існувало кілька спроб відродити кооперацію в Україні. І досі в Україні є чимало ідейних кооператорів, котрі розуміють її важливість для розвитку економіки.

 В чому основні проблеми кооперації до 2014 року?

- Часто її термінологію помилково трактували як пострадянську «колгоспну філософію»,

-  Державні програми породжували «кооперативну бюрократію», тобто засновували кооперативи тільки для отримання фінансової допомоги та закривали їх після витрат,

- Така ж сама ситуація була із результатами міжнародних програм грантів щодо кооперації.

Як наслідок, в Україні є близько 1024 кооперативів, більшість із яких зареєстровані тільки юридично. Частка кооперативів у сільському господарстві — менше 0,56 %. Протягом 20 років «вистояли та зміцнилися» кілька кредитних спілок та засновано кілька місцевих кооперативів.

2016 рік  став переломним у розвитку кооперації.

 По-перше, на інформаційному рівні відбулося систематичне підняття теми кооперації не як заснування самих лише кооперативів, але як суспільної потреби у співпраці та солідарності. Вона як процес у суспільстві поступово приводить до заснування кооперативів чи утворення соціальних та економічних кластерів, сприяє відродженню діалогу всередині та між громадами, до нових форм співпраці у форматі «влада—бізнес—наука—суспільство».

Є кілька передумов для успішного розвитку повноцінного кооперативного руху: суспільна потреба солідарності та співпраці між громадянами (тобто, кооперації як процесу), налагодження освітньо-просвітницької акції, ефективного закону про кооперацію, діалог між владою, громадами та підприємцями.

Сучасний час має свою специфіку та певні характеристики. Сьогодні не можна сподіватися лише на самомобілізацію громад. Сільське населення втратило історичні традиції співпраці. Тому потрібно розпочинати з відродження родин та сімейних господарств, що стануть основою для сильних кооперативів.

По-друге, без співпраці з частиною вже сформованого бізнесу не обійтися. Переважно тут йдеться про патріотичних та тверезомислячих бізнесменів України, котрі розуміють необхідність як реформи даної екстенсивної форми економіки, так і потреби формування сильного внутрішнього якісного ринку, а без діалогу з громадами його створити неможливо. Потрібен суспільний консенсус та діалог, щоб підвищити купівельну спроможність громадян. Тому є три пріоритети: кооперація як ідея і процес зрілості громад, кооперативи як моделі співпраці та реалізація кооперативної системи й закритого циклу від виробництва до споживання.

Приклади  успішної  кооперації  - ПНАК та Український кооперативний альянс

2016 рік став дуже активним у кооперації. Є реалізовані ефективні програми розвитку сімейних господарств на Західній Україні. Потужно розвивається Перший Національний аграрний кооператив у Хмельницькій області, що взяв за приклад японську модель кооперації, тобто сильний центр, наука та інновації, праця як з індивідуальними фермерами так і з громадами. Це є актуальним у перехідний період, коли важливим є відновити діалог між селянами одного села, які індивідуально не можуть відбудувати свого села або не знаходять достатньо ініціативи та місцевого лідерства.  Інший пріоритет — це співпраця з великими аграрними об’єднаннями у сфері переробки та інвестицій, коли громади не можуть самостійно отримати кредитування або інвестиції. Крім того, на першому етапі малі кооперативи мають труднощі у формуванні ринку збуту. Тільки спільна співпраця та нові відносини з проукраїнською частиною великого агробізнесу та кооператорів можуть оздоровити ситуацію в селі та переламати екстенсивну визискуючу систему. Співпраця зі SVAROG WEST GROUP, головою управління Андрієм Гордійчуком, що, згідно із принципами соціальної корпоративної відповідальності, допомагає розвивати напрям кооперації на Хмельниччині. Це приклад не тільки руху кооперативних громад знизу, а й створення ефективних моделей сучасних інноваційних кластерів. Тому що у сучасному світі тільки сильні об’єднання можуть вийти на міжнародні ринки.

У 2016 році було засновано Український кооперативний альянс завдяки діалогу та співпраці з кооператорами Хмельниччини. Поступово було налагоджено співпрацю з місцевими об’єднаними територіальними громадами, для яких кооператори пропонують програми розвитку малого та середнього підприємництва, сімейних господарств, території та інфраструктури. Пріоритетами є віднова ефективної кооперативної освіти. Тому у співпраці з  фондом «Зміцнення громад», Київським кооперативним інститутом було опрацьовано нові програми кооперативної освіти: від шкільної молоді, студентів до перекваліфікації та підвищення професійності вже наявних кадрів. Кооператорами були підписані меморандуми щодо розвитку прифронтових регіонів,  із  Луганською цивільно-військовою адміністрацією та місцевими громадами. На науковому рівні об’єднали кілька університетів та інститутів, а також опрацьовуємо програму ефективної професійно-технічної освіти. Лише в 2016 році було проведено системні тренінги з городництва, садівництва по багатьох районах. Проведено більше 26 конференцій на тему кооперації. Крім того, завдяки допомозі професійним журналістам, на медійному інформаційному просторі (ТБ, РАДІО, інтернет-ресурси) були підняті питання про кооперацію та її роль для реформування економіки. Саме завдяки журналістам подавалася позитивна інформація, яка стала корисною для нового поштовху місцевих ініціатив.

УКА та партнерами-кооператорами були опрацьовані кілька науково-дослідницьких платформ для співпраці. Зокрема, одеські партнери асоціації «Євростратегія» будуть спільно розвивати кооперацію на півдні України. УКА та Перший Національний аграрний кооператив взяв участь у Міжнародному кооперативному саміті у Канаді в жовтні 2016-го, Зелений Тиждень у Берліні, у бізнес-зустрічах в Магдебурзі, Римі та інших містах Європи. Протягом 2016 року ми посилено шукали партнерів-кооператорів у світі.

Сьогодні на Україні ефективно працюють тільки декілька програм. Важливу роль відіграє програми уряду Канади, що вже багато років допомагають українським фермерам у розвитку агросектору. Є програми інших фондів, асоціацій та структур з інших країн.

ВИКЛИКИ  2017-ГО РОКУ

23 грудня 2016-го кооператори на зустрічі у кризовому медіацентрі підбили підсумки 2016 року. Безперечно, є потреба у коштах та спеціалістах. Але, перш за все, важлива консолідація тих осіб, котрі займаються кооперацією. Бо центром кооперативного руху є солідарність. Тому кооператори проголосили «2017 — рік кооперації, інновацій та ощадності».

Пріоритети: співпраця, навчання спеціалізованого творчого менеджменту та формування соціального капіталу.

Ми не заперечуємо, що для реалізації кооперативного руху потрібні великі фінанси, але джерелом мають стати не тільки інвестиції чи гранти, а й велика наука раціонального використання наявних обігових коштів українських родин.

2017 рік буде дуже цікавим. УКА та партнери лобіюватимуть новий закон про кооперацію, створимо нові платформи для навчання, навіть методом он-лайн, опрацюємо програму кооперативних інвестицій та багато чого іншого. Криза для кооператорів — це час для можливостей, а не для критики. Місія кооператорів — навчити людей повірити у власні сили та думати своєю головою, планувати й не відступати перед перешкодами. І пам’ятати одне — ми є великим народом, здатним на великі досягнення в історії.