Хто купував український мед протягом року
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

За минулі дев'ять місяців цього року Україна експортувала рекордні 46,2 тис. тонн меду на $86,8 млн. Про це повідомила торговий представник України - заступник міністра МЕРТ України Наталя Микольська в своєму блозі на «Новий час. Бізнес».

Нагадаємо, що Україна може почати експортувати малиновий мед.

Найбільше вітчизняного меду закупили США – на $23,2 млн, Німеччина – на $21,1 млн і Польща – на $12,3 млн. У сумі, на частку цих країн припадає понад 65,2% експорту.

За словами Микольської, сусідство з таким великим ринком, як Європейський Союз, не може не впливати на виробництво та експорт України. Оскільки ринок ЄС – це 500 млн споживачів з досить високим доходом.

«Мед же є високомаржинальним продуктом і не дешевим. Його споживають на тих ринках, де є нормальний дохід. Відповідно, ринок ЄС стимулює виробництво в Україні товарів і послуг, які на ньому затребувані», ‒ розповіла вона.

І додала, що близькість до такого ринку, як Європейський Союз і вільна торгівля з ЄС були драйверами стрімкого розвитку цієї галузі.

Сьогодні важливим моментом для галузі є те, що вона орієнтується не тільки на ринок ЄС. У нас збільшується експорт до США, збільшується експорт до Канади, яка також є експортером меду. Ця галузь показує, що вона є експортно-орієнтованою, оскільки споживчий ринок у нас невеликий. Важливим фактором успіху експорту меду є історичні традиції виробництва даного товару на території України, а також людський капітал. Оскільки на території України було розташовано достатньо велику кількість дослідницьких інститутів, які займалися даною тематикою», ‒ пояснила Микольська.

За її інформацією, зараз багато компаній переходять від виробництва меду насипом і наливом до виробництва меду з більшою доданою вартістю. Як мінімум його фасують під «private label».

Другий ступінь – це виробництво під власними брендами. І зараз є досить великий інтерес іноземних інвесторів до інвестицій у цю галузь на території України, до виробництва продукту з доданою вартістю», ‒ підсумувала Наталя Микольська.