Ми їх втрачаємо, або як врятувати ґрунти від деградації

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Фото: SuperAgronom.com

Грунт

SuperAgronom.com побував на всеукраїнському круглому столі «Моніторинг та охорона земель: напрями відродження»,  що відбувся 4 жовтня 2017 року у Києві. Його учасниками стали: Національна академія аграрних наук України і Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського».

Святослав Балюк: Ми оновили карту українських ґрунтів

Директор ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» Святослав Балюк почав свій виступ словами Григорія Сковороди: «…Вас Бог одарував ґрунтами, аж раптом все може пропасти…» одразу спрямовуючи до основної проблеми, що підіймається.

Для того, щоб наочно показати, про що йтиме мова далі, спікер продемонстрував оновлену цифрову карту ґрунтів України, з урахуванням природних змін і людського впливу на стан родючого шару земель.

В Україні багаті ґрунтові ресурси. Сільськогосподарські угіддя завжди намагались розташовувати  на найкращих ґрунтах, тому під ними знаходиться найбільша кількість чорноземів звичайних 10488,6 тис. га, 88,3% яких займає рілля. Найменше ж коричневих ґрунтів, тільки 48,5 тис. га, де рілля — 26,2%. Загальна площа с/г угідь становить 39822,9 тис. га, 78,5% з яких — рілля,  — зазначив пан Балюк.

Спікер звернув увагу на типи деградацій ґрунтів в Україні. Найпоширенішими є:

• втрата гумусу й поживних речовин;
• переущільнення;
• замулення і кіркоутворення;
• водна ерозія;
• підкислення;
• заболочення та багато інших.

Для того, щоб визначити, куди направляти сили в першу чергу, потрібно розуміти основні невирішені проблеми управління ґрунтовими ресурсами.

•        Надмірне сільськогосподарське освоєння території (особливо лісостепу і степу);
•        Недостатньо обґрунтована земельна реформа, що привела до порушень агротехнологій і зниження родючості ґрунтів;
•        Відсутність об’єктивної ціни ґрунтових ресурсів, справедливого оподаткування і відповідного фонду коштів необхідного для підтримки родючості ґрунтів;
•        Деградаційні процеси та значні площі малопродуктивних земель;
•        Недостатнє наукове забезпечення новітніх ґрунтозахисних технологій (консервативної, нульової).

  Джерела інформації про стан ґрунтового покриву

Матеріали великомасштабного ґрунтового обстеження 1957-1961 рр. і подальшого коригування; земельний кадастр; матеріали агрохімічної паспортизації земель с.-г. призначення; матеріали еколого-меліоративного моніторингу (ГГМС); дані наукових установ, ВНЗ (бази даних, польові досліди, полігони,   моніторингові точки) — все це джерела інформації, що стосується стану ґрунтів .Зважаючи на них, визначений певний перелік задач, які потрібно виконати:

•        Повторне великомасштабне ґрунтове обстеження з підготовкою сучасних картографічних матеріалів;
•        Організація та проведення моніторингу ґрунтів;
•        Реконструкція польових дослідів, закладка нових.

Спікер підтвердив усе вище сказане демонстрацією наукових видань, а саме: «Властивості ґрунтів України», «Стаціонарні польові досліди» (видана англійською мовою),  «Концепція організації і функціонування моніторингу ґрунтів України з урахуванням європейського досвіду».

Ґрунтово-інформаційний центр

Регуляція прогресу відтворення родючого потенціалу українських ґрунтів не можлива без компетентного органу.

Відтворити ресурсний потенціал земель сільськогосподарського призначення можливо за допомогою створення ґрунтово-інформаційного центру, — наголосив Святослав Балюк.

Це забезпечить:

•        органи державної влади інформацією про ґрунтові ресурси для формування збалансованої земельної політики й цивілізованих ринково-земельних відносин;
•        входження України у Глобальну  ґрунтово-інформаційну систему;
•        органи місцевого самоврядування інформацією для розроблення регіональних програм розвитку;
•        землевпорядні, проектні, пошукові й контролюючи організації інформацією про ґрунтові ресурси, продуктивне використання ґрунтів, їх бонітети;
•        наукові і освітні установи інформацією щодо особливостей ґрунтового покриву;
•        інвесторів, бізнес-структури якісною інформацією щодо інвестиційної привабливості території, придатності земель (ґрунтів) для вирощування с/г культур, у тому числі органічної продукції;
•        громадян України – інформацією про ґрунти, їх властивості, площі, ґрунтовий потенціал.

За для того, щоб вищевказаний орган міг стабільно і продуктивно функціонувати, потрібно створити національну ґрунтово-інформаційну систему.

«ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» призначено базовою установою для організації на його основі національного ґрунтово-інформаційного центру України, що відбулось за підтримки ФАО, Мінагрополітики України та Мінприроди України.»

За для підвищення якості ґрунтів потрібно виконувати ряд робіт.

1.   Удобрення
2.   Охорона від ерозії:

•        ґрунтозахисно-меліоративна просторова структура сільськогосподарських угідь;
•        оптимізація напрямів основного обробітку та посіву;
•        підвищення стійкості ґрунтів до ерозійних процесів.

3.   Збереження запасів органічного вуглецю в шарі ґрунту 0-30 см

Найплачевніша ситуація склалась на півночі і півдні країни — 1-6 кг/, ці дані були продемонстровані на національній цифровій карті запасів ґрунтового органічного вуглецю  в шарі 0-30 см ґрунтів України.

Глобальне ґрунтове партнерство

7-9 вересня 2011 року у штаб-квартирі ФАО у Римі відбулося відкриття програми Глобального ґрунтового партнерства (ГГП). 5 грудня 2012 року програма отримала підтримку на 145 засіданні Ради ФАО.

Ключові напрями ГГП:

Впровадження сталого використання ґрунтів з метою їх захисту, охорони і забезпечення стійкої продуктивності;

Сприяння розвитку інвестицій, технічного співробітництва, політики та освіти в галузі ґрунтознавства;

Просунення практично орієнтованих ґрунтових досліджень, спрямованих на виявлення пробілів і пріоритетів у поєднанні з заходами підвищення врожайності, екологічної безпеки та соціального розвитку;

Підвищення якості і кількості даних та інформації: збір даних, аналіз, перевірка, моніторинг і інтеграція з іншими даними; створення бази даних ґрунтів на базі системи цифрових ґрунтових карт, єдиного інформаційного ресурсу;

Гармонізація методів, одиниць виміру і індикаторів для стійкого керування і охорони ґрунтових ресурсів.

З 2014 р. офіційним представником України у програмі ГГП є ННЦ “ІГА імені О.Н. Соколовського”.

На п'ятій пленарній Асамблеї ГГП, яка відбулася у штаб-квартирі ФАО (Рим, Італія)

20-22 червня 2017 р. було затверджено нову міжнародну ініціативу створення Глобальної ґрунтово-інформаційної системи.

Потрібно разом потурбуватись про майбутнє нашої землі.І зробити все, що від нас залежить, аби зберегти ґрунти України, — підсумував Святослав Балюк.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com