Недотримання сівозміни загрожує аграріям втратою земельних активів, - юрист
Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Класичні ризики втрати права оренди землі визначено досить давно. Починаючи від недійсності угод з оренди і закінчуючи затягуванням процесу реєстрації права оренди в реєстрі речових прав.

 

Про це у своєму блозі у виданні Delo.ua зазначає керуючий партнер юридичної компанії Sensum Віталій Жадобін.
 
За його словами, практично в кожному договорі оренди землі фігурують такі обов'язки орендаря, як: дотримання сівозміни, збереження родючості грунтів, використання сучасних технологій, вжиття заходів щодо зменшення шкідливого техногенного впливу на землю, інвестування в розвиток і модернізацію меліоративних систем та об'єктів інженерної інфраструктури.
 
"Термін "сівозміна" зустрічається практично у всіх спеціальних законодавчих актах по темі землекористування. Все залежать від довгостроковості і серйозності намірів фермера щодо здійснення статутної діяльності. Якщо щодо земельного активу є масштабні й стратегічні цілі, орендар не в меншій мірі, ніж власник зацікавлений в забезпеченні максимального рівня врожайності землі, профілактики поширення хвороб, шкідників, бур'янів - а саме ці цілі і переслідує сівозміну. При цьому в господарську діяльність вливаються інвестиції, в тому числі, у формі сучасних технологій, необхідних для якісного проведення посівів, збирання врожаю, дотримання вимог щодо екологічної безпеки і т. д. - наявність яких є одним з ключових чинників, що забезпечують, в тому числі , конкурентну собівартість продукції", - зазначає експерт.
 
Він зауважує,  що фермер, який не планує довгостроковій сільськогосподарської діяльності, відчуває, що найближчим часом він буде витіснений з ринку або просто має намір агресивно збільшити прибутковість свого підприємства - не бачить для себе необхідності забезпечувати максимальну ефективність активу, використовувати його раціонально і дбайливо, не допускати виснаження грунтів.
 
Водночас очевидним інструментом захисту інтересів власника переданої в оренду землі в другому випадку є судовий позов про розірвання договору у зв'язку з істотними порушеннями його умов.
 
"Яскравим прикладом подібної ситуації є ланцюжок судових рішень у справі №173/527/14-ц за позовом власника землі до орендаря (юридичній особі), діяльність якого полягала в щорічному (протягом п'яти років) вирощуванні соняшнику. Згідно з умовами сівозміни в повторних посівах цю культуру можна повертати не раніше ніж через 7-8 років. В результаті судового розгляду було встановлено факти критичного стану ґрунтів земельного масиву, що лягло в основу відповідного судового рішення, залишеного в силі за результатами перегляду в апеляційному порядку", - зауважив Жадобін.