Глобальне потепління задає аграріям курс на томати та рис

Современная агрономия: прозрачная, управляемая и прогнозируемая

Подробнее

Подробнее

Якщо в період, який був визначений за стандарт, щорічно вимерзало 25-27 і навіть до 30% площ, то за останні 25 років в середньому цей показник сягає 10-12%. Це результат декількох сезонів, коли через глобальне потепління не сформувався сніговий покрив. Зазвичай тепер в Україні вимерзає всього 3-5% озимих.

Оскільки зими стали теплішими, то зменшилася глибина промерзання грунту, зросло засвоєння вологи грунтом і збільшилися її запаси навесні. В результаті в XXI столітті було всього 2 весняних посухи (через низьку кількість опадів взимку), які призвели до істотної втрати врожаю.

«Якщо 20 років тому соняшник добре родив тільки в південно-східній частині країни, то зараз — і в Чернівецькій, Житомирській, Київській, Чернігівській областях, тобто на Поліссі. Якщо колись на Поліссі кукурудзу вирощували у великих господарствах тільки на силос, оскільки вона не визрівала, то зараз вона і там гарантовано забезпечує 3-4 т/га зерна. Звичайно, для Полісся слід підбирати ранні сорти. Так само хороші умови по всій території країни складаються для томатів, сої та ряду інших теплолюбних культур», — зазначає експерт.

Потепління в зонах Степу та Лісостепу дозволило аграріям вирощувати тут пізні сорти кукурудзи. Саме завдяки потеплінню середня врожайність цієї культури в Україні так різко збільшилася за останні роки.

«Більше того, в Україні з'явилася нова природна зона — сухі субтропіки. Адже зараз сума активних температур на материковій частині країни досягає 38 ˚С, а в степовому Криму — 39 ˚С, тоді як в стандартне 30-річчя вона ніде не перевищувала 34 ˚С. Все це дозволяє отримувати стабільні врожаї таких культур, як рис або бавовна. Якщо нинішня тенденція збережеться, то років через 10 настане час для експериментів над цитрусовими», — додає Тетяна Адаменко.

За матеріалами: kurkul.com