Як в Україні створили виробництво лляних чіпсів

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Сергій Шакола, CEO компанії «Ф’ючефуд», колись запускав ракети на Байконурі, а її засновник — Павло Себастьянович — писав дисертацію по штучному інтелекту і створював космограми для відомого астролога Павла Глоби.

Другий співзасновник «Ф’ючефуд» Сергій Гайдай теж вільно переміщається у діловому всесвіті. Закінчивши у свій час факультет океанології, він встиг походити морями, попрацювати на Одеській кіностудії асистентом оператора у фільмі «Морський вовк», а після став найвідомішим в країні політтехнологом і рекламістом.

Лінії життя трьох наших героїв перетнулися у невеликому цеху у місті Вишгород, що під Києвом. Зараз тут випускається новаторський український продукт — ф’ючіпси. На український ринок лляні снеки потрапили не відразу. Менеджери найбільших торгівельних мереж не вірили своїм очам і смаковим рецепторам, коли їм пропонували спробувати ультрасучасні снеки. Але через рік сріблясті пачки із космічними чіпсами вже лежали в супермаркетах Novus, Сільпо, Мегамаркет і в магазинах автозаправок ОККО.

Думки про здорове харчування у партнерів збігалися і саме тоді почала визрівати ідея харчового використання льону.

Трансформацію продуктів Гайдай вирішив почати із чіпсів — з одного із найшкідливіших продуктів для людей. Це своєрідний «наркотик» для підлітків і дорослих любителів пива, так що може бути більш революційним, ніж зробити їх корисними,  приблизно так міркував Гайдай. Так у чіпсів з’явився свій здоровий антипод – ф’ючіпси.

Однак, базовою бізнес-ідеєю було вбити одразу двох зайців – створити здорове харчування і перетворити ф’ючіпси в масову їжу. «І тому я категорично забороняв говорити про здоров’я нового продукту, – підкреслює Гайдай. – Тому що у споживача є стереотип: все що здорове – корисне, але, як будь-які ліки, – несмачні».

«Якщо ви перегрієте чіпси – у вас буде гірклий смак, — каже Себастьянович. – А нам потрібно було залишити речовини в насінні в їх природному стані». Підприємці навіть намагалися поставити вакуумну піч, але виявилося, що вона ці речовини просто витягує з продукту і викидає назовні. До того ж вся волога відсмоктувалась разом з повітрям, і продукт ставав дуже сухим.

Але все ж таки, шляхом проб і помилок «Ф’ючефуд» збудувала виробничу лінію, яка нарешті їх влаштувала.

Ф’ючіпси складаються з подрібненого насіння льону, гарбузового насіння, томатної пасти, спецій – перцю, базиліка, орегано. Всі інгредієнти українські, за винятком естонської томатпасти.

Карина Миронюк, менеджер з розвитку і експорту агрокомпанії «Зоря» з Житомирської області, вперше побачила ф’ючіпси не в «Сільпо», а на конференції, присвяченій експорту в Європу. Творці продукту буквально підірвали своїм стендом усталену атмосферу Торгово-промислової палати, де проходив форум.

«Зоря» сама вирощує льон, але навіть її представниця завмерла від несподіванки. «Я підійшла до чіпсів, спробувала – дуже цікавий продукт, — згадує Миронюк. — Вони олійні і при цьому сухі і пряні. Мені дуже подобається, що льон повністю готовий до споживання. Насіння розщеплене і здатне віддавати свої корисні якості. Головне з них – кислоти Омега-3».

Сьогодні «Ф’ючефуд» випускає близько 1 тони продукції в місяць або 9 000 упаковок. Вартість однієї пачки – близько 40 грн. Виручка від реалізації становить 250 000 грн. І це притому, що потужності невеличкого цеха завантажені лише на 70 %.

У цілому продажі, починаючи з 2015-го, подвоюються щороку. «Якби ми існували 50 років, ми б вже були мільярдерами», — посміхається Себастьянович.

Сьогодні компанія випускає чотири види ф’ючіпсів – світлі і темні, з італійськими травами і без, а також з цибулею. Компанія планує розширювати і обсяги, і асортимент. Всього вклали в пілотний проект 1 млн грн. Хоча ще навесні підприємство, як кажуть її власники, «висіло на нулі», сьогодні воно повністю на самоокупності і вже отримує прибуток.

За матеріалами: agroday.com.ua