Земля на межі: вчені НААН — про 4 проблеми якості ґрунтів

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Розгляд законопроекту про запуск ринку землі сільськогосподарського призначення заплановано на кінець жовтня. Суперечки про те, як має виглядати земельна реформа та під яким «соусом» її подати, тривають не перший місяць. Робочою групою при Держгеокадастрі пропонують запровадити концепт запуску ринку землі у кілька етапів. У Мінагрополітики додають: якщо продавати, то попервах лише українцям і з обмеженнями,  а тоді вже відкривати ринок і для іноземців. У політиці розвелося багато  спекулянтів на земельній темі: ТОП-трійка виглядає так – радикали, «батьківщинці» та АПУ.  Торгують темою землі всі, кому не ліньки! Та мало хто звертає увагу на те, в якому стані перебуває сама земля і чи є що ділити взагалі. Питання збереження родючості українських чорноземів підіймаються здебільшого в наукових колах. Як зберегти якість  українських ґрунтів  і що зробити, щоби після відкриття ринку чорноземи лишилися «в строю»? Дорожню карту з  цих питань  складали під  час Всеукраїнського круглого столу «Моніторинг та охорона земель: напрями відродження» вчені  Національної академії аграрних наук України (НААН).

ЗЕМЕЛЬНИЙ «БАГАЖ» УКРАЇНИ

Землі сільськогосподарського призначення приватної форми власності займають близько 30 млн га. На користування більш ніж половиною з них укладено 4,7 млн договорів оренди. Близько 10 млн га складають площі державного земельного банку. Укладено 56 тис. договорів оренди державних сільськогосподарських земель на площу 2,5 млн га.

Читати до теми: Стратегія уряду управління державними землями: ключові тези 

«Цінність українських земель визначається за двома показниками. Перший — родючість ґрунтів, яких не мають інші країни світу. Другий — собівартість робочої сили та досвід людей, бо Україна віддавна була аграрною державою. Ще одна перевага України — індустріальне сільське господарство. Зберегти родючість ґрунтів — означає зберегти конкурентоспроможність і високий потенціал галузі», — розповідає народний депутат України, президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко.

Директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Святослав Балюк додає, що на території України є понад 800 видів ґрунтів. Проте 60% земель — чорноземи, відомі високим рівнем плідності. «За нашими розрахунками, родючість  чорноземів може забезпечити урожайність зернових на рівні 40—45 млн т, а за рахунок аграрного потенціалу — на рівні 70—80 млн т», ‒ наголошує директор Національного наукового центру.

20 МЛРД ГРН «НА ВІТЕР» ЧЕРЕЗ ДЕГРАДОВАНІ ҐРУНТИ

Невдале господарювання на землі призвело до того, що на території України площа деградованих земель складає, за різними даними, від 10 до 15 млн га. Вони гинуть через недостатню кількість зволоження та дефіцит живлення. «У ґрунтах зменшується наповнення гумусом, який передусім і визначає родючість ґрунтів. За останні 130 років українські землі втратили 30% гумусу. Якщо ми не зупинимо цю тенденцію, землі будуть ставати гіршими й гіршими. І це тоді як наука має достатньо засобів для того, щоб покращити цей показник», — розповів Святослав Балюк.

Негативні результати отримали і спостереження вчених щодо насичення ґрунтів мінеральними поживними елементами. За останні 15 років наповнення ними землі на території України знизилося до дефіцитного рівня.

Сьогодні насиченість ґрунтів мінеральними елементами складає у різних місцевостях від 80 до 130 кг/га. Тоді як для забезпечення бездефіцитного балансу необхідно вийти на рівень 150 кг/га. А для продуктивності, яка дозволяє збирати урожай 80 млн т  зерна, насиченість мінеральними елементами має бути понад 190 кг/га», ‒ розповідає директор «Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».  

Дослідник ґрунтів Дмитро Штибляк нагадав, що на півночі України ґрунти потерпають від радіаційного зараження внаслідок аварії на ЧАЕС: «У нас велика кількість земель забруднена радіонуклідами — цезієм, стронцієм. Щоб відбувся їхній розпад, необхідно, щоб минуло 300 років».

Вірусологи-науковці відзначають шкоду для ґрунтів через відміну сівозміни у приватних господарствах. Через це до 60% земель заражені вірусами цукрового буряку, пшениці, кукурудзи та соняшнику, розповідає представник наукової школи вірусології НААН України Анатолій Бойко.

Нині існує необхідність запровадити вірусологічну карту та негайно почати заходи, які заборонять висаджувати на виснажених землях рослини, котрі там росли багато років поспіль, і почати лікування ґрунтів…», — пояснює він.

Читати до теми: Закон про ринок землі розглянуть у жовтні, — Мартинюк

Без  цього агросектор  чекають неприємності. «Якщо ми не звернемо увагу на якість наших земель і не почнемо негайно про них дбати, то за 25 років на місці ґрунтів може бути пустеля», — наголосив Дмитро Штибляк.

ІТ-РОЗРОБКИ — ДЛЯ ЗБОРУ ДАНИХ  ЩОДО  ЯКОСТІ ҐРУНТІВ

Науковці наполягають на необхідності проводити регулярний моніторинг якості ґрунтів і контроль за діяльністю сільськогосподарських підприємств представниками та профільними спеціалістами.

«В Україні не існує ані алгоритму для проведення моніторингу якості землі, ані засобів для покарання за порушення під час роботи з землею, — зазначає завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України МОН Андрій Мартин. ‒ Моніторинг повинна проводити незалежна інституція. Бо якщо цю роботу віддати в руки державного органу, він виконуватиме репресивну функцію. Краще, якщо це буде академічна інституція, як Національна академія аграрних наук, чи інша — подібна, будуть люди, які вивчають, викладають результати на веб-портал, до якого отримають доступ і контролюючі органи, й науковці для досліджень і виведення засобів покращення якості ґрунту».

Сьогодні основними джерелами вивчення ґрунтів на території України є матеріали 1957—1967 років. Моніторинги, які науковці проводили у 2015—2017 роках, потребують уточнень і регулярнішого проведення. Для цього існують сучасні методи, такі, як нагляд за станом земель із супутника та за допомогою дронів.

Левова частка земельних ресурсів — приватна власність. Зі звичайними обстеженнями на земельну ділянку не зайти. Якщо в радянські часи можна було спокійно заїхати у будь-який колгосп, провести там моніторинг земель, то тепер це складно. Тому варто запровадити дистанційну перевірку якості землі — з супутника та за допомогою безпілотних літальних апаратів. Україна в списку лідерів у застосуванні безпілотних технологій у сільському господарстві. Є понад 20 виробників такої техніки. Випускають безпілотники переважно на АТО, але ці технології наявні в Україні. Є й програмне забезпечення, яке дозволяє досить швидко та плідно проводити аналіз. За результатами аерозйомки ви побачите все: від незаконної забудови, до того, наскільки інтенсивно використовуються сільськогосподарські угіддя», — пояснює Андрій Мартин.

СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ НААН ІЗ FAO ТА ПОШУК ГРОШЕЙ НА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЯКОСТІ  ҐРУНТІВ

Перевірка якості ґрунтів, яка сьогодні проводиться в Україні, здійснюється силами наукових центрів, приватних фермерів та закордонних партнерів.  

На базі Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського на замовлення Продовольчої та сільськогосподарської організації об’єднаних нації FAO та глобального партнерства  було розроблено карту ґрунтового вуглецю на території України. Вона мала стати частиною глобальної світової карти, яку презентують 5 грудня 2017 року у штаб-квартирі FAO.  «Україна стала першою в світі, де підготували таку карту. Завдяки цій інформації зможемо контролювати і вийти на нейтральний рівень деградації. Працювали над картою близько року, в процесі брали участь 10 лабораторій Національної академії наук України та 7 вищих навчальних закладів, зібрали максимальну кількість інформації», — розповідає директор Інституту ґрунтознавства Святослав Балюк.