Останні кілька років для галузі тваринництва були надзвичайно складними: падіння споживчого попиту, російське ембарго, воєнні дії, девальвація гривні.
Про це у своєму блозі «Сегодня» повідомив заступник голови Аграрної партії України Денис Марчук.
За його словами, з другої половини 2016 р. ситуація вирівнялася і навіть намітилися позитивні тенденції: зросли закупівельні ціни на молоко (на 50% у порівнянні з груднем минулого року), є підстави вважати, що споживчий сегмент ринку продукції тваринництва пройшов «нижню точку» і очікуваний приріст споживання у 2017 р. складе 3-4%. До того ж перші позитивні результати дає стратегія пошуку українськими тваринниками нових ринків збуту.
«Говорячи про держпідтримку галузі тваринництва, виробники часто висловлюють тезу «аби не заважали». А скасування спецрежиму, все таки додатковий фактор тиску. До цієї системи всі звикли, вона працювала автоматично, а отже – прозоро. Наразі не всі сільгоспвиробники розуміють, що отримають взамін і яким буде механізм розподілу допомоги, а власники молочного стада бачать, що взагалі залишаться без державної підтримки», — зазначив він.
Також додав, що прямі державні дотації вводяться з 1 січня 2017 р. замість спецрежиму ПДВ, який відмінили на вимогу МВФ. За бюджетною програмою на підтримку тваринництва, садівництва і виноградарства, овочівництва, птахівництва передбачено 4,7 млрд грн, але з них лише 1,4 млрд у загальному фонді, а 3,3 млрд у спеціальному фонді за рахунок надходжень від єдиного податку 4-ої групи та коштів від реалізації конфіскованого майна.
Механізм розподілу, за його словами, наступний. У податковій звітності сільгосппідприємства показуватимуть вартість реалізованої продукції на яку, пропорційно сплаченим сумам ПДВ, буде розподілятися фіксована сума дотацій, яка щомісяця буде виділятися з бюджету. Остаточну відповідь, чи закладена у бюджеті сума держпідтримки галузі тваринництва відповідатиме обсягу, який сільгоспвиробники отримували при спецрежимі ПДВ, і наскільки нововведена система буде зручною дізнаємося за кілька перших місяців її роботи. Зараз можемо констатувати важливість запровадження автоматичного режиму виплати дотацій на підставі даних податкової звітності (законопроект №5132). Це мінімізує участь чиновників у розподілі держпідтримки і має слугувати подоланню корупції та поверненню довіри сільгоспвиробників до політики держави.
«Даючи прогноз як податкові нововведення позначаться на показниках роботи вітчизняних компаній у сфері тваринництва в 2017 р. (поголів'я, собівартість продукції, прибуток тощо) необхідно враховувати, що в реєстр отримувачів бюджетної дотації вноситимуться тільки ті підприємства, в яких 75% вартості всіх товарів, поставлених ними протягом звітного періоду по КВЕД відводиться на продукцію тваринництва. Підприємства, які мають дійне стадо, але паралельно займаються рослинництвом, вартість продукції якого перевищує чверть від їхнього товарообороту, що відповідає структурі господарств більшості дрібних та середніх сільгоспвиробників, втрачають право подавати заявку на отримання дотацій. Таким чином, система прямих державних дотацій вигідна передусім інтегрованим підприємствам, що займаються птахівництвом та свинарством», — зазначив Денис Марчук.
Відтак основну вигоду від державних дотацій отримають передусім великі і сильні господарства, що показують високу активність, від якої залежить сума підтримки. Щоправда з 2018 р. діятиме норма про обмеження розміру суми дотацій в одні руки – 150 млн грн, сказав він.
«У законодавчій сфері в перші місяці 2017 р. є ще над чим попрацювати, адже необхідно встановити верхню обмежувальну межу дотацій на птахівництво, передбачити програми держпідтримки для молочного скотарства та відновлення поголів’я ВРХ, розробити шляхи мінімізації ризиків для довкілля та здоров’я населення від тваринницьких ферм, які б в той же час не обмежували потенціал розвитку тваринництва», — підсумував експерт.
© ООО "Агро Онлайн", 2024, support@agro-online.com | Оферта