Вітаємо зі святом Покрови! Прикмети для аграріїв
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Сьогодні Україна відзначає давнє свято – Покрови Пресвятої Богородиці. 

У Давній Русі святкування Покрови було затверджено Андрієм Боголюбським в XII столітті. Етимологія назви цього свята походить від наступних слів: Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Однак люди скоротили назву цього дня до всім відомого Покрова дня або просто — Покрова.

Історія виникнення свята

Більше 1000 років тому, в 910 році від Різдва Христового, жителі Константинополя стали свідками чудесного порятунку. У той час містов же багато днів був в облозі сарацинів, і всі жителі розуміли: пройде ще кілька днів, і Царгород впаде. Вже ні на що не сподіваючись, вночі напередодні 14 жовтня жителі зібралися у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богоматері, її головний покрив і частина поясу та почали молитися. І сталося справжнє диво — вони побачили Пресвяту Богородицю, що спускалася до них з неба в оточенні ангелів.

Підійшовши до людей вона схилила коліна і почала палко молитися разом з усіма. Потім Богородиця зняла зі своєї голови покров і простягнула його над тими, хто був у церкві, захищаючи людей від усіх ворогів. Приголомшені побаченим люди вийшли з храму і розповіли про це іншим жителям, а вранці сталося чудо — вороги відступили від стін Константинополя, і місто було врятовано. З того моменту люди, що опинилися перед лицем небезпеки, зверталися за допомогою до Діви Марії — були впевнені, що вона за кожного заступиться та убезпечить своїм покровом від усіх нещасть.

Для українських козаків Покрова була найбільшим святом. Цього дня відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою.

Козацька Покрова. Ікона "Покров Богородиці" із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича.Перша половина XVIII ст. Із фондів Національного художнього музею України, Київ. фото: memory.gov.ua

Сільськогосподарські традиції

У цей день завершувався сільськогосподарський рік. Йшов збір останніх плодів та грибів, прибиралися колоди з бджолами. Також в цей день «загодовували» худобу на зиму, вже не виганяючи його на пасовища. Для цього ще з жнив приберігали в хаті останній сніп необмолоченого вівса, на Покров його ділили за кількістю голів худоби і давали його перед іншим кормом. До Покрови також потрібно було висадити часник.

Прикмети

  • Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
  • Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто — до легкого року, а нечисто — до суворої зими.
  • Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня — зима буде тепла, якщо ж вишня зелена — зима буде люта.
  • Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі — початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
  • Якщо вітер з півдня низовий — зима буде теплою, з півночі горішний — холодною, із заходу — сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.
  • Якщо в цей день сніг не покрив землю — не покриє в листопаді та грудні.
  • На Покрову вітер — весна буде вітряна.
  • Відліт журавлів до Покрови — на ранню зиму.

  • Якщо на Покрову сніг — буде багато весіль.
  • Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
  • Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада), а ось якщо снігу не буде, то і в день святої Катерини (7 грудня) сніг не випаде.
  • Білка до Покрови змінить шубку — зима буде добра.
  • Якщо білки в Покров вже встигли вилиняти, то осінь буде хорошою і теплою.
  • Якщо дуб і береза до Покрову втратять все листя, то рік буде легкий, а якщо не все, то бути суворій зимі.
  • Звідки на Покров вітер дме, з того боку і прийдуть перші морози.
  • Якщо перший сніг до Покрови випаде, то зима не скоро настане.
  • Якщо на Покрову сніг повністю покрив поле, то сніг не зійде до середини лютого.

фото: Pixabay