Діяльність Національної академії аграрних наук (НААН) завжди викликала цікавість ринку. Причин багато – потужний банк ідей та сучасних наукових досягнень, земля, навчальні заклади тощо. Сьогодні до них додався ще й бюджет на 2018 рік: від нього значною мірою також залежить, як і чим житиме вітчизняна аграрна наука. Про це та інше AgroPolit.com розпитав в ексклюзивному інтерв’ю у президента НААН Ярослава Гадзала:
AgroPolit.com: Кілька депутатів хотіли б послухати керівництво НААН через начебто неефективну роботу ДП ДГ «Пасічна». Прокоментуйте це.
Ярослав Гадзало: НААН – це прозора, самоврядна і відкрита державна структура, яка займається ефективною науковою діяльністю. Академія щороку публічно звітує про проведену роботу на загальних зборах, на які постійно запрошуємо депутатів. Інша справа, що не всі приходять. А ті, котрі бувають, висловлюють свої пропозиції, дають зауваження, які потім беремо до уваги. Письмовий варіант звіту є у Кабінеті Міністрів України, а дані про нашу наукову й фінансово-економічну діяльність, загальні досягнення постійно висвітлюються у засобах масової інформації, або їх можна знайти на нашому сайті. Крім того, високі наукові здобутки не раз відзначалися не тільки в середині країни, але й далеко за її межами.
Читати до теми: У пошуках безпеки — аграрний комітет і НААН підготували «мапу» харчової безпеки України
Щодо роботи ДП ДГ «Пасічне», то нагадаю: що нещодавно там звільнено директора, бо його непрофесійні дії завдали збитків підприємству, за даним фактом відкрите кримінальне провадження. Наразі в «Пасічному» триває процедура обрання нового очільника за конкурсом – відповідно до законодавства. Я на цьому наголошую, щоби зняти всі спекуляції на цю тему. Ми не призначаємо туди когось за власним бажанням. Керівником буде людина, яка запропонує найкращий план розвитку господарства і виграє конкурс. А загалом підприємство працює успішно. Для прикладу: урожайність ранніх зернових у 2017 році в ньому становила 48,7 ц із 1 га, цукрових буряків - 457 ц з 1 га, соняшнику - понад 2,5 т із 1 га. Це показники набагато вищі, аніж загалом по району, де розташоване підприємство. Понад те, у господарстві є близько 600 голів корів дійного стада, а середній надій становить 5200 л на корову! Хочу зазначити, що це єдине господарство в Старосинявському районі, де взагалі утримуються корови. Загальна ж цифра поголів’я ВРХ у господарстві складає 1758 та понад 1000 свиней. За такого великого навантаження тваринами у 2016 році з розрахунку на 1 га обробленої землі реалізовано продукції майже на 19,4 тис грн! То хіба це неефективно?
AgroPolit.com: Чому тоді депутати так цікавляться цим підприємством?
Ярослав Гадзало: Краще спитати у них. Та сьогодні аграрний бізнес - у пріоритеті для багатьох. Тому великі господарства привертають, зокрема, й їхню увагу - через компактне розміщення земель. Але ми не граємо у жодні підкилимні ігри, бо наше завдання – займатися науковою діяльністю, і не більше.
Були тільки колосальні борги – 340 млн грн через «горе-господарів» («Украгропром»). Академія вже повернула 170 млн грн із завданих збитків
AgroPolit.com: В чому ключові точки загальної ефективності НААН, поясніть?
Ярослав Гадзало: Досягнень багато. Зупинюсь лише на кількох.
Перша – поліпшення фінансового стану збиткових господарств, які дісталися у спадок. Нагадаю, що після обрання таємним голосуванням три роки тому президії НААН, ми побачили відчуження 111, 26 тис. га землі з господарств НААН на користь «Украгропрому» (розпорядження тодішнього Кабміну). Вже новий склад уряду скасував це ганебне рішення, але в господарствах майже не залишилося поголів’я ВРХ, техніки тощо. Були тільки колосальні борги – 340 млн грн через «горе-господарів». Академія вже повернула 170 млн грн із завданих збитків.
Читати до теми: Більше половини сільськогосподарських земель заражено вірусом
Друге досягнення - розвиток агросектору (у рослинництві та тваринництві) протягом 26 років незалежності базується на наукових розробках НААН.
Третє – успішне проведення дослідно-експериментальних робіт науковими закладами НААН. І це за недостатнього фінансування Академії. Нагадаю, що минулого року з бюджету отримали лише половину від потрібної суми. Відтак середня заробітна плата в Академії сьогодні трохи вища від 3600 грн. Хоча в законі про освіту на 2018 рік прописано, що вчителі отримуватимуть 7300 грн – це удвічі більше, ніж зарплатня науковця. Тому від нас втікає молодь. Цей фактор також слід враховувати, коли говоримо про ефективність. Так от за 298,5 млн грн державного фінансування у 2016 році, ми сплатили 748 млн грн податків у бюджети усіх рівнів – у 2,5 разу більше, ніж ми отримали з казни! Окрім того, ще 453,4 млн грн надійшло на спецрахунок Академії – на виплату заробітних плат і ведення господарської діяльності.
Читати до теми: Щороку академічні інститути здають на випробування до 600 сортів і гібридів рослин
На 2018 рік на потреби Академії в бюджеті закладено лише половину від потрібної суми. Це слід виправити, і тут потрібна злагоджена позиція депутатів. Сьогодні ми потребуємо підтримки від парламентарів у питанні бюджету.
Землі у розпорядженні НААН використовуються для науково-дослідної діяльності, що є не способом заробляння коштів, а нарощенням інноваційного потенціалу АПК
AgroPolit.com: Ви говорите, що працюєте прибутково, а депутати натомість кажуть, що Академія мало заробляє з 1 га землі й кивають у бік агробізнесу, де прибуток становить $200 з 1 га.
Ярослав Гадзало: Коли порівнюють ефективність земель НААН із бізнесовими структурами, то автори лукавлять. Адже останні вирощують так звані бізнес-культури: соняшник, сою, ріпак, більшість не утримує худобу, тому їхня ефективність вища. А перше й основне для нас: землі у розпорядженні НААН використовуються для науково-дослідної діяльності, що є не способом заробляння коштів, а нарощенням інноваційного потенціалу АПК. Друге – 11 господарств із системи НААН працюють неефективно через те, що ними керують арбітражні керівники. Тобто, ми не маємо на них прямого впливу. А це близько 70 тис. га земель, котрі випали з управління та обороту Академії. За рештою земель, які перебувають у обробітку, ситуація наступна: з 364 тис. га землі у 2016 році ми сплатили 740 млн грн податків і зборів, а цього року очікується близько 850 млн. грн. Порівняймо з агросектором загалом: 32 млн га землі перебуває в обробітку. Без урахування лісового та водного господарства, загальна сума сплачених податків - близько 25 млрд грн, а тепер розділіть на 32 млн га землі – майже 1000 грн на 1 га, підприємства Академії сплачують близько 2000 грн! Тобто, йдеться про великі об’єми вироблення сертифікованого насіння, племінного молодняка, іншої, інтелектуальної продукції; прозору діяльність Академії та чесну сплату податків до бюджету.
Загальна система оподаткування шкодить науковим установам НААН, тож її слід переглянути
Ще одне: на наш погляд, загальна система оподаткування шкодить науковим установам НААН, тож її слід переглянути. Цю ідею ми вже обговорювали із депутатами та в.о. голови аграрного комітету Олександром Бакуменком. Вони нас підтримують. Сподіваємося, що парламент піде нам назустріч, адже Академія потребує ресурсу для розвитку. Важко його забезпечувати, залишаючись сумлінним платником всіх податків і з бюджетним фінансуванням тільки наполовину. Прикро про це говорити, та аграрна наука в Україні сьогодні у 20 разів менше фінансується, ніж у Туреччині, чи в десятки разів менше, ніж у європейських країнах аграрного спрямування. Водночас українські розробки й наукові дослідження не поступаються закордонним. Нас високо оцінюють наукові установи Прибалтійських країн.
Читати до теми: 15 млн га ґрунтів в Україні деградовані, — професор НААН
Цього року загалом по Академії очікується зростання виробництва інтелектуальної продукції, насіння, племінних тварин десь на 10–15%
AgroPolit.com: Розкажіть більше про досягнення, зокрема й на міжнародній арені?
Ярослав Гадзало: Таких прикладів багато. Наукові розробки Академії демонструють рекордні показники врожайності: наприклад, сорти пшениці «Миронівська» та «Благодарка» з урожайністю 10-12 т з 1 га! Сьогодні наші установи пропонують ячмінь та жито, які дають на виході 10-12 т з 1 га. У державному реєстрі НААНівських сортів тільки однієї пшениці понад 300 видів! Ми щороку створюємо і реєструємо в держреєстрі нові сорти, гібриди, які є більш високоврожайними. До того ж український насіннєвий матеріал кращий від імпортного, бо налаштований під наші умови. В Україні різні кліматичні умови. НААН має дослідні полігони у всіх регіонах, що дозволяє покривати усі потреби аграріїв і надавати велике різноманіття сортів. До речі, вони підходять для використання і в інших країнах.
Цього року загалом по Академії очікується зростання виробництва інтелектуальної продукції, насіння, племінних тварин десь на 10–15%. Нагадаю, що у 2016 році ми подвоїли виробництво. За продаж продукції отримали майже 3,5 млрд грн.
Щодо міжнародних досягнень. Наприкінці вересня 2017 року у Брюсселі відбулася зустріч Керівного комітету академій і інституцій Союзу Європейських аграрних академій з комісаром ЄС паном Філом Хоганом із питань Спільної аграрної політики ЄС (САП). Євроінтеграційний вектор розвитку України та основні пріоритети САП, на сьогоднішній день, покладені в основу формування нової організаційної структури та сучасних напрямів досліджень Академії як головної інституції України з наукового забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу.
Як приклад плідної співпраці світового рівня слід розглядати спільну роботу Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського з FAO. Саме на замовлення останньої і в рамках глобальної співпраці з цією організацією наші науковці (10 наукових установ НААН та 5 ВНЗ) у рекордні терміни (1 рік) підготували національну карту про вміст органічного ґрунтового вуглецю. Вона стала частиною глобальної світової карти, яку презентують 5 грудня 2017 року у штаб-квартирі FAO. Україна - одна з перших держав у світі, де взагалі таку карту підготували! Вона дозволяє контролювати процес та згодом вийти на нейтральний рівень деградації ґрунтів.
Загальна площа підприємств, де з тих чи інших причин не ведеться наукова діяльність, – 80 тис. га… Академія готова їх передати в управління Держгеокадастру
AgroPolit.com: Раніше Ви говорили про те, що плануєте передати землі підприємств-банкрутів, або ті, які зависли в судах, назад Держгеокадастру. На якому етапі ця ідея?
Ярослав Гадзало: Така ініціатива є. Ми обговорили її з в.о. міністра аграрної політики Максимом Мартинюком. Зараз готуємо пропозиції. За нашими підрахунками, загальна площа підприємств, де з тих чи інших причин не ведеться наукова діяльність, становить 80 тис. га. Ми склали список таких підприємств – їх 12. Академія готова їх передати в управління Держгеокадастру. Оскільки господарства розміщені зонально (по 3-4 установи в регіоні), то таке скорочення не позначиться на загальній роботі НААН. Як правило, це такі господарства, де процеси банкрутства тягнуться 10-15 років.
Читати до теми: Захист якості земель неможливий без гармонізації законодавства, — експерт
Вчені НААН підготували проект закону «Про засади аграрної політики до 2026 року», адаптований до європейського законодавства. Ми надіслали його Президентові України декілька днів тому
AgroPolit.com: Сьогодні всі перебувають у погоні за правильною моделлю відкриття ринку землі. Яка Ваша думка: з чого починати?
Ярослав Гадзало: Потрібно забезпечити Конституційну вимогу і дати людям право вільно розпоряджатися своїм майном – земельними паями. Однак, щоб ринок землі запрацював, треба ретельно виписати прозору та ефективну законодавчу базу. Вчені НААН підготували проект закону «Про засади аграрної політики до 2026 року», адаптований до європейського законодавства. Ми надіслали його Президентові України декілька днів тому. У ньому прописано, як вирішити всі ключові проблеми галузі, та що зробити, щоби цивілізованим шляхом відкрити ринок землі.
Під час круглого столу в НААН наші вчені обговорили 4 основні проблеми, пов’язані зі збереженням родючості ґрунтів, їхньою деградацією, екологічною безпекою виробництва тощо. Також важливо перед відкриттям ринку зрозуміти правильний алгоритм використання біологічних препаратів для захисту від хвороб посівів та шкідників і зменшити навантаження хімічних препаратів на землю. Академія має загальне бачення, як вирішити ці проблеми і спільно з FAO робить правильні кроки у цьому процесі. Розроблена Інститутом ґрунтознавства імені Соколовського карта дозволить в режимі он-лайн контролювати кожен гектар української землі, бачити у ньому вміст запасу корисних речовин тощо. Це значно полегшить вихід української продукції на ринок Європи, адже остання приймає «паспорт» продукції, де прописано, які препарати вносили у землі, де вирощувалося зерно чи інша сировина.
Тетяна Крисюк для AgroPolit.com
© ООО "Агро Онлайн", 2025, support@agro-online.com | Оферта