Зради й перемоги експорту продовольства 2016 року

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Рік, що минає, став для українських експортерів продовольства новим випробуванням на міцність, яке вони достойно долають. Після краху торговельних відносин з Росією ми нарешті бачимо, що зусилля з пошуку нових ринків збуту є недаремними, адже Україна відкриває для себе небачені досі експортні горизонти. Так, ми розраховували на більше, та все ще попереду.

За 11 місяців поточного року виручка від українського аграрного експорту склала 13,3 млрд дол. За прогнозами аналітиків UFEB, маємо всі шанси отримати за підсумком року 15 млрд дол., що на 13% перевищить показник важкого 2015 року. На жаль, ми не досягнемо рівня 2014 року, коли експорт склав 16,3 млрд дол., але тенденція обнадійлива.

Україна починає диверсифікувати експорт, тобто все більше імпортерів з різних країн починають цікавитися нашою продукцією. Цього року були здійснені перші поставки яловичини в Ірак, Йорданію та Єгипет, а українські цукровики почали експорт до Беніну, Джибуті та Південно-Африканської Республіки. Наше сухе молоко почало постачатися до Лівану, Бангладеш та Ірану.

Основним напрямом експорту традиційно залишається Азія. Цього року ми відвантажили туди 45% від загального обсягу поставок у кількісному вимірі. На другому місці Європа з часткою в 34% та Африка - 14%. На країни СНД припадає лише 7% у структурі поставок. За 2013-2015 рр. ми скоротили експорт до цього регіону на 54% і поставки продовжують скорочуватися. Натомість істотно зростає експорт до інших регіонів. За вказані три роки у кількісному вираженні експорт до Африки зріс на 15%, до Азії – на 54%, до ЄС – на 34%. Останні опубліковані показники за 9 місяців цього року дають привід стверджувати, що поставки за кордон за підсумком 2016 року також продемонструють зростання.

Вага цих скромних успіхів збільшується, якщо розглядати їх через призму негативних чинників, всупереч і завдяки яким наші експортери прогресують. Цього року Російська Федерація вирішила закрити свою територію для транзиту українського продовольства. Нікуди правди діти, це боляче вдарило по вітчизняних виробниках, велика частина яких після закриття російського ринку спрямувала свої експорті потоки до колишніх країн СРСР в Середній Азії. Сьогодні критично важливо налагодити поставки за маршрутами в обхід Росії, адже від них залежать і можливості збуту на Далекому Сході. Азія – основний імпортер нашого продовольства, і ми повинні зробити все, щоб так залишалося й надалі.

Наприкінці року неприємностей додав спалах курячого грипу, який був зафіксований у Херсонській області. Євросоюз блискавично відреагував на цей єдиний випадок, заборонивши імпорт м’яса птиці з нашої країни. Я вважаю це невдачею не стільки тому, що ЄС – великий покупець української курятини (на цей регіон приходиться 16-17% збуту), а скоріше тому, що це удар по іміджу. Наші виробники здатні спрямувати до інших країн той обсяг поставок, який раніше йшов на ЄС, але зробити це буде набагато важче, враховуючи, що такий вимогливий до безпечності продукції імпортер заборонив ввезення української курятини. Варто звернути увагу, що після одного лише випадку ЄС пішов на дуже категоричні кроки, коли спокійно міг обмежити імпорт тільки з регіону спалаху – Херсонської області. Можу припустити, що це лише привід, щоб послабити Україну як конкурента для місцевих виробників, адже вітчизняна курятина користується зростаючим попитом не лише в ЄС, а на цікавих для європейців ринках збуту – в Північній Африці та на Близькому Сході.

З наслідками цих подій ми будемо стикатися й в наступному році, але це не привід втрачати оптимізм. У поточному році Україна вже поставила рекорд з експорту м’яса птиці. За 11 місяців вітчизняні виробники продали за кордон 224 тис. тон цієї продукції – на 68% більше, ніж за весь 2015 рік. За вартістю станом на кінець листопада наші експортери також перевищили показник всього 2015 року - 271,7 млн дол. проти 226,9 млн дол.

Це варто записати до досягнень галузі, адже курятина – продукт з доданою вартістю, а Україна, на жаль, поки що не може похвалитися значною часткою такої продукції в структурі експорту. За розрахунками UFEB, виручка від експорту готової харчової продукції за 11 місяців цього року склала 16% від загальної суми. Якщо додамо олію, яка є продуктом переробки соняшнику (хоч доволі часто зараховується до сировинних товарів), отримаємо частку в 41%. Ці показники не продемонстрували значного зростання порівняно з минулим роком, коли складали також 16% та 39% відповідно.

Крім олії, основними статтями експорту українського продовольства залишаються зернові з часткою 41% та олійні культури з часткою 10%. На експорт м’ясної продукції у загальному обсязі виручки за вказаний період припало 3%, а молочна продукція принесла Україні 1% експортної виручки.

У новому році маємо докласти всіх зусиль, щоб виправити цю ситуацію, і збільшити частку готового продовольства в структурі експорту. Ми вже розробляємо ринки ЄС та Китаю для української яловичини, Південно-Африканської Республіки для свинини, Японії та Південної Кореї для молочних продуктів. Також плануємо торговельні місії до країн Азії та Африки, зокрема до В’єтнаму, Китаю, Єгипту, Алжиру, Судану, Танзанії, Намібії, Гани, Кот Дівувар та інших. Впевнений, що майбутній рік принесе ще більше нових можливостей для українських експортерів продовольства.

Богдан Шаповал, Координатор Ради з питань експорту продовольства (UFEB, Ukrainian Food Export Board)

Лівий Берег